Чечітка звичайна (Acanthis Flammea)
![]() |
Вид – Чечітка звичайна (Acanthis Flammea) Рід – Чечітка (Acanthis) Родина – В'юркові (Fringillidae) Ряд – Горобцеподібні (Passeriformes) |
Середовище існування
Ареал чечітки звичайної охоплює тундру і тайгові ліси Європи, Азії та Північної Америки. В Україні зимуючий птах на всій території, крім Карпат. Гніздовий біотоп - чагарникова тундра, поросла сланцевим верболозом і березами; тайга з невеликими заболоченими галявинами, приозерні й прирічні заболочені луки.
![](pictures/czeczzvsv/ser_m.jpg)
Опис
Довжина тіла – 11,5 – 14,5 см
Розмах крил – 20 – 25 см
Вага – 9 – 18 г
У самців - тім'я червоне, шия і спина білуваті, з більш-менш широкими не різко окресленими сірувато-бурими плямами, що звужуються на нижній частині спини і на надхвістя, що має рожевий відтінок; стернові, махові, так само як і великі покривні крила, темно-бурі з білуватими облямівками; на горлі темно-бура пляма, більш-менш прикрите білуватими краями пер; горло, груди і воло білі з рожево-червоним відтінком, різної інтенсивності, нижня частина грудей і черево білі. Навесні, після зношування вершин пер, червоний колір шапочки, вола і грудей стає яскравішим, у деяких густого карміно-червоного кольору.
![](pictures/czeczzvsv/opys_m.jpg)
Самки забарвлені подібно до самців, але у них відсутній червоний колір на горлі, волі і грудях. Молоді птахи схожі на самок, але не мають червоного кольору і на голові. Широкі темні надстовбурні плями присутні в них на перах голови, грудей і боків.
Дзьоб жовтуватий з темною вершиною, ноги темно-бурі, райдужна оболонка очей бура.
![](pictures/czeczzvsv/opys2_m.jpg)
Спосіб життя
Зграйний птах. Основна пожива чечітки звичайної - насіння різних деревних і чагарникових рослин, переважно берези і меншою мірою насіння ялини, в серпні-вересні також насіння осок (зокрема С. rostrata), злаків (Deschampsia flexuosa, Millium effosum), брусниці і водянки; в серпні спостерігали чечіток, що харчувались на кущиках вересу, а навесні на вершинах сосен; споживають ці птахи і комах, найчастіше попелиць; в шлунках, крім залишків їжі, науковці виявляли також і дрібний пісок. Взимку чечітки часто здобувають поживу на дорогах.
![](pictures/czeczzvsv/sp_m.jpg)
![](pictures/czeczzvsv/sp2_m.jpg)
Розмноження
У шлюбний період пари і невеликі зграйки чечіток гасають в повітрі, сідають на вершини дерев і чагарників, весь час видаючи закличні крики. Самотній самець при токовому польоті кружляє в повітрі хвилястими лініями, щебечучи свою пісню. До нього часто долучаються й інші самці. Гнізда будують невисоко над землею, на різних деревах (береза, вільха). Часто трапляються гнізда в кущах серед лісу. Гніздо має вигляд м'якої товстостінної чаші. Його основна маса складається з тонких гілочок, трави, моху, лишайників, рослинного пуху, листяної хвої.
![](pictures/czeczzvsv/rozm_m.jpg)
![](pictures/czeczzvsv/rozm2_m.jpg)
У лотку переважають м’якіші матеріали, але здебільшого воно вистелене пір'ям, шерстю, рослинним пухом. У кладці 3-7 (частіше 4-5) біло-блакитних з темними плямами яєць. Насиджує самка протягом 12-14 днів. Самець приносить їй поживу в гніздо. Пташенят вигодовують обоє батьків. Основу їхнього харчування складають комахи, здебільшого дрібні, а також насіння осок, пухівок, тощо. Молодь залишає гніздо через 10-14 днів. Після вильоту і догодовування пташенят частина пар береться до другого гніздування.
![](pictures/czeczzvsv/rozm3_m.jpg)
![](pictures/czeczzvsv/rozm4_m.jpg)
Для збереження виду необхідне природо відповідне ведення сільського господарства, та збереження популяцій комах та рослин, що складають кормову базу виду. Чечітка звичайна перебуває під захистом Бернської конвенції.
![](pictures/czeczzvsv/ox_m.jpg)