Буває в січні в наших краях незвичайний день - ніби в самісіньке серце зими, опівночі року прийшов він зі світлої весняної пори. Повільно пливуть по світло-синьому небу легкі хмари, згущуючи своїми тінями не покриту снігом вологу чорноту осінньої оранки. Світлою постаттю суне вздовж темної лісосмуги сивий лунь. Бракує тільки зайнятих співом над вмитою озиминою польових жайворонків, щоб повірити, що настав квітень. Але немає в цьому просторі не тільки жайворонка, але компаній шпаків... :: детальніше

Після нудних обложних дощів настали вогкі, туманні дні затяжних передзимових днів. Великі краплі повисли на кінчиках оголених дубових гілок, дрібніші - на кожній голці обважнілих від вологи сосен. Ажурні плетива молодих павучків тьмяно мерехтять водяним бісером. Товстий шар почорнілого листя робить беззвучними кроки важкого лося. Тишу лише час від часу порушує цмокання крапель, які зриваються з дерев крапель та тоненький писк ранніх зимівників-золотомушок, до якого домішується частий глухий стукіт. Біля підніжжя напівзогнилого уламка стовбура... :: детальніше

Над степом небо чисте, але сухий східний вітерець переганяє через блискучий асфальт сніговий пил долом, то витягаючи його в довгі коси, то скручуючи їх в химерні візерунки і джгути, немов намагається зшити воєдино білий покрив засніжених полів, розітнутих нескінченною стрічкою темної соші. Але це йому ніяк не вдається: сніг застряє в придорожніх лісосмугах, утворюючи високі вали в щільних рядах білої акації і непролазно-колючих кущах лоху.  :: детальніше

Чимало відомостей про фауну східної частини України в ХІІ ст. ми знаходимо в «Слові о полку Ігореве», цій чудовій, епічній, світового значення поемі про похід новгород-сіверського князя Ігоря весною 1185 р. на половців. Для природознавця не може бути сумніву, що автор «Слова», невідомий натхненний поет, був прекрасним мисливцем-ловцем і, до того, дуже освіченою людиною. Він досконало знав природу своєї землі. Він брав найближчу... :: детальніше

Глибинні причини кризового стану більшості хижих птахів лежать на поверхні — це наслідок господарської, а вірніше безгосподарної, діяльності людини: знищення природних біотопів, погіршення умов кормодобування і гніздування, широке застосування пестицидів, яке призвело до різкого зниження репродуктивного потенціалу, загибель від пострілів горе-мисливців під час сумновідомої кампанії 1950—1960-х років. Беззастережно віднесені до категорії рідкісних і зникаючих видів усі хижаки з роду Аquila (орел): беркут, степовий орел, могильник, великий і малий підорлики — масивні птахи з розмахом крил до двох метрів... :: детальніше

Мало є людей, які не любили б птахів, не милувалися б їх чудесними співами. Великий німецький філософ Емануїл Кант так пояснює наше захоплення вільними співунами лісів та ланів: «Пташині співи, каже він, що виникли поза всякими музичними правилами, світяться більше волею, і тому в них ми знаходимо більше смаку ніж в людських співах, складених за всіма правилами тонального мистецтва. Ці витвори людського мистецтва... :: детальніше

Перед самим ранком, трохи затримавши світанок і не давши змоги зорі розгорітись, густий, збитий незримими клубами туман ліг на землю, втопивши все, що росло і стояло на ній. Дрібними намистинками осідав він на тенетах ще не бадьорих павученят, великими краплями зависав на оголених гілках ... Але ось тьмяний-білим колом завидніло ранішнє сонце, і тут же, стаючи дедалі рідкішим, сам собою без вітру став зникати туман, а разом з ним зникала і тиша. :: детальніше

У кожної весни є два грандіозних явища природи - повідь і пташиний переліт. Повідь починається льодоходом, переліт - поверненням граків. Немає ніякого порядку в хаосі розбитих крижин, що мчать річковими долинами, немає ані порядку, ані ладу в нескінченному чорному потоці птахів, що вертаються на рідні гніздівлі. Знявшись із зимівель, грачині зграї в дорозі не вичікують кращих обставин.  :: детальніше

:: детальніше

Серед птахів символом цього року в Україні став грак (Corvus frugilegus) – досить чисельний та помітний птахи, схильний до гніздування на деревах колоніями. Історично граки оселялись в гаях та на околицях лісів біля великих відкритих просторів. З розвитком землеробства почали активно використовувати для живлення рілля та посіви, а потім поступово перейшли до гніздування в населених пунктах. В минулому сторіччі відбулось заселення граками міст, значний ріст їх чисельності та зміна міграційної поведінки. Гніздові колонії граків стали звичним явищем навіть в центрах міст. Але в останні десятиріччя відбулось суттєве скорочення чисельності гніздових колоній граків, в багатьох місцях вони просто зникли. Саме тому грак також потребує нашої уваги та охорони. :: детальніше

Прямуючи навпростець через осінній уже напівзвільнений від листя ліс, придивляєшся до порослих дрібними осиками і березами місцин з надією натрапити на сироїжки, рядовки, бабки або підосичники. Серед такого низькорослого рідколісся купкуються й мухомори з яскраво-червоними шапками, обсипаними білими круглими плямами. Під осіннім спохмурнілим небом відчуваєш особливе задоволення від „полювання” на гриби. Та зненацька в розміреність пошуку... :: детальніше

В Ґренландії знайдено найдавніше з відомих гнізд хижих птахів. Гніздо, віком близько 2500 років, розташовано на скелях і належить соколу-кречету, пара якого й досі його використовує. В цьому ж острові виявлено ще три гнізда, віком понад 1000 років, в яких знайдено пір'я птахів, які жили 600 років тому. Нажаль, орнітологи побоюються, що через зміни клімату кречети тепер можуть покинути ці прадавні місця гніздування. Кречети мають циркумполярний ареал довкола Арктики. :: детальніше

:: детальніше

Говорячу про пташині гнізда, більшість із нас уявляє звичайний чашоподібний лоток, сплетений із прутиків та листя. Але гніздова поведінка птахів така ж різноманітна, як і самі птахи. Щоб захистити пташенят від небезпеки, птахи вдаються до різних способів і хитрощів, будуючи свої гнізда. Від дятла, що населяє пустелі й тижнями невтомно колупає кактус, до вдало названого птаха-гончара, що залишає своє гніздо запікатися й тверднути на сонці: всі ці дивовижні конструкції є доказом геніальності та винахідливості птахів.  :: детальніше

Віддавна до фауни гніздових птахів нашої країни належали вісім видів з характерною зовнішністю і поведінкою. Стукотіння по сухих гілках для отримання лунких звуків замість голосної шлюбної пісні та пересування по вертикалі стовбурів з опорою на цупкий хвіст одразу вказують, що перед нами птахи, яких ми називаємо дятлами або жовнами. Дятли забарвлені строкато – переважно у чорний і білий кольори, а для жовн характерним є однотонніше забарвлення – чорне, жовтувато-зелене, зеленкувато-сіре. Та в середині ХХ століття, в 1948 році, на Закарпатті вперше зареєстрували гніздування нового виду птахів – дятла сирійського, який науковцям відомий під латинською назвою Dendrocopos syriacus.  :: детальніше