Вид – Яструб коротконогий (Accipiter brevipes) Рід – Яструб (Accipiter) Родина – Яструбові (Ассіріtridае) Ряд – Соколоподібні (Falconiformes)

Середовище існування

Яструб коротконогий поширений у Південно-Східній Європі, Західній Азія (Мала Азія, Закавказзя). Зимує на Близькому Сході та у Північно-західній Африці. В Україні в наш час гніздиться виключно в долині р. Сіверський Донець та пониззя його притоки — р. Деркул. Гніздові ділянки яструба коротконогого постійні. Вони знаходяться, зазвичай, у вільшняках середнього віку, на лівому низькому березі рік. При гніздуванні на високому правому березі (дуже рідко) гніздо будує на вільхах на дні якого-небудь яру чи балки, що ідуть від долини ріки та вклиняються у високий берег. Саме через прихильність до гніздування на вільхах яструб коротконогий і називався подекуди вільшаником. На території України гнізда будує переважно в заплавних або вологих лісах, які стоять від води не далі, як на 1 км. Іноді трапляються гнізда а деревах, які стоять після весняної повені у воді. У степовій зоні яструб коротконогий можу гніздитись не у вільшняку, а в старому високостовбурному деревонасадженні паркового типу, поблизу ставків. Коротконогий яструб довірливіший щодо людини, ніж інші яструби, гніздиться у досить людній місцевості, іноді недалеко від людського житла.

Опис

Довжина тіла – 500– 650 мм
Розмах крил – 1260–1550 мм
Вага - близько 1,5 кг

Дорослий самець зверху сизий; голо біле; щоки сірі; низ білуватий, з бурувато-рудими поперечними смугами на тулубі; першорядні махові пера на верхівці крил чорно-бурі; на хвості 6-7 темно-бурих поперечних смуг; дзьоб темно-сірий; восковиця і ноги жовті; райдужна оболонка ока червонувато-коричнева. Доросла самка зверху бура; посеред білого горла темно-бура повздовжня смуга; низ білуватий, з рудувато-бурими поперечними смугами на тулубі і бурими на споді крил.

Спосіб життя

Яструб коротконогий не такий типовий орнітофаг, як яструби великий і малий; птахи хоч і становлять значну частину його їжі, але він живиться також дрібними гризунами, ящірками та комахами, яких добуває сам. Мисливська ділянка яструба коротконогого невелика. Звичайно він полює в районі свого гнізда, у лісі серед дерев і на галявинах, луках, болотах, серед поодиноких кущів і на пісках, а в культурному ландшафті — у садах і поблизу городів. У лісових хащах не полює. При полюванні у будь-яких умовах яструб коротконогий виявляє велику спритність та верткість. У лісі часто нападає на птахів і тварин з укриття; у відкритій місцевості виглядає здобич, літаючи над землею на висоті близько 10 м або нижче і звичайно не дуже швидко, проте іноді з великою швидкістю. Часто ширяє над мисливською ділянкою. Молоді птахи, що покинули гніздо, але ще не літають, здобувають корм на землі, де, бігаючи та стрибаючи, ловлять різних комах, переважно прямокрилих; пізніше молоді живляться здебільшого ящірками й комахами, яких ловлять на галявинах і пісках. Іноді у шлунку та волі одного екземпляра трапляються дві-три ящірки; поїдаючи їх, яструби роздирають на дві-три частини. У степових і напівпустельних місцевостях з бідною деревною рослинністю яструб коротконогий живиться переважно дрібними мишовидними гризунами, ящірками та великими комахами.

Розмноження

Птахи, що повернулися з зимівлі, займають своє торішнє гніздо, зрідка будують нове. Старі гнізда, збудовані іншими птахами, яструб коротконогий використовує рідко. Гнізда, збудовані яструбом коротконогим, здебільшого знаходяться на вільсі (Alnus glutinosa), на висоті близько 6, зрідка вище — до 12 м. Зазвичай, гнізда яструба коротконогого знаходяться між основним стовбуром і бічними гілками, на деревах, позбавлених гілок до самого гнізда. Гнізда яструба коротконогого зовні нагадують гнізда яструба малого, але порівняно менші, тому знизу видно хвіст самки яструба коротконогого, що насиджує кладку. Зовнішня частина гнізд яструба коротконогого складається з тонких гілок вільхи, іноді й інших дерев. Лоток влаштовується з тонких вільхових гілок з плодовими сережками; вистеляється лоток тоненькими вільховими гілочками, трапляються в ньому сухе вільхове листя та солома. Статева зрілість настає у віці близько одного року: птахи вже гніздяться у першу весну життя, під час линяння з першого у друге річне вбрання. Відкладання яєць починається із середини травня. Самка відкладає яйця або щодоби, або з інтервалом у 48 год. У повній кладці буває від трьох до п'яти яєць, переважно три-чотири. Насиджує кладку самка; молоді птахи у виводку завжди бувають різного віку, дуже відрізняються один від одного за розвитком, це свідчить про те, що насиджування починається після появи першого яйця в кладці. Період відкладання яєць і насиджування їх становить трохи більше трьох тижнів; проте насиджування починається після відкладання першого яйця в кладці, триває у яструба коротконогого стільки, скільки в яструба малого, тобто близько 35 діб. Самка яструба коротконогого насиджує кладку дуже вперто, зігнати її з гнізда важко. Самець годує самку, що насиджує, і постійно знаходиться у цей період недалеко від гнізда. При огляді людиною гнізда з кладкою чи пташенятами старі птахи мовчки кружляють над гніздом, зрідка кричать і не нападають, як це робить яструб малий. Пташенята з'являються у гніздах з другої декади червня; їх буває два—п'ять. В одному виводку буває іноді однакова кількість самців і самок, але частіше самців більше; пташеня, що вилупилося останнім у виводку, звичайно буває самцем. У гнізді пташенята перебувають близько місяця і вибираються з нього, ще не вміючи літати. Молоді птахи, що покинули гніздо, зустрічаються наприкінці липня — на початку серпня. Покинувши гніздо, молоді птахи ще пару тижнів тримаються поблизу нього разом з батьками, а потім починають кочувати в околицях гніздової ділянки, залітаючи й у вододільні ліси, і в бори. Дорослі самці починають линяти із середини червня, в цей час у них випадають крайні другорядні махові пера та середні й крайні рульові. Приблизно через місяць вони вже мають нові — більшу частину першорядних махових і рульові та багато дрібних контурних пер на верхній частині тіла; останнім змінюється дрібне строкате оперення нижньої частини тіла. Дорослі самки линяють дещо пізніше від самців: наприкінці липня в одних майже всі махові пера вже нові, а інші у цей час тільки починають линяти. Молоді птахи частково змінюють дрібне контурне пір'я ще під час першої зимівлі й продовжують линяння після повернення на батьківщину, де починають розмножуватися, вже маючи поперечносмугасте оперення нижньої частини тіла, але ще старі махові та рульові пера від першого річного вбрання. Восени птахи, що гніздилися на Україні, відлітають протягом першої половини вересня. На перельоті спостерігаються поодинокі особини, пари, зрідка кілька птахів; летять невисоко в південному або південно-західному напрямку.

Охорона

Яструб коротконогий зазнав скорочення ареалу в Україні з ряду чинників зокрема через знищення його мисливцями та малограмотними людьми, вирубку заплавних лісів, скорочення кормової бази. Для збереження виду необхідна боротьба з браконьєрством та просвітницькі кампанії серед населення, сувора охорона заплавних лісів, заборона використання пестицидів, які знищують кормову базу птаха. Яструб коротконогий перебуває під захистом Червоної книги України (статус - зникаючий), Конвенції з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори (CITES), Боннської та Бернської конвенцій.