Вид – Крячок рябодзьобий (Thalasseus Sandvicensis) Рід – Рябодзьобий крячок (Thalasseus) Родина – Мартинові (Laridae) Ряд – Сивкоподібні (Charadriiformes)

Середовище існування

Рябодзьобі крячки гніздяться в різних місцях північного і середземноморського узбережжя Західної Європи, в Тунісі, на північних узбережжях Чорного , Азовського морів та Каспійського морів. Крім того, поширені на східному узбережжі Північної Америки і в Центральній Америці. Гніздяться рябодзьобі крячки виключно колоніями на морських плоских островах. Їх колонії розташовані звичайно поруч з колоніями інших мартинових, або окремі групи гнізд знаходяться між групами гнізд інших крячків та мартинів. В межах островів рябодзьобі крячки гніздяться на сухих підвищених солонцюватих ділянках, вкритих рідкою рослинністю з угруповань полину, кермека (Statice), лободи, житняку і м'ятлика, або на найбільш підвищених частинах піщано-черепашкових острівців, де зовсім нема рослинності.

Опис

Довжина тіла – 36 – 41 см
Розмах крил – 95 – 105 см
Вага – 200 – 290 г

Дорослий птах у весняному оперенні. Верх голови до рівня нижнього краю ока і помітно видовжені пера потилиці чорні. Задня сторона шиї, надхвістя і весь низ білі (в свіжому оперенні низ із слабим рожевим відтінком). Спина, плечові, верхні покривні пера крила і поперек сірі, частина плечових пер з білими кінцями. Перше — п'яте першорядні махові пера сірі з сріблястим нальотом на зовнішніх опахалах і білими стрижнями та полями на краях внутрішніх опахал; білі поля доходять до кінців пер. Задні першорядні махові пера білі або майже білі. Другорядні махові — світло-бурі з білими вершинами і внутрішніми опахалами. Стернові — білі з ледве помітним сірим нальотом. Довгий тонкий дзьоб чорний з жовтою вершиною, ноги чорні. Весняне оперення птахи носять з квітня(?) до липня — серпня.

Дорослий птах у зимовому оперенні. Лоб до рівня очей білий, тім'я біле з маленькими чорними плямками, пера задньої частини голови чорні з білими облямівками, перед оком чорна плямка. Решта оперення така, як весною. Це оперення птахи носять з вересня до жовтня.

Молодий птах. Пера верху голови чорні з білими основами і вохристими облямівками. Задня сторона шиї біла з чорнуватими плямками. Пера на спині і плечові пера вохристо-сірі з чорними смужками, витягнутими кутом до вершини пера. Надхвістя біле, іноді з чорнуватими плямками. Нижня сторона тіла біла. Зовнішні першорядні махові пера темніші, ніж у дорослих птахів, із слабішим сріблястим нальотом і меншою кількістю білого кольору, задні першорядні махові пера кожне з широкою білою облямівкою на вершині; другорядні махові — сірі з бурим рисунком. Рульові — з білими основами, темно-сірими зовнішніми опахалами і буруватою вершинною смугою. Гніздове оперення молоді птахи носять до серпня.

Спосіб життя

Рябодзьобі крячки живляться майже виключно рибою, можливо, іноді деякими морськими безхребетними. З риб вони їдять переважно бичків; під час підходу косяків султанки, ставриди, хамси, пузанка, дрібної скумбрії ці риби також стають їх здобиччю. Рябодзьобі крячки ніколи не полюють на суші; навпаки, вони далі інших птахів залітають у відкрите море і всю свою їжу здобувають з води, кидаючись на здобич з висоти.

Розмноження

Весняний приліт рябодзьобих кряків відбувається протягом квітня. Гнізда цих крячків являють собою неглибокі ямки зовсім без підстилки або з незначною вистилкою із сухих стеблинок. В колоніях гнізда розташовані дуже щільно — відстань між ними часто не перевищує 10—55 см. Відкладання яєць відбувається протягом травня-червня. У повній кладці всього два, рідше одне або три яйця, які самка відкладає по одному на добу. Насиджують обидва батьки протягом 22—23 можливо, до 26 днів, починаючи з часу відкладання першого яйця. Пташенята при наближенні людини згуртовуються у велику щільну зграю і тікають на інший кінець острова, нагадуючи здалека отару овець. За деякими спостереженнями, вони взагалі тримаються зграями, і старі птахи годують пташенят в колонії, не відрізняючи своїх дітей від чужих. Льотними пташенята стають у віці близько 35 днів. Старі птахи активно захищають колонію від різних ворогів — ворон, очеретяних лунів та ін., не допускаючи їх до гнізд; проте степові гадюки нерідко поїдають яйця і малих пташенят цих крячків. Від підвищення рівня води в затоках гнізда птахів цього роду не зазнають шкоди, оскільки вони розташовані на найбільш підвищених ділянках островів. Значна загибель пташенят спостерігається тільки при незвичайних по силі і тривалості дощах, що супроводжуються зниженням температури повітря до 9—11 C°, які, хоч і рідко, але бувають в гніздовий період в районі колоній крячків. Отже, з цих даних видно, що строки гніздування у рябодзьобих крячків значно коливаються. Безсумнівно, в деяких випадках пізнє знаходження кладок яєць пояснюється тим, що птахи, які з будь-яких причин втратили кладки, неслися вдруге. У серпні у рябодзьобих крячків починається повне післяшлюбне линяння старих птахів і часткове линяння молодих. Закінчується линяння у цих птахів вже на зимовищах, у грудні. Вже в кінці липня рябодзьобі крячки, як було встановлено кільцюванням пташенят, розлітаються з колоній в різних напрямках. В кінці вересня - середині жовтня птахи відлітають за зимівлю.

Охорона

Загрозливими чинниками для крячка рябодзьобого є забруднення морів нафтопродуктами, забудова морських островів та кіс, чинник неспокою з боку людини. Вид перебуває під захистом Бонської та Бернської конвенцій, Угоди AEWA та Директиви ЄС про захист диких птахів.