Горобець скельний (Petronia Petronia)
Вид – Горобець скельний (Petronia Petronia) Рід – Скельний горобець (Petronia) Родина – Горобцеві (Passeridae) Ряд – Горобцеподібні (Passeriformes) |
Середовище існування
Горобець скельний мешкає в горах і передгір'ях північної Африки, південної Європи, Близького Сходу, Кавказу, Середньої і Центральної Азії. Мешканець відкритих ландшафтів, сухих і теплих, де гніздиться на кам'янистих схилах, біля населених пунктах, руїнах, тощо. Локально трапляється в старих оливкових гаях, виноградниках, каштанових посадках, полях з окремими деревами, по краях гірських поселень. На території України рідкісний, залітний птах Карпатського регіону, спостерігався зокрема в Івано-Франківській області.
Опис
Довжина тіла – 14 см
Розмах крил – 28 – 32 см
Вага - 26 – 34 г
Дрібний кремезний птах. Оперенням буро-землистого кольору з темними плямами нагадує самку хатнього горобця. Голова зі смугами і кремово-білою «бровою». Хвіст квадратної форми, з характерними білими овальними плямами на кінці В основі горла жовта пляма. Статевий диморфізм практично відсутній.
Спосіб життя
Оселяється в передгір'ях і на схилах гір, зазвичай в кам'янистих розсипах і на скелях. Політ скельного горобця спритний і швидкий; на землі та по камінню він ходить і швидко бігає, як жайворонок. Поза періодом гніздування скельні горобці здійснюють широкі кочівлі у пошуках поживи. Їжу скельного горобця складають переважно насіння, ягоди й зелені частини диких і культурних рослин, а також комахи. Питна вода необхідна, але далеких перельотів на водопій ці птахи не здійснюють, а здебільшого облаштовуються неподалік джерела, струмка, стоячої водойми, дощової калюжі або криниці. Здобуває поживу здебільшого на землі. Взимку згуртовується в зграї, часто об'єднуючись з в'юрковими.
Розмноження
Гніздиться колоніями, іноді досить великими. Гнізда типово горобині - кулясті з боковим входом, поміщаються в щілинах скель, в норах, нерідко також і в будівлях людини. Гнізда, зазвичай, розташовані в тріщинах скель, у щілинах між камінням, в нерівностях ґрунту на крутих гірських схилах і урвищах, в норах і виїмках, зайнятих до того береговими ластівками, бджолоїдками, в дуплах дерев, де також нерідко використовуються кинуті гнізда повзиків. Іноді гніздяться в старих глиняних спорудах міських ластівок. Вхід в нору, в дупло або в кинуте гніздо за потреби розширюється скельним горобцем, але сам він нір не риє, навіть у м'якій породі. Зрідка гніздиться і в густих сплетіннях гілок дерев. У цих випадках гніздо зазвичай спирається на товстіші сучки, а зверху прикривається нависаючими дрібними волохатими лапами ялівцю. На відміну від більшості горобців горобець скельний полігамний вид (у самця 3-4 самки). У кладці 4-7 білих з коричневими плямами яєць. Насиджує самка 11-14 днів. Молодняк вилітає на 16-21-й день. Щорічно скельний горобець приводить в світ два виводки.