Перепілка (Coturnix Coturnix)
Вид – Перепілка (Coturnix Coturnix) Рід – Перепілка (Coturnix) Родина – Фазанові (Phasianidae) Ряд – Куроподібні (Galliformes) |
Середовище існування
Ареал перепілки займає Європу — на північ до 65° у Скандинавії і 60,5° на Уралі, частину Азії та Північну Африку. В Україні перепілка гніздяться на всій території, крім гірських районів Карпат і лісових масивів Полісся. Найчисленніший цей вид на луках річкових долин. Під час перельотів трапляється скрізь на полях і луках, особливо в степовій зоні Україна. Основна маса перепілок з України зимує в Африці і Західній Азії, але окремі птахи досить регулярно залишаються на зиму на узбережжі Чорного і Азовського морів. Іноді, коли місцеві умови сприяють їх зимівлі (наприклад, на ділянках полів, на яких залишився не зібраним урожай), поодиноких перепілок можна зустріти взимку і далі на північ.
Опис
Довжина тіла - 16-20 см
Розмах крил - 32 – 35 см
Маса тіла - 90-130 г
Пера верху голови з світло-бурими кінцями і чорно-бурими основами. Над оком і вздовж середини тім'я і потилиці три білувато-вохристі поздовжні смуги. Решта верхньої сторони тіла рудувато-бурого кольору з чіткими білувато-вохристими стрижньовими штрихами і темно-бурими поперечними плямами. Верхні покривні пера крила пісочно-сірі з тоненькими білими стрижньовими штрихами і вохристими поперечними смужками. Від підборіддя вздовж горла розташована темно-бура пляма, що дає відростки на боки шиї до вуха, нагадуючи формою якір. Воло вохристе з білими стрижньовими штрихами. Щоки, шия спереду, груди і черево білуватого кольору. На боках тіла поздовжні темні смуги. Махові пера світло-бурі з вохристими плямками на зовнішніх опахалах, стернові — темно-бурі з білуватими поперечними смужками. Дзьоб бурий, ноги тілесного кольору. Самка відрізняється від самця відсутністю темної плями на горлі та тьмянішим, з темно-бурими дрібними плямками, вохристим кольором вола.
Спосіб життя
В природі побачити перепілку, яка сидить або бігає майже неможливо, оскільки тримається вона в траві й рідко виходить на відкриті місця. При наближенні ворога птах тулиться до землі й завдяки захисному забарвленню стаю зовсім непомітним. На півдні України навесні перепілки з'являються, зазвичай, в першій декаді квітня, а вже під кінець місяця їх можна спостерігати і в північних областях. Летять перепілки вночі, звичайно поодинці і невеликими групами, але на півдні України відзначався і переліт великими зграями. Самці під час перельоту звичайно мовчать, але зрідка вночі можна почути «бій» (характерні звуки) перепілок, що пролітають в небі. Улюблені місця гніздування перепілок — це сухі луки з окремими кущами; селяться вони також на засіяних полях, іноді на великих галявинах серед лісів та на інших відкритих місцях. Більшу частину того періоду року, протягом якого перепілки живуть в межах України, вони живляться мішаною — тваринною і рослинною — їжею. Тільки в кінці перельоту, коли холодна погода змушує комах ховатися, перепілки стають цілком зерноїдними птахами. З комах в їхній їжі переважають жуки, з рослинних кормів — насіння диких трав. Іноді вони живляться і насінням культурних рослин, найчастіше просом і гречкою. Осінній переліт починається в кінці серпня. У вересні на півночі України і в жовтні на півдні масовий переліт перепілок закінчується, але окремі птахи трапляються до початку листопада. Летять перепілки вночі, звичайно низько над землею (і тому часто розбиваються об електричні дроти), а вдень тримаються в не скошеній траві, бур'янах, під кущами, на полях кукурудзи , тощо. Між груднем і березнем на зимовищах у перепілок відбувається часткове линяння, яке, очевидно, охоплює тільки оперення шиї і голови. Перепілки, які залишаються на зиму в Україні, при глибокому сніговому покриві тримаються, зазвичай, в таких місцях, де завдяки густій рослинності під снігом утворюються порожнини.
Розмноження
Токуючі самці часто розшукують самок в межах певної невеликої ділянки. При зустрічі самців між ними часто виникають бійки. Самки із зрілими статевими продуктами відгукуються на крик самців, чим полегшується їх зустріч із самцями і запліднення. Пар, навіть тимчасових, перепілки не утворюють. Самки відкладають від 8 до 18 яєць в невеличку ямку, вистелену сухими стеблами і добре замасковану у траві. Відкладання яєць починається, не раніше середини, а повні кладки зустрічаються починаючи з кінця травня протягом цілого літа. Насиджування яєць у перепілок триває близько 17 днів; насиджує яйця та піклується про пташенят тільки самка. Пташенята, тільки-но обсохнуть, залишають гніздо, а через кілька днів можуть уже перелітати на коротку відстань. Маленькі пташенята живляться виключно тваринною їжею, переважно комахами та їх личинками, а підростаючи, поступово переходять до рослинної їжі. Молодь, поки не досягне розмірів дорослих птахів (що при пізніх виводках буває іноді тільки в кінці вересня), тримається виводками, потім виводки розбиваються, і птахи живуть поодинці. В серпні у перепілок відбувається повне линяння.
Охорона
Спостерігається зниження чисельності цього виду внаслідок змін навколишнього середовища, використання пестицидів, полювання і проблем, що виникають під час зимівель в Африці. Перепілка перебуває під охороною Бернської та Бонської конвенцій, а також Директиви ЄС про захист диких птахів. Для збереження виду потрібна заборона полювання, природовідповідне ведення сільського господарства та охорона лучних біоценозів.