Вид – Пугач (Bubo bubo) Рід – Пугач (Bubo) Родина – Совові (Strigidae) Ряд – Совоподібні (Strigiformes)

Середовище існування

Пугач поширений на досить великій території. Ареал виду охоплює майже всю Європу, Азію (на півночі до меж лісу, на сході до Якутії, Сахаліну, Японії, на півдні до Північної Африки, Аравії, Південного Китаю). В Україні осіло-кочовий птах. Гніздиться в Поліссі, сході і заході країни, можливе гніздування і на решті території. Чисельність виду по всій території невисока, і він вважається рідкісним птахом. Пугач тяжіє до віддалених від людини глухих старих лісів, байраків, у гірських місцевостях – до скелястих ландшафтів, у степу – до глибоких ярів, берегових долин і урвищ. Іноді зустрічається в лісах і на болотах. Для полювання птах обирає місцевість з поєднанням різноманітних структур: перелісків, галявин, чагарників і відкритих водойм. В місцях з оптимальними умовами для життя, щільність поселення пугача може бути досить великою. Гніздова територія, на відміну від кормової, невелика і добре захищається птахами. Якщо їх не турбувати, то вони займатимуть цю територію впродовж багатьох років.

Опис

Довжина тіла – 60-70 см
Розмах крил – 150-190 см
Вага – 2-4 кг
Тривалість життя в природі – до 20 років, у неволі – до 60

 Пугач – одна з найбільших сов у світі (поступається тільки рибному пугачу) і найбільша сова в Україні. В природі легко впізнається за розміром, опереними до кігтів лапами та великими пір`яними “вушками”. Птахові властивий статевий диморфізм (самка більша за самця). Дорослий птах зверху має темно-руде, близьке до чорного забарвлення з темно-бурими і білуватими плямами і повздовжніми рисками. Нижня частина тіла білувата або жовтувата, з бурими повздовжніми плямами і чорними поперечними смугами. Спід крил світло-вохристий. Хвіст темно-бурий, з світлими смугами. Дзьоб чорно-бурий. Райдужна оболонка ока жовтогаряча. Молодий птах у пуховому оперенні білий, у перехідному оперенні (мезоптилі) жовтуватий, з темними рисками. 

Спосіб життя

 Птах полює в сутінках і вночі. Зазвичай неторопливо літає невисоко над землею, виглядаючи здобич. Політ повільний, хвилеподібний, безшумний, з частою зміною активного польоту нетривалим планеруванням. Птахи, що мешкають в гірських ландшафтах, можуть використовувати висхідні потоки повітря і довго ширяти, описуючи кола, однак такий політ не є характерним для виду. Пугач може розвивати повну швидкість майже одразу, з першого помаху. Сідаючи на дерево для відпочинку, тримає тіло майже вертикально. Живиться виключно живими тваринами – ховрахами, зайцями, білками, їжаками, а з птахів – голубами, тетеруками і качками. Пугач – сильний хижак, що може вполювати досить великих тварин і нести в польоті здобич, вагою до 2/3 власної. 

Розмноження

Період розмноження у пугача наступає досить рано. В районі гніздування птах з`являється в березні, повну кладку з 3-4 яєць відкладає на початку квітня. Гніздо влаштовує безпосередньо на землі – у ніші і на виступі скелі, печери, яру або урвища. В лісовій місцевості – під корінням перевернутих дерев, зрідка у гнізді іншого виду, або у дуплі старого дерева. Кладку насиджує тільки самка, 33-35 діб. Перших два-три тижні самець приносить їжу і віддає її самці, яка ділить її між малятами, або самець сам безпосередньо їх годує. Пташенята стають дорослими і починають літати через 12-13 тижнів. Через 30-35 діб після вилуплення вони покидають гніздо, але тримаються біля нього, де їх годують батьки. Статевозрілими птахи стають, зазвичай, на наступний рік, але у розмноженні не беруть участі, поки не можуть створити свою гніздову територію впродовж двох-трьох років.

Охорона

На сьогодні пугач є рідкісним, зникаючим видом, чисельність якого катастрофічно зменшується. Здорові дорослі особими не мають природних ворогів. Для молодих птахів іноді становлять загрозу беркути, лисиці та куниці. Головні причини смертності цього птаха – техногенна (на ЛЕП) і антропогенна (незаконний відстріл мисливцями, вирубка лісу в межах гніздових ділянок, переслідування людиною, розлякування самок на ранніх стадіях насиджування). Вид занесено до Червоної книги України, Конвенції з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори (CITES), (додаток 2) та Бернської конвенції (додаток 2). В Україні охороняється у Шацькому національному природному парку, Карпатському біосферному та Ялтинському гірсько-лісовому заповідниках.

Підготувала - Світлана Котенко