Вид – Мартин жовтоногий (Larus cachinnans) Рід – Мартин (Larus) Родина – Мартинові (Laridae) Ряд – Сивкоподібні (Charadriiformes)

Середовище існування

 Ареал мартина жовтоногого простягається від середземноморського узбережжя Піренейського узбережжя на схід до пониззя Керулена та оз. Далайнор. У Європі гніздиться на південь від 47 ° пн. ш. В Україні гніздиться майже на всій території, крім гір та Північного Лівобережжя. Мігрує скрізь; регулярно зимує вздовж морського узбережжя, на Дніпрі та на заході країни, на водоймах решти території трапляється взимку зрідка. Гніздовий біотоп - морські узбережжя, з косами, лагунами, острова, озера; пониззя річок, іноді відкриті місцини, іноді -порослі трав'янистою і чагарниковою рослинністю. 

Восени і навесні на прольотах спостерігається на внутрішніх водоймах і морських узбережжях, на яких переважно й зимує. Для зимівлі та годівлі також використовує міські звалища. Розселення мартина жовтоногого з колоній азово-чорноморського узбережжя на внутрішні водойми України та формування тут стійких гніздових угрупованнь стало можливим після значної антропогенної трансформації континентальних екосистем України, у першу чергу після появи на Дніпрі низки великих водосховищ, а також великої кількості риборозплідних ставів.

Опис

Довжина тіла – 55 – 67 см
Розмах крил – 138 – 155 см
Вага – 550 – 1500 г

У дорослого птаха спина і крила зверху сірі; верхівка крил чорна, з білими плямами; по краю внутрішніх першорядних махових і по краю другорядних махових пер проходить вузька біла смуга; решта оперення біла; навколо очно кільце жовтогаряче; дзьоб жовтий, спереду на нижній щелепі червона пляма; ноги і райдужна оболонка ока жовті. У молодого птаха першого року життя пера спини і верхні покривні пера крил бурі, зі світлою облямівкою; махові пера темно-бурі; другорядні — з білою верхівкою; решта оперення білувата, з темними рисками на голові та шиї і темними плямами на нижній частині тулуба; хвіст біля основи білуватий, на кінці хвоста темно-бура смуга; дзьоб темно-бурий; ноги бурувато-рожеві; райдужна оболонка ока коричнева; навколо очного кільця нема. На другому році життя верх частково набуває сірого кольору, а груди і черево — білого.

Дорослий птах

Перше зимове вбрання

Друге зимове вбрання

Спосіб життя

Живляться жовтоногі мартини переважно рибою. У трансформованих екосистемах України мартин жовтоногий живиться стабільними доступними масовими кормами. Основним таким кормом є мертва риба (від 42,7 до 71,7 % раціону), зокрема рибою викинутою рибалками та відходами рибного промислу. Як додаткові корми використовуються мишоподібні гризуни (полівки, миші, землерийки), птахи – зокрема такі великі як водяна курочка чи лиска, комахи (жуки, прямокрилі), павуки, сколопендри, пожива антропогенного походження. Іноді мартини жовтоногі вдаються до розорення гнізд інших птахів. Яскраво виражений зв'язок кормового режиму з масовою появою того чи іншого об’єкту харчування.

Розмноження

 До будівництва гнізда беруться із настанням тепла. Гніздо іноді являє собою просто ямку в піску, вистелену камкою, іноді має вигляд купи сухих стебел очерету, лободи та інших рослин до 40—60 см заввишки, на вершині якої міститься лоток, вистелений камкою (Zostera). На Сиваші гнізда будуються зі стебел стоколосу. У повній кладці як правило буває 3 яйця. Розміри та забарвлення яєць дуже варіюють. Основний тон їх частіше має відтінки від світло-зеленого до темно-коричневого, із чорними плямами. Кладка складається зазвичай з 3 яєць. Кладку насиджують 28—30 днів як самець так і самка. Пташенята через два-три дні після вилуплення залишають гніздо і ховаються в заростях трави, в рідкому очереті тощо. При наближенні людини вони часто починають тікати пішки, перепливають солоні озерця і затоки, але в останній момент, коли їх наздоганяють, ховаються і лежать нерухомо. Щоб полегшити собі втечу, пташенята нерідко на бігу відригують їжу. Батьки поводять себе біля гнізд і пташенят дуже активно. Вони не тільки літають навколо з криком, але і нападають на людину, що з'явилася в місцях гніздування. Молоді птахи гніздо залишають у віці 45—50 днів. Після вильоту птахи тримаються зграями.  

Перебує під захистом Бернської конвенції, що передбачає заборону знищення гнізд та пташенят мартина жовтоногого, а також руйнування біотпів в яких він мешкає.