Пухівка (Somateria Mollissima)
Вид – Пухівка (Somateria Mollissima) Рід – Пухівка (Somateria) Родина – Качкові (Anatidae) Ряд – Гусеподібні (Anseriformes) |
Середовище існування
Основні райони проживання пухівки — арктичне, субарктичне і північне помірне узбережжя Канади, Європи і Східного Сибіру. Починаючи з другої половини 20 століття, осілі зграйки гаг були виявлені значно південніше — на Чорному морі в районі Чорноморського заповідника. На даний час в Україні гніздиться на о-вах Ягорлицької, Тендрівської та Джарилгацької заток, на Кінбурнській косі та о. Березані. В означених районах, а також у прибережній зоні Одеської області та дуже рідко в українській частині дельти р. Дунаю зимує частина популяції. Кормовим біотопом птаху слугують літоральні ділянки моря з великих числом молюсків та інших донних мешканців, де глибина не перевищує кількох метрів. Гніздиться на кам'янистих берегах, часто на невеликих скелястих островах, недоступних для песців та інших наземних хижаків. Углиб материка або острова не залітає, гнізда влаштовує на відстані не більше 0,5 км від води. Біля пологих піщаних пляжів не трапляється.
Опис
Довжина тіла – 50 – 71 см
Розмах крил – 80 – 108 см
Вага – 1,2 – 2,9 кг
Пухівка – велика за розмірами качка з міцною статурою, короткою шиєю, великою головою і дзьобом клиноподібної форми. У забарвленні яскраво виражений статевий диморфізм. Самець зверху переважно білий, за винятком чорної бархатистої шапочки на голові, зеленуватої потилиці і чорного надхвістя. На грудях помітний ніжний рожево-кремовий наліт. Низ і боки чорні, з великими білими плямами з боків підхвістя. Колір дзьоба відрізняється у окремих підвидів — він може бути жовто-оранжевим або сірувато-зеленим, також розрізняється форма малюнка на дзьобі.
Самець
У оперенні самки поєднуються буро-коричневий фон і численні чорні плями на верхній частині тіла, особливо великі на спині. Дзьоб зеленувато-оливковий або оливково-бурий, темніший ніж у самця. Молоді птахи в цілому схожі на самку, але мають темніше, монотонніше оперення з вузькими плямами. Черевна сторона сіра.
Самка
Спосіб життя
Пухівка харчується переважно молюсками (особливо мідіями і літоринами), яких дістає з дна моря. Крім того, вживає в їжу ракоподібних (зокрема бокоплавів, балянусів і рівноногих), голкошкірих та інших морських безхребетних. Зрідка їсть рибу. В період розмноження самка також харчується рослинними кормами, які знаходить на узбережжі, — водоростями, ягодами, насінням і листям трав. Основний спосіб добування поживи — пірнання на морське дно, у місцях, де глибина становить 2—4 м. Проте відомо, що птахи здатні занурюватися на глибину до 20 м і триматися під водою більше хвилини. Їжу заковтують цілком і потім переварюють в мускульному шлунку. Здобувають поживу в світлий час доби групою, при цьому ватажок зграї упірнає першим, після чого за ним слідує решта птахів. Через 15 — 30 хвилин після початку полювання настає перерва, під час якої птахи виходять на берег, відпочивають і перетравлюють їжу. В суворі зими пухівки прагнуть зберігати енергію — ловлять більшу на розмірами здобич або зовсім відмовляються від їжі на період похолодання.
Розмноження
Пухівка — моногамний вид. Гніздиться колоніями, зрідка одиночними парами, починаючи з другого або, частіше, третього року життя. Більшість пар утворюються ще протягом зимування і до місць гніздування прибувають разом. Навесні самці стають дуже збудженими, часто токують перед самками, навіть коли пара вже сформована. Під час залицяння самець підводиться на воді, тримаючи тулуб майже вертикально, змахує крилами і демонструє самці своє чорне черево. Дзьоб спочатку притиснутий до грудей, проте потім самець підкидає його вертикально вгору разом з шиєю і видає гучний глухий воркуючий крик. Часто одну самку оточують відразу кілька самців, в результаті між ними можуть виникати бійки. На облаштування гнізда багато часу не йде, птахи прибувають на сушу лише перед самим початком сезону розмноження — зазвичай, це зазвичай відбувається в другій половині квітня або травні, але на крайній півночі іноді і дещо пізніше. Розмір колоній і відстань між сусідніми гніздами сильно варіюють: найбільша щільність досягається на відкритих скелястих ділянках, де на одному квадратному метрі може знаходитися 2-3 гнізда.
Гніздо пухівки виглядає як ямка діаметром 20—25 см і завглибшки близько 10 см, вирита в ґрунті, часто торфі, викладеною деякою кількістю трави і рясним шаром сірого пуху, який самка вищипує з нижньої частини грудей і черевця. Гніздо може бути як повністю відкритим, так схованим за великим каменем, в улоговинці або під покровом лап великої ялини. Одна і та ж заглибина може використовуватися декілька років поспіль, проте птахи уникають залишків торішнього пуху, і за його наявності гніздяться поряд. Іноді свого гнізда у пари немає зовсім, а яйця підкидаються в гнізда інших птахів — турпана, середнього креха, сріблястого та чорнокрилого мартина. Протягом року відбувається одна кладка, що зазвичай складається з 4—6 (рідше 1—8) крупних яєць блідо-оливкового або зеленувато-сірого кольору без малюнка. По краях гнізда створюється вал з того ж пуху.
Насиджування починається з останнього яйця, висиджує одна самка протягом 25—28 днів. Спочатку самець знаходиться біля гнізда, проте незабаром втрачає до нього інтерес і повертається у море, зовсім не піклуючись про нащадків. До кінця насиджування самка сидить дуже щільно і не приймає їжі, так що до неї можна підійти впритул і доторкнуться. Пташенята пухівки з'являються протягом кількох годин, і перші день або два тримаються біля гнізда — ловлять комарів та інших комах. Потім самка відводить пташенят у бік моря, де вони здобувають поживу серед прибережних каменів. До кінця другого місяця пташенята розмірами наздоганяють дорослих і стають повністю самостійними, а у віці 65—75 днів починають літати.
Охорона
Загрозливими чинниками для пухівки на території України є погіршення екологічного стану Чорного моря, поширення хвороб в гніздових колоніях, забудова та інше господарське використання узбереж водойм, знищення птахів браконьєрами, тощо. Для збереження виду необхідна сувора охорона морських узбереж та водно-болотних угідь, боротьба з браконьєрством, організація природозахисних територій навколо місць гніздування та зимівлі. Пухівка перебуває під захистом Червоної книги України (статус - вразливий), Угоди AEWA, Директиви ЄС про захист диких птахів, Бонської та Бернської конвенцій.