Вид – Кропив'янка рябогруда (Sylvia Nisoria) Рід – Кропив'янка (Sylvia) Родина – Кропив'янкові (Sylviidae) Ряд – Горобцеподібні (Passeriformes)

Середовище існування

Ареал кропив’янки рябогрудої простягається в Середній Європі від південної Швеції до верхньої Італії, на захід до Рейну, на південь до Балкан та Туреччини. В Україні на гніздуванні трапляється скрізь, крім гір. Зимує в Північній Африці. Кропив’янка рябогруда гніздиться завжди в чагарниках або парості на пеньках, доки останні не втратять чагарникової форми. Уникає лісових масивів, занадто сухих і занадто заболочених місць, а також рідких низьких чагарників. Чагарникові зарості, де оселяється ця кропив’янка, можуть розташовуватися на узліссях листяних і змішаних лісів як на вододілах, так і в заплавах річок, в садах, парках, незалежно від деревної рослинності. Оселяється в живоплотах, полезахисних смугах та інших штучних насадженнях. У гори піднімається до висоти 1500 м. Незважаючи на досить велику різноманітність займаних місць існування, кропив’янка рябогруда більш примхлива у виборі місць гніздування, ніж інші кропив’янки.

Опис

Довжина тіла – 15,5 см
Розмах крил – 23 – 27 см
Вага – 18 – 36 г

У дорослого самця верх сірий; низ білий, з сірувато-бурою поперечною хвилястою строкатістю; махові пера бурі; третьорядні махові й покривні пера крил із білою верхівкою; стернові пера сірі, з білою верхівкою; дзьоб і ноги сірі; райдужна оболонка ока жовта. У дорослої самки верх із бурим відтінком; смугастість на нижній частині тулуба виражена менше. Молодий птах зверху сірувато-бурий; низ білуватий, на боках тулуба невиразна поперечна строкатість; райдужна оболонка ока темно-коричнева.

Спосіб життя

Кропив’янка рябогруда - дуже рухлива пташка, що легко пересувається серед кущів. Як і інші види кропив’янок, харчується комахами. У другій половині літа вона охоче поїдає соковиті плоди і ягоди, особливо бузину. Існують свідчення, що і на початку літа вона нерідко їсть м'яке насіння різних рослин. Комах вона скльовує з тонких гілочок і з листя. Крім того, вона ловить їх і на землі: і не тільки в кущах, а й на прилеглих ділянках поля. Зокрема, на бурякових плантаціях, вона успішно знищує бурякового довгоносика, а на пшениці - кузьок.

Розмноження

Спів самця лунає з перших днів прильоту. Співає він в хащах, потім швидко вискакує на вершину куща, злітає або вгору метрів на 10-15, або в бік, робить кілька ривків і стрибків у повітрі, то відлітаючи далі, то повертаючись, планує і сідає десь метрів за сто - півтораста на кущик або деревце. Через хвилину знову злітає з піснею і сідає на перше місце. Гніздо міститься між гілками або тонкими стовбурами, але не заплітається, а втискується між ними. Над землею гніздо розташоване на висоті від 25 см до 2.5 м. Сама споруда - глибока чаша, пухко і досить недбало звита із сухих стеблинок трав. Лоток вистелений тоншим матеріалом - корінцями, волосом, а також коконами павуків. Сполохані кропив’янки кидають гніздо і починають будувати нове. Кидають і кладку. Повні кладки знаходять в різні терміни від 20 травня до середини червня. У кладці буває зазвичай 5 яєць, рідше 4 або 6. У день відкладається по яйцю. Тло яєць брудно-біле на якому ледь проступають блідо-фіолетові, сіруваті плямки. Пташенята вилуплюються через 12-14 днів, голі й сліпі. На 3 - 4 -й день вони прозрівають, на 6 -й у них з'являються пір'ячко на крилах, а на 11- 12 -й день вони залишають гніздо. Якщо гніздо з пташенятами виявлено, батьки піднімають тривожний крик та тріскотять. Виліт пташенят відбувається з двадцятих чисел червня по двадцяті числа липня.

Для збереження виду необхідна відмова від пестицидів, збереження заростей чагарників, живоплотів та невеликих водойм, що в цілому має спонукувати до впровадження пермакультурного сільського господарства. Кропив’янка рябогруда охороняється Бонською та Бернською конвенцією, а також Директивою ЄС про захист диких птахів.