Вид – Поморник середній (Stercorarius pomarinus) Рід – Поморник (Stercorarius) Родина – Поморникові (Stercorariidae) Ряд – Сивкоподібні (Charadriiformes)

Середовище існування

Кругополярний вид. Гніздиться на Шпіцбергені і Ведмежому острові, на північному острові Нової Землі, на Новосибірських островах і на острові Врангеля. На материку Європи і Азії гніздиться по тундрах від півострова Каніна до Чукотки і гирла Анадиру, крім того,— на острові Берінга з групи Командорських островів, а також в Арктичній зоні Північної Америки і в Гренландії. На перельотах середні поморники трапляються переважно на океанічних узбережжях. Зимують в прибережних частинах Атлантичного і Тихого океанів, іноді перетинаючи екватор. В Україні залітний майже на всій території. Селяться середні поморники в тундрах, переважно недалеко від моря, а також біля озер і річок. Гніздяться вони і на сухих ділянках, і на болотистих. Яйця кладуть просто на мох або на траву без гнізда, рідше в ямку з гніздовою вистилкою. Нерідко гніздо поморника міститься на маленьких підвищеннях, оточених водою. Колоній не утворюють.

Опис

Довжина тіла – 47 - 61 см
Розмах крил – 113 - 125 см
Вага – 460 - 750 г

Дорослий птах темної морфи має цілорічно темно - буре забарвлення незалежно від статі; у самця світлої морфи в шлюбному вбранні верх темно - бурий; щоки і задня частина шиї білі, з жовтим відтінком; горло, передня частина шиї і низ тулуба білі, крім темно - бурої задньої частини черева і підхвістя; махові пера чорно - бурі, першорядні - зі світлою основою; хвіст чорно - бурий, два центральних стернових пера видовжені, широкі, на кінці заокруглені і вигнуті перпендикулярно до площини хвоста; дзьоб бурувато - рожевий, на кінці бурий; ноги бурі; у позашлюбному оперенні низ білуватий, з бурими поперечними хвилястими смугами на волі і боках тулуба. Самка у шлюбному оперенні подібна до шлюбного самця, але на волі бурий не чітко окреслений "нашийник", на боках тулуба бурі поперечні смуги; у позашлюбному оперенні схожа на позашлюбного самця. Молодий птах темно - бурий, з іржастими поперечними смугами на спині та крилах і бурими та іржастими смугами на решті тіла; основа першорядних махових пер зверху і зі споду, а також основа спідніх покривних пер першорядних махових білувата; хвіст без видовжених пер, загострений; трапляються чорно - бурі особини, з білуватою основою першорядних махових пер на споді крил, а також світліші, з сіруватою головою і жовтувато - сірими смугами.

Спосіб життя

Значну частину своєї їжі середній поморник відбирає у мартинів і крячків. Він ганяється (іноді з галасом) за птахом, який впіймав рибинку, клює його і не відстає доти, поки його жертва не випу-стить з дзьоба здобич. Навіть коли птах вже проковтне рибину, це йому не допомагає; поморник своїм переслідуванням примусить відригнути її. Відібрану здобич поморник спритно підхоплює на льоту. Крім того, середній поморник і сам ловить рибу і ракоподібних, а в гніздовий сезон часто живиться лемінгами, дрібними птахами і пташенятами, яйцями птахів, іноді він їсть покидьки і падло.

Розмноження

Вік досягнення статевої зрілості середніх поморників точно не відомий - мабуть, не менше 5 років, причому такі птахи розмножуються тільки за піку чисельності лемінгів і не щороку. Моногами. На місцях гніздування частина середніх поморників з'являється вже парами. Розміри гніздової території в цілому визначаються величиною кормових запасів і можуть варіювати в дуже широких межах.

Територіальна поведінка починає проявлятись за 1-2 тижні до відкладання яєць. Гнізда середні поморники зводять на відносно сухих мохово-лишайникових горбках, плоских купинах. Саме гніздо лишень слабо виражена заглибина з благенькою вистилкою з стебел сухих трав, листочків верби або лишайників (Thamnolia vermicularis). У зведенні гнізда беруть участь обидва члени пари. У роки з ранньою весною відкладання яєць починається в першу п'ятиденку червня, а розпал падає на середину місяця. У кладці, зазвичай, 2 яйця. У роки з холодною і затяжною весною кладки з 1 яйцем трапляються частіше. За сезон, переважно, одна кладка, але при втраті її на початку насиджування можлива друга. Яйця зазвичай нормально-яйцевидною форми з гладкою, дещо блискучою шкаралупою. Основне тло забарвлення шкаралупи оливково-коричневе, іноді з зеленуватим відтінком, поверхневі плями темно-коричневі, іржасто-бурі або навіть чорнуваті, розкидані безладно, частіше групуються на тупому кінці. В насиджуванні беруть участь обидва батьки. Поведінка середніх поморників за появи людини в околицях гнізда різнотипні. Іноді обидва партнери поводяться досить байдуже, в інших випадках птахи активно пікірують на людину, іноді навіть б'ючи її лапами.

Тривалість інкубації 25-27 діб, масове вилуплення пташенят залежно від погодних умов весни припадає на першу декаду або середину липня. Після вилуплення пташенята протягом 2-4 діб перебувають в гнізді, а потім розходяться і ховаються поодинці аж до підйому на крило в околицях гнізда, не віддаляючись від нього більше 100 м. Пташенята агресивні один щодо одного, старше може напасти на молодшого. Вигодовують малят обоє батьків, приносячи їжу і відригуючи її пташенятам. Літати пташенята починають у віці 31-32 днів, іноді дещо пізніше, але принаймні ще два тижні опісля після підйому на крило підгодовуються батьками.

Головний несприятливий чинник для середніх поморників - депресії чисельності лемінгів, що тягне за собою негніздування значної частини популяції, хоча і не призводить безпосередньо до зниження її чисельності. Шкоди поморникам завдають також промислові викиди, особливо концентрація важких металів, яка призводить не загибелі пташенят ще до вилуплення.