Вид – Савка (Oxyura Leucocephala) Рід – Савка (Oxyura) Родина – Качкові (Anatidae) Ряд – Гусеподібні (Anseriformes)

Середовище існування

Савка поширена в степовій зоні Європи, Азії, а також у північно-західній Африці. Зимує на водоймах Північно-західної Європи, Північної Африки та Західної Азії. В Україні межі ареалу не встановлено. Найчастіше виявляли у Криму (Сиваш), південній частині Запорізької області, рідше — у Дніпропетровській, Полтавській, Харківській, Закарпатській і Волинській областях. У першій половині ХХ ст. гніздився у плавнях Дніпра (між Запоріжжям і Нікополем). Поодинокі особини та невеличкі зграї зимують у Азово-Чорноморському регіоні. Для гніздування савка обирає прісні, солонуваті або солоні лісостепові, степові і напівпустельні озера з заростями очеретів, а також лимани в гирлах річок. Важливими критеріями вибору водойм для розмноження є: наявність більш - менш значних за площею очеретяних заростей з розвиненими сплавинами, невеликими внутрішніми плесами і затоками, наявність вільного водного дзеркала і поживність водойм (біомаси рослинності, бентосних і планктонних організмів, особливо личинок хірономід). Під час міграцій зупиняється як на прісних, так і на солоних водоймах, включно з морськими мілководдями. Надає перевагу великим озерам з прісною та солонуватою водою.

Опис

Довжина тіла – 43 – 48 см
Розмах крил – 62 – 70 см
Вага - 400 – 900 г

Самець у шлюбному вбранні. Голова біла, з чорною шапочкою на тім’ї й чорним нашийником, ширшим ззаду. Спина і боки тіла сіро-іржасто-бурі, з дрібними чорними цятками, груди і черево сіро-коричневі, з сірими поперечними смугами. Підхвістя світло-вохристе, надхвістя іржасто-буре, з фіолетовим відливом. Хвіст буро-чорний. Крила бурі, дзеркальця на крилах відсутні. Дзьоб блакитний, особливо яскравий у період розмноження, лапи червонувато-сірі, перетинки і суглоби чорнуваті. Райдужна оболонка ока жовта.

Самець у шлюбному вбранні

Самець в зимовому оперенні відрізняється буро-сірим нашийником та чорнувато-бурим волом.

Самець у позашлюбному вбранні

Доросла самка. Верх голови і щоки темно-бурі. Від дзьоба над оком про ходить широка світла смуга. Спина жовтувато-іржасто-коричнева. Горло біле, боки шиї білуваті. Черево брудно-білувато-жовте. Дзьоб сіро-свинцевий, лапи свинцево-сірі. Райдужна оболонка очей світло-жовта. Молодий птах схожий на самку, але загальний тон спини і боків менш рудий. У молодих самців на волі іржасто-коричневий наліт. Дзьоб світло-свинцевий, лапи світло-коричневі. Райдужна оболонка очка сірувато-біла.

Самка

Спосіб життя

Все життя савки проходить на воді, вона ніколи не виходить на суходіл. Характерною особливістю савки є її манера плавати з вертикально піднятим хвостом. При небезпеці ця качка занурюється у воду дуже глибоко, так що з води стирчить тільки верх спини. Савка чудово пірнає і плаває, пропливаючи під водою 30-40 м. Виринувши з води, савка миттєво здатна пірнути ще раз, пірнає тихо, без сплеску. Злітає неохоче, з довгого розбігу проти вітру, при появі небезпеки воліє занурюватись. Живиться савка, переважно, ночами, занурюючись на різну глибину. Харчується ця качка молюсками, водними комахами і їх личинками, черв'яками, ракоподібними, листям і насінням водними рослинами. Деякі дослідження показали, що важливою складовою раціону савки є бентосні личинки хірономід.

Розмноження

На територіях гніздування савки, залежно від кліматичних умов токування триває з кінця березня до травня. На територіях найближчих до України токування і відкладання яєць триває в травні-червні. Строки відкладання яєць дуже розтягнуті і можуть відрізнятися в різних самок до півтора місяців. Можливо, частково це визначається наявністю повторних кладок. Гнізда савка облаштовує на очеретяних сплавинах на межах заростей основного плеса або на невеликих внутрішніх плесах, закріплюючи їх між стеблами очерету. Гнізда цієї качки можна зустріти в колоніях мартинів і пірникоз. У кладці 4-9 (частіше 5-6) великих брудно-білих яєць з жовтуватим або блакитнуватим відтінком. У савки, як і в інших гусеподібних, спостерігаються випадки внутрішньовидового та міжвидового гніздового паразитизму. У разі, коли декілька самок відкладають яйця в одне гніздо (внутрішньовидовий гніздовий паразитизм), число яєць в ньому може досягати 10-12 і навіть 23. Відомі випадки утворення змішаних кладок з іншими водоплавними птахами (міжвидовий гніздовий паразитизм) – черню чубатою, пірникозою червоно шиєю, тощо. У різних випадках кладку насиджують самки різних видів. Яйця савки дуже великі - довжина 60-80 мм, максимальний діаметр 45-58 мм. Маса свіжовідкладених яєць може досягати 110 грамів (в середньому близько 90 грамів). Відкладає найбільш великі яйця з водоплавних птахів, відносно маси тіла. Насиджування триває 22-26 днів. У насиджуванні і вихованні пташенят участь самця відзначено не було. Пташенята з'являються відносно більшими, ніж у інших гусеподібних, з першого дня життя можуть плавати та пірнати, пропливаючи під водою до декількох метрів. Самка, зазвичай, залишає виводок через 15-20 днів після вилуплення. Пташенята при цьому можуть об'єднуватися в "дитячі садки" чисельністю до 75 особин. Час повного оперення - 8-10 тижнів (довше, ніж у більшості інших качок). Статевозрілими самки можуть ставати у віці одного року.

Охорона

Причини зміни чисельності: зменшення площ, придатних для гніздування через зарегулювання стоку річок, так звані «меліоративні роботи», незаконне полювання, забудова та забруднення водойм, загибель у сітках при промисловому вилові риби. Критичною загрозою для савки у Європі вважається також гібридизація з акліматизованою американською савкою (Oxyura jamaicensis). Савка перебуває під охороною Червоного списку МСОП (статус – під загрозою зникнення), Конвенції CITES, Боннської та Бернської конвенцій, Угоди AEWA, Європейського червоного переліку, Директиви ЄС про охорону диких птахів та Червоної книги України (статус — рідкісний).