Вид – Мартин морський (Larus marinus) Рід – Мартин (Larus) Родина – Мартинові (Laridae) Ряд – Сивкоподібні (Charadriiformes)

Середовище існування

Морський мартин гніздиться на узбережжях північної частини Атлантичного океану: в Північній Америці та Європі (від Франції до Кольського півострова). В Україні залітний вид, трапляється переважно в західних областях країни. Морський мартин трапляється на різноманітних типах морських узбереж, включаючи скелясті і піщані береги та естуарії, як також і на внутрішніх водоймах, таких як озера, ставки та болота. Гнізда зводить на місцях недоступних для суходільних хижаків, таких як покриті рослинністю острови, піщані дюни, пласкі скелі-останці, дахах будинків, та іноді серед кущів на острівцях серед солоних боліт. Взимку морський мартин часто мандрує морем в пошуках поживи.

Опис

Довжина тіла – 64 - 78 см
Розмах крил – 150 – 170 см
Вага – 1,3 - 2,2 кг

У дорослого птаха в шлюбному вбранні спина і верх крил сірувато-чорні; решта оперення біла; на верхівці зовнішніх першорядних махових пер білі плями, по краю внутрішніх першорядних і другорядних махових пер проходить вузька біла смуга; навколоочне кільце червоне; дзьоб жовтий, з червоною плямою спереду на нижній щелепі; ноги рожеві; райдужна оболонка ока жовта або сірувата; у позашлюбному оперенні голова, шия і воло з буруватими плямами. У молодого птаха першого року життя пера спини і верху крил темно-бурі, зі світлою облямівкою; махові пера темно-бурі, другорядні — з білою верхівкою; решта оперення білувата, з темними рисками і плямами; хвіст білуватий, з темною смугою на кінці; дзьоб темно-бурий; райдужна оболонка ока коричнева; навколоочного кільця нема; на другому році в оперенні спини і крил з'являється сірий колір; голова, шия і весь низ білуваті, з незначною бурою строкатістю; на третьому році спина і частина покривних пер крил сірувато-чорні.

Молодий птах

Спосіб життя

Мартина морського можна вважати хижаком та поїдачем падла «за нагоди». Цей птах є практично всеїдним. Він здобуває рибу, птахів, дрібних ссавців, комах, яйця, ягоди, падло, та іноді навіть досить велику здобич, таку як хворі ягнята. Дрібну здобич він проковтує цілком, а більшу намагається розбити перед вживання. Щоб розтрощити тверді харчі, такі як молюски та яйця, він кидає на тверду поверхню. Мартин морський здобуває поживу наодинці або у ватазі собі подібних, як на берегу так і далеко в морі. Групи цих мартинів та інших морських птахів скупчуються місцях, де є вдосталь їжі, або ж прямують за горбатими китами (Megaptera novaeangliae), й ловлять рибу, виштовхану ними на поверхню. Свою поживу ці птахи також можуть викрадати в інших птахів, або ж викопувати на смітниках.

Розмноження

Мартин морський утворює шлюбні пари в березні-квітні, в колоніях разом з мартином сріблястим (Larus argentatus) та іноді з іншими видами. Як самець, так і самка вишкрібають кілька гнізд в ґрунті, але згодом обирається те, яке краще захищене від вітру, зазвичай воно розташоване за колодою чи каменем. Гнізда часто заповнені травою, мохом та морськими водоростями. В кладці від одного до трьох яєць, які птахи відкладають протягом шести днів в період між кінцем квітня та кінцем червня. Насиджують протягом 28 днів обидвоє батьків, які продовжують годувати та захищати малят після вилуплення. Пташенята набувають здатності літати за сім-вісім тижнів, але все ще перебувають під турботою батьків до шести місяців. Статева зрілість в мартинів морських настає у віці 4-5 років.

Охорона

Загрозою для мартина морського є споживання їжі, що містить отруту (в наслідок людського недбальства), що отруєю як самих птахів, так і негативно впливає на яйця. Чинник неспокою з боку людини також негативно позначається на птахах, особливо в період розмноження.