Вид – Сивка бурокрила (Pluvialis fulva) Рід – Сивка (Pluvialis) Родина – Сивкові (Charadriidae) Ряд – Сивкоподібні (Charadriiformes)

Середовище існування

Основним ареалом бурокрилої сивки є Північна Європа. Взимку ці птахи здійснюють переліт на Британські острови і на узбережжя Західної та Південної Європи, де перебувають на луках і полях. В Україні бурокрилі сивки — перелітні птахи, які з'являються в нас двічі на рік — весною і восени. Гніздовий біотоп виду мохові болота та тундра.

Опис

Довжина тіла – 23 - 26 см
Розмах крил – 60 - 67 см
Вага – 160 - 200 г

В дорослого самця в шлюбному вбранні верх чорний, з золотистими плямами; вуздечка, щоки, горло, шия спереду, воло, груди і черево чорні; лоб, смуги над очима, боки шиї і вола, підхвістя білі; на боках тулуба білі смуги, з домішкою чорного; спід крил буруватий; вздовж основи темно - бурих махових пер проходить вузька світла смуга; хвіст зі світлими смугами; дзьоб і ноги чорні; у позашлюбному вбранні самець бурий, зі світлою строкатістю; груди і черево білуваті; дзьоб і ноги бурі. У дорослої самки в шлюбному оперенні вуздечка, щоки, горло і воло сіруваті; у позашлюбному оперенні схожа на позашлюбного самця. Молодий птах схожий на позашлюбного дорослого.

Шлюбний

Позашлюбний

Спосіб життя

В місцях гніздування сивка бурокрила живиться різними комахами, наземними і морськими молюсками, червами, ракоподібними, іноді насінням і ягодами. Під час перельотів найбільше поїдає личинок дротяників.

Розмноження

Гніздо бурокрилі сивки мостять у траві або серед моху чи тундрових лишайників і вистилають травинками або мохом. У кладці чотири яйця, відкладені з інтервалом 2-3 дні. Обоє батьків по черзі беруть участь у насиджуванні яйця. Яйця жовто-коричневого кольору з темно-коричневим малюнком, зосередженим навколо притупленою боку яйця. Пташенята вилуплюються через 30 днів і відразу ж здатні самостійно харчуватися, хоч і залишаються під наглядом батьків. У разі, якщо до гнізда наближається хижак, бурокрила сивка починає відволікати його від гнізда, чергуючи біг показовими зупинками, щоб відстань до хижака залишалася не великою.

В Західній Європі цей вид страждає через заліснення та культивацію вересових лук. Забруднення гніздових біотопів промисловими викидами також є загрозою для бурокрилих сивок.