Вид – Чернь білоока (Aythya nyroca) Рід – Чернь (Aythya) Родина – Качкові (Anatidae) Ряд – Гусеподібні (Anseriformes)

Середовище існування

Гніздовий ареал білоокої черні охоплює Південну Європу, Африку, Західну та Центральну Азію. Чернь білоока поширена на усій території України, але місця масового гніздування розташовані тільки в Одеській області та Криму (Східний Сиваш). Місця зимівлі невеликої частини популяції розміщені на узбережжі Чорного моря. Біотоп біолоокої черні - досить глибокі озера, багаті на водну рослинність з присутністю заростей очеретів. Тяжіє до водойм низовин і особливо широких заплав південних річок. Не уникає і лісових водойм. Взимку проводить день на відкритих плесах озер і морських заток, а поживу здобуває на дрібних прісних водоймах.

Опис

Довжина тіла – 38 – 42 см
Розмах крил – 63 – 67 см
Вага – 400 – 690 г

Качка середнього розміру, трохи менша від попелюха. Статевий диморфізм виражений слабко. У дорослого самця голова, шия, воло, боки тулуба і черево рудувато-каштанові; спина, плечі, поперек та надхвістя чорні; підборіддя біле; шия біля основи темно-бура; спід крил, груди і підхвістя білі; верхні покривні пера крил чорно-бурі; першорядні махові пера білуваті, з темною верхівкою; «дзеркальце» біле; хвіст чорно-бурий; дзьоб сірувато-чорний; ноги темно-сірі; райдужна оболонка ока біла або світло-блакитна. Доросла самка забарвлена тьмяніше; райдужна оболонка ока світло-коричнева. Молодий птах подібний до дорослої самки, але підхвістя з бурувато-сірими плямами.

Спосіб життя

Чернь білоока - потайливий птах, поза гніздовим періоду тримається малими зграйками. Основний раціон виду складає рослинна їжа. Поїдає вона листя і корінці деяких водяних рослин (валіснерії, рдестів, ряски тощо) і насіння. У меншій кількості чернь білоока споживає тваринні корми (личинки хірономід, бабок, волохокрильців, водяних жуків і рідше молюсків). На годівлі чернь білоока поводиться подібно до справжніх качок, тобто вилітає на жирування з вечора і повертається відпочивати на відкриті плеса вранці.

Розмноження

На місця гніздування білоокі черні прилітають у березні - квітні. Відразу ж після прибуття на місця гніздівання птахи тримаються в парах, але поряд з ними присутні і самотні самці, що часто спричиняє бійки і переслідувань між ними. Токуючі селезні плавають, тримаючи шию під кутом 75 ° до тулуба ; наближаючись до самки, вони різким рухом підкидають голову вгору і назад. У момент найбільшого натягу трахеї вони видають низький, хрипкий і дуже недалеко чутний звук. Крім того, вони плавають, витягнувши шию над поверхнею води, піднявши і розпустивши віялом хвіст. Для гніздування обирають водойми, які обов'язково мають зарості очерету. Гніздові колонії складаються або з особин тільки цього виду, або зі спільноти їх з черню червонодзьобою. Гнізда містяться зазвичай на плавучих купинах серед відмерлих стебел очерету та іншої рослинності. Гнізда іноді розташовані зовсім близько одне від іншого. На півночі України ці черні гніздяться на заплавних озерах, багатих заростями очеретів і облаштовують гнізда найохочіше в очеретах на сплавинах. Гнізда завжди розташовані близько від води, а їх основа споруджена з рослинного матеріалу і рясно вистелена пухом.

Відкладання яєць зазвичай триває протягом травня. Число яєць в повній кладці зазвичай 7-11, до 12 і навіть 14. Велике число яєць, безумовно, пов'язане відкладанням двох самок в одне гніздо. Свежознесені яйця світлі із зеленуватим нальотом, але поступово вони стають світлобурими. Насиджування починається з моменту відкладання останнього яйця, тривалість його 25-28 днів. На крило молоді птахи піднімаються у віці 2 місяців, в період між кінцем липня і серединою, ба навіть кінцем серпня. Осінній проліт триває в період з кінця вересня і впродовж жовтня. У січні і грудні зимуючі зграйки трапляються на південному березі Криму, в акваторії Чорноморського заповідника і в дельті Дунаю.

У минулому чернь білоока була видом численним у плавнях великих рік. Вимирання птахів відбувається через деградацію місць гніздування внаслідок затоплення заплав рік, інтродукції білого амура (кормового конкурента), осушення лиманів і перетворення їх на рисові плантації; заростання водойм очеретом через евтрофікацію, посилення фактору непокою, браконьєрство. Для збереження виду необхідна сувора боротьба з браконьєрством, природовідповідне ведення сільського господарства, охорона та відновлення водно-болотних угідь, заборона промислового використання небезпечних хімікатів. Чернь білоока перебуває під захистом Червоного списку МСОП (статус – близький до загрозливого), Червоної книги України (статус — вразливий), Бонської та Бернської конвенцій, а також Угоди AEWA.