Вид – Султанка (Porphyrio porphyrio) Рід – Султанка (Porphyrio) Родина – Пастушкові (Rallidae) Ряд – Журавлеподібні (Gruiformes)

Середовище існування

Область поширення султанки - від Південної Європи та Африки на схід до тихоокеанських островів Самоа і Чатем. В Україні рідкісний залітний вид південних регіонів, зокрема, плавнів Дніпра і Дністраю. Султанка оселяється на зарослих берегах чагарникових боліт, озер, річок з повільною течією й тінистих морських затонів з прісною або солонуватою водою. Стрімких потоків уникає. Тримається в густих і важкопрохідних заростях рослин, які стирчать з води - очерету, осоки, або рогозу, подібно до бугая легко дряпається стеблами цих рослин. Непогано плаває, але на мілководних ділянках краще пересувається вбрід, а на глибших поверхнями плаваючих рослин - заломах очерету або килиму з листя латаття. Іноді трапляється на зарослих, евтрофних водоймах, у водоймах з солоною або каламутною водою. Поблизу природних біотопів навідується на відкриті простори - рисові поля, галявини, сади, парки і лісові галявини. У місцях накладання ареалів нерідко сусідує з курочкою водяною, але на відміну від останньої відкритими ділянкам плаває неохоче.

Опис

Довжина тіла – 45 – 50 см
Розмах крил – 90 – 100 см
Вага - 500 – 1000 г

Тім'я і ділянки оперення біля ока сірі. Уся верхня сторона тіла, груди і черево фіолетового кольору. Боки голови, шия спереду і воло, плечові, верхні покривні пера крила і зовнішні опахала махових пер блакитно-зелені. Внутрішні опахала махо¬вих і стернові пера темно-бурі. Нижні покривні пера хвоста білі. Дзьоб, лобна бляшка і ноги червоні. Молодий птах схожий на дорослого, але забарв-лення тьмяніших тонів, сере¬дина черева сірувата, дзьоб бу¬руватий.

Спосіб життя

Основна їжа султанки - молоді зелені пагони, листя, кореневища, квітки і насіння різних рослин, здебільшого водних або навколоводних - очерету, рогозу, очерету, рису, осоки, щавлю, горця, латаття, конюшини, їжачої голівки гіллястої (Sparganium ramosum), тощо. Пожива тваринного походження становить невелику частину раціону. Султанка живиться комахами і їх личинками (жуками, кониками, клопами, мухами, комарами, метеликами), молюсками, дрібними рачками (в тому числі ізоподами і бокоплавами), п'явками, ікрою риб і жаб, ящірками, дрібними зміями. Іноді розоряє пташині гнізда, з'їдаючи яйця і пташенят, ловить дрібних мишоподібних гризунів, а за нестачі іншої їжі поїдає падло. Здобуває поживу в гущі трави або на мілководді, спритно пересуваючись крізь заломи або килимами плаваючих рослин та впалих в воду стеблах. У пошуках насіння спритно піднімається на вершини очерету й дзьобом висмикує кореневища разом зі стеблом. Іноді добуває поживу на відкритих ландшафтах поблизу водоймища, в тому числі на заливних рисових полях. Комах та інших тварин здобуває, перевертаючи дзьобом камінчики або колупаючись в прибережному мулі. Дрібну їжу проковтує відразу; більшу, таку як бруньки латаття або стебла очерету, затискає в лапах і відриває шматочками за допомогою дзьоба. Період найбільшої активності - в вечірні та нічні години. При неспокої з боку людини швидко злітає, але летить недалеко - часто на відстань до 10 м, після чого опускається назад у зарості.

Розмноження

Гніздиться окремими парами або невеликими групами, що складаються з декількох самців і самок, які беруть участь в розмноженні, а також особин, які не беруть участі в розмноженні, але допомагають у вихованні нащадків інших птахів. Таке комунальне гніздування більш властиве для східних підвидів, тоді як на заході ареалу птахи переважно моногамні і територіальні. Період розмноження сильно змінюється в різних кліматичних регіонах. У напівпосушливих місцевостях його початок завжди пов'язаний з настанням сезону дощів, на північній периферії з теплою погодою. Гніздо султанки - трав'яниста споруда, облаштована на воді з глибиною 30-120 см на заломі очерету або іншої рослинності, яка стирчить над поверхнею води, в разі проточної водойм гніздо розташовується на земляній купині неподалік. Розташоване на воді, воно ледь піднімається над її поверхнею, і здебільшого, є добре захованим серед навколишньої густої рослинності. Облаштуванням займаються обидва члени пари, при цьому самець часто добуває матеріал, а самка укладає його на місце. У разі комунального гніздування в одне і те ж гніздо можуть відкласти яйця відразу декілька самок. Кладка з 2-7, частіше 3-5 яєць, відкладених з добовим інтервалом. Вони мають блискучу шкаралупу, світло-кремове тло і різної величини червонувато-бурі, бузкові або сірі плями на всій поверхні. Насиджують обидва члени пари протягом 23-35 днів, більшу частину часу в гнізді проводить курочка. Коли вона хоче, щоб самець підмінив її, то підкликає його криком. Пташенята напіввиводкового типу, з'являються на світ майже синхронно, при вилупленні вкриті густим чорним пухом. Спершу вони знаходяться в гнізді і по черзі вигодовуються обома батьками, а також «помічниками», й іноді іншими дорослими птахами. Через кілька днів виводок залишає гніздо і розпадається - частина пташенят прямує за самцем, а інша за самкою. У віці близько двох тижнів пташенята вчаться самостійно добувати собі поживу, а імовірно через два місяці стають на крило.

Охорона

Султанці загрожує ряд негативних чинникыв, таких як знищення водно-болотних угідь під приводом так зв. меліорації, отруєння вод хімікатами, забудова берегів водойм, знищення заплав, відстріл птахів мисливцями чи полюванні чи заради розваги. Для збереження виду необхідне збереження водно-болотних угідь, заборона полювання та використання отруйних для птахів хімікатів. Султанка охороняється Бернською конвенцією та Директивою ЄС про охорону диких птахів.