Вид – Свищ (Anas Penelope) Рід – Качка (Anas) Родина – Качкові (Anatidae) Ряд – Гусеподібні (Anseriformes)

Середовище існування

Гніздиться свищ в лісовій та лісотундровій смугах Палеарктики від Ісландії на заході до Анадиря, Камчатки і узбережжя Охотського моря на сході. В Україні гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на північному сході країни; під час міграцій трапляється на всій території; зимує у Північно-Західному Причорномор’ї, на Сиваші та в Західному Приазов'ї. Влітку біотопом для свища зазвичай слугують неглибокі прісноводні водойми з мулистими відкладеннями, в яких вкриті водною рослинністю ділянки перемежовуються з відкритими плесами. У таких водоймах, серед яких можна назвати невеликі лісові озера, болота та заплави рівнинних річок, протягом або відсутня зовсім, або виражено слабко. Особливістю свища є те, що найчастіше він оселяється в місцинах, де пологі береги покриті заплавною лучною рослинністю, або поблизу посадок зернових. Сприятливим чинником також слугує присутність поруч розрідженого лісу або самітних дерев. Качка уникає дрібних тінистих водойм, повністю відкритих просторів тундри, а також горбистої місцевості. У період зимової міграції качки скупчуються на закритих від вітру морських затоках, заболочених приморських низинах, лиманах, естуаріях, на затоплюваних низовинах вглибині материків. Сольовий склад води на зимових стоянках великого значення не має.

Опис

Довжина тіла – 45 – 51 см
Розмах крил – 75 – 86 см
Вага – 400 – 1090 г

Як і в більшості качок, у свища добре розвинений статевий диморфізм. Навесні і в першу половину літа самець забарвлений в яскраві контрастні тони: голова і шия насиченого каштанового кольору з чорним крапом; зашийок, плечі, спина, поперек і боки сірі з темним поперечним струменистим малюнком; воло червонуват -сіре; черево біле, підхвістя і боки надхвістя чорні, хвіст сірий. Від дзьоба до потилиці через тім'я тягнеться широка світла смуга яка може мати різні відтінки від білого до золотаво-жовтого. На сірувато-бурих крилах уздовж плеча виділяються широкі білі поля. На задньому краю крила розвинена зелена пляма з фіолетовим відливом - так зване дзеркало. Дзьоб голубуватий з чорним нігтиком, ноги свинцево-сірі, райдужна оболонка бура.

Самець

Самка зверху найчастіше рудувато-бура з численними темними плямами. Крім основної форми, зустрічається ще один різновид забарвлення, або морфа, в якої на голові і верхньої частини тіла замість рудих переважають сірувато-бурі пір'я. Основними визначальними ознаками птаха слугує властива форма голови, короткий і високий дзьоб блакитно-сірого кольору з чорним нігтиком, більш темне і однотонне у порівнянні з іншими качками оперення спини і чисте біле черево. Дзеркало сіро-зелене. Селезень після закінчення річної линьки стає більш схожим на самку, при цьому зберігаючи знакові білі поля на крилах. Молоді птахи обох статей майже не відрізняються від дорослої самки, їх вирізняє чорне ряботиння на білому череві й тьмяніше забарвлення дзеркальця.

Самка

Спосіб життя

Масовий приліт чубатої черні на територію України відбувається протягом квітня. Більшу частину часу проводить на воді; добре плаває та пірнає на глибину до 3—4 м (рідше до 10 м). З води піднімається важко, шумно, з розбіКороткий і відносно широкий дзьоб свища свідчить про його прихильності до вегетаріанства. Качка живиться переважно зеленими частинами і кореневищами водних і навколоводних рослин, при цьому проявляє пластичність у виборі корму. Серед рослин які споживає свищ слід назвати ряску малу, рдест, сусак, польовицю, тощо. Насіння в раціоні мають другорядне значення, проте їх частка може зростати в окремі сезони. Тваринна їжа, на думку фахівців, потрапляє в шлунки птахів лише випадково разом з рослинною поживою. У зимовий час великого значення набувають пагони камки і водорості. Слід зазначити, що в роки скорочення популяції водоростей через хворобу качки переключалися на внутрішні водойми, багаті насінням трав, або зернові посіви. Здатність до пірнання у свища виражено слабше інших качок. При цьому вона часто тримається поряд з лебедями і чернями, і підбирає плаваючу на поверхні поживу, здобути придатними до цього птахами на дні.гу, але політ стрімкий та легкий. На суходолі пересувається незграбно. Живляться переважно тваринною їжею: молюсками, личинками комах, але за браком тваринної їжі поїдають зелені частини рослин. Осінній переліт триває починаючи з середини вересня.

Розмноження

Приліт на місця гніздування в Україні відбувається протягом березня. Шлюбні ігри свищів не настільки розмаїті, як у більшості інших качок. Самці не мають на чужих самок, але постійно кружляють навколо своїх з скуйовдженим пір'ям на голові і лопатках. Найбільш яскравий момент токування - гучний і різкий свист, який видає самець з піднятими до неба дзьобом. Гніздо - ямка глибиною 5-7 см, облаштоване на сухому місці поблизу води. Зазвичай воно добре приховано під покровом чагарнику серед торішньої трави, рідше може перебувати просто серед густої трави. Іноді кладки знаходять у лісі з перевагою хвойних порід дерев. Рослинна вистилання слабка, проте її доповнює товстий шар пуху, який утворює високий валик по периметру гнізда. Відкладання яєць з кінця травня по першу декаду червня. Повна кладка містить 6-12, частіше 6-10 яєць кремового або вершково-білової кольору. Насиджування триває 22-25 днів, при цьому як і у європейських видів річкових качок, селезень віддаляється на линяння на ранній стадії інкубації. Пташенята піднімаються на крило у віці 40-45 днів, після чого виводки розпадаються. Відліт на місця зимівлі починається в першій декаді серпня.

Охорона

Загрозливими чинниками для свища є знищення водно-болотних угідь, під приводом так зв."меліорації", забудова берегів водойм, забруднення водойм, забудова берегів річок, знищення птахів мисливцями. Для збереження виду необхідна суворо охорона всіх видів річок та інших водних угідь, а також обмеження полювання. Свищ перебуває під захистом Бонської та Бернської конвенцій, Угоди AEWA та Директиви ЄС про захист диких птахів.