Кропив'янка садова (Sylvia borin)
Вид – Кропив'янка садова (Sylvia borin) Рід – Кропив'янка (Sylvia) Родина – Кропив'янкові (Sylviidae) Ряд – Горобцеподібні (Passeriformes) |
Середовище існування
Ареал кропив’янки садової обіймає всю територію Європи, а також центральні і південні області Західного Сибіру. На території України гніздиться в лісовій і лісостеповій смугах, а також на значній частині степової смуги. Мігрує на всій скрізь. Біотопом кропив’янки садової є високі чагарникові зарості, частіше на узліссях і в лісі, у високому підліску і в паростях на місці вирубок. Подобаються їй і вогкі чагарникові зарості на берегах річок. Зимує цей птах в екваторіальних лісах та південноафриканських саванах, в час літніх дощів.
Опис
Довжина тіла – 14 см
Розмах крил – 220 – 24,5 см
Вага – 10 – 37 г
Дорослий птах зверху сірувато-бурий, з оливковим відтінком; боки шиї сіруваті; низ сірувато-білий, із вохристим відтінком на волі й боках тулуба; махові та стернові пера бурі; дзьоб зверху темно-бурий, знизу світліший; ноги темно-сірі. Молодий птах схожий на дорослого, але зверху буріший; низ світліший; на боках шиї сірого кольору немає.
Спосіб життя
Кропив’янка садова - комахоїдний птах. Здзьобує комах з дрібних гілочок та листя, послідовно обнишпорюючи гілку за гілкою. Іноді підлітає до листя «джмелиним» польотом. Здобуває поживу в кущах і кронах дерев до самої вершини, особливо рано вранці. Нерідко дзьобає з трави чи безпосередньо із землі. Наприкінці літа поїдає соковиті плоди жостеру та бузини, часто поїдає плоди бруслини. З комах садові кропив’янки споживають переважно жуків та гусінь, що харчується листям і плодами дерев та чагарників. Ці птахи приносять величезну користь лісам та садам поїдаючи на листках безліч дрібних жуків-довгоносиків. Разом з іншими птахами, що здобувають поживу на листі, ці кропив’янки слугують постійним регулятором чисельності цих комах.
Розмноження
Відразу після прильоту самці починають співати. Перші пісні можна почути вже останніх числах квітня або в перших числах травня. Спів садової кропив’янки дуже звучний, ніжний, одноманітний і дуже тривалий. Завдяки цьому садові кропив’янки складають основне тло лісового хору птахів. Під час співу вона тримається в кущах, лише зрідка з'являючись на очі. На сході сонця часто співає, сидячи тривалий час на вершинах дерев.
Гніздо міститься в кущах або на молодих деревцях, на нижніх гілках високих дерев або навіть в кущах папороті, на зрубаних деревах, на висоті 10-30 см від землі. Нерідко вище, до 1.5 м і навіть до висоти 3 м. Гніздо птахи споруджують поміж стоячих стебел або паростя, чи ж в розвилці гілки. Зазвичай воно добре замасковано і затінено. Гніздо ніколи не заплітається за стебла або гілки, а тільки втискується між ними або спирається на гілочки. Воно має форму глибокої чаші, пухко побудованої з сухих стеблинок трав. Внутрішній шар гнізда щільніший і складається з тонших матеріалів - корінців і кінського волосу. Іноді в стінки гнізда вплітається мох або тонкі соснові гілочки. Спорудження гнізда починається через кілька днів після прильоту. Перші кладки трапляються вже в останніх числах травня, гніздовий період може розтягуватись до кінця червня і перших чисел липня.
Повна кладка містить найчастіше 5 яєць, рідше 4 або 6. Забарвлення яєць дуже мінливе. Зазвичай вони мають жовто-білясте або сіро-білясте тло, та попелясто-сірі глибокі і жовто-коричневі, оливково-бурі, а іноді темно-коричневі поверхневі плями, більш-менш ясно окреслені або розмиті, мармурові. Шкаралупа досить блискуча. Насиджують обоє батьків протягом 11 -12 днів. Птах сидить дуже щільно. Злетівши, ховається в кущах з тривожним криком. Пташенята вилуплюються голими. Виліт з гнізда відбувається там після 10-11-денного вигодовування, в кінці червня – початку липня. Поршки тримаються спершу в кущах, в ожині або в траві. Кочівлі виводків починаються в середині липня.
Для збереження виду необхідна відмова від пестицидів, збереження заростей чагарників, живоплотів та невеликих водойм, що в цілому має спонукувати до впровадження пермакультурного сільського господарства. Кропив’янка садова охороняється Бонською та Бернською конвенціями.