Вид – Чайка (Vanellus vanellus) Рід – Чайка (Vanellus) Родина – Сивкові (Charadriidae) Ряд – Сивкоподібні (Charadriiformes)

Середовище існування

Чайка - перелітний, в деяких місцевостях осілий вид, фрагментарно поширений в Євразії. Основна частина європейського ареалу знаходиться на північ від 45 ° с. ш. Зимує на півдні ареалу, аж до Північної Африки, зокрема у Східному Закавказзі та Турменістані, зрідка — в гирлі Дністра. В Україні чайки гніздяться по всій території, де тільки є вологі луки, недалеко від річок і стоячих водойм. Уникає цей птах тільки гірських районів Карпат, де він ніколи не гніздиться, хоч на полонинах і місцями в долинах річок є ділянки заболочених лук. Під час перельотів чайки бувають скрізь на території нашої країни, навіть в безводних степах, де вони ніколи не гніздяться.

Опис

Довжина тіла – 28 – 31 см
Розмах крил – 82 – 87 см
Вага – 130 – 330 г

Дорослий самець у весняному оперенні. Голова зверху, видовжені пера чуба, смуга під оком, горло, шия спереду, воло і передня частина грудей чорні, остання з слабим металічним блиском. Спина і махові пера третього порядку металічно-зелені, плечі пурпурові. Верхні покривні пера крила металічно-блискучі, зелені і сині. Щоки, боки шиї, задня частина грудей, черево, боки тіла, пахові і нижні покривні пера крила білі. Верх шиї бурувато-білий. Верхні і нижні покривні пера хвоста каштаново-руді. Першорядні і другорядні махові пера чорні, з слабим металічним блиском, кінці перших чотирьох махових пер сіро-білі. Стернові пера в основній половині білі, на вершині чорні, на самих кінчиках є вузька білувата смужка. Дзьоб чорний, ноги бурувато-червоні. Доросла самка у весняному оперенні відрізняється від самця білими горлом і передньою стороною шиї. Верх голови з домішкою темнобурого кольору, чуб коротший. Дорослий птах у зимовому оперенні cхожий на дорослу самку у весняному оперенні, але білого спереду на шиї ще більше, боки голови і шиї з вохристим нальотом.

Спосіб життя

Чайки належать до числа найраніших прилітних птахів. На південь України вони прилітають ще в березні, а в теплі весни ще в кінці лютого. Перші чайки зазвичай прилітають тоді, коли з'являються численні калюжі талої води. Для гніздування чайки вибирають блюдцеподібні долини з водою в степах, заплави річок, береги різних водойм, що мають відкриті, не порослі кущами та деревами трав'янисті ділянки. Селяться вони, зазвичай, колоніями, які іноді налічують два-три десятки пар, але частіше складаються всього з трьох — десяти пар. Ці колонії нерідко бувають досить розсіяними, але при появі будь-яких ворогів усі птахи об'єднуються для спільного захисту. Місця живлення чайок різноманітні. Весною вони здобувають їжу на полях, нерідко вибирають комах з ґрунту, ідучи, як граки, слідом за плугом, а також на берегах весняних водойм, де накопичується багато комах, вимитих талими водами з їх зимових схованок. У гніздовий період чайки живляться майже виключно на болотистих місцях біля гнізд або біля пташенят, лише зрідка вилітаючи за поживою на піщані коси або на найближчі чорні пари чи на вигони. Після косовиці, збирання врожаю, а також після виводу пташенят чайки живляться майже виключно на сухих місцях — на сухих луках, вигонах, на стерні, часто ідуть слідом за плугом під час оранки. Осінній переліт починається ще в першій половині серпня. Масовий відліт припадає звичайно на кінець серпня та початок вересня.

Розмноження

Вже під час перельоту птахи частково розбиваються на пари. При теплій погоді самці відразу після оселення на гніздових місцях починають токові ігри. Під час токування самці літають над гніздовими місцями своєрідним польотом з глибокими змахами крил, хитаються в повітрі з одного боку на інший або, поволі піднімаючись, раптово кидаються униз під кутом більше 45°. В цей час самці чайок і на землі нерідко приймають незвичайні пози: розпускають хвости, кланяються, крутяться перед самкою, колупають дзьобами землю. Гнізда чайки завжди влаштовують на горбках, на відкритому місці або серед низької і рідкої трави, дуже рідко у високій траві і ніколи в густому кущику трави. Повні кладки зі, здебільшого, чотирьох яєць зустрічаються на півдні країни вже в першій половині квітня. Насиджування, в якому беруть участь обидва птахи, але переважно самка, триває 24—29 днів. Пташенята через кілька годин після вилуплення залишають гніздо, спочатку ховаються біля нього, але скоро батьки відводять їх до низьких болотистих місць або до вкритих осокою та іншими болотяними, рослинами берегів водойм. Пташенята починають літати у віці трохи більше місяця.

Охорона

Основну загрозу для чайки становить знищення заплавних луків в наслідок хибного сільськогосподарського використання чи забудови, отруєння водойм, а також використання пестицидів, що призводить до збіднення кормової бази. Вид перебуває під охороною Бонської та Бернської конвенцій, Угоди AEWA та Директиви Європейського союзу щодо охорони диких птахів.