Вид – Кропив'янка сіра (Sylvia сommunis) Рід – Кропив'янка (Sylvia) Родина – Кропив'янкові (Sylviidae) Ряд – Горобцеподібні (Passeriformes)

Середовище існування

Гніздовий ареал кропив’янки сірої охоплює Європу, Малу Азію, Західний Сибір, Північно-Західну Африку, а також Палестину. Перелітний птах, зимує в Африці на південь від Сахари. В Україні поширена на всій території. У гніздовий період тяжіє до відкритих, добре прогрітих сонцем місць, зарослих кущами та самітними деревами. Найбільш типовими гніздовими біотопами сірої кропив’янки є зарості кущів на лісових узліссях, серед луків, низинних боліт, по берегах водойм, а також серед вирубок із підростом дерев, молоді лісопосадки. Часто трапляється поруч з людиною: у лісозахисних смугах вздовж доріг, на міських пустках, городах, у садах і світлих парках.

Опис

Довжина тіла – 14 см
Розмах крил - 18,5 – 23 см
Вага – 8 – 23 г

У дорослого самця у шлюбному вбранні голова зверху і задня частина шиї сірі; покривні пера вух сірувато-бурі; горло біле; спина, плечі, поперек і надхвістя сірувато-бурі; темно-бурі покривні пера крил і другорядні махові пера з широкою рудою облямівкою: низ білуватий, воло, боки тулуба і груди з рожевим відтінком; махові пера бурі, зі світлою облямівкою; хвіст бурий, крайні стернові пера майже цілком білі; дзьоб бурий, біля основи світліший; ноги світло-руді; райдужна оболонка ока рудувато-бура; у позашлюбному оперенні спина з домішкою рудого кольору; рожевого відтінку на волі і грудях нема. Доросла самка подібна до позашлюбного самця. Молодий птах схожий на дорослу самку, але горло сірувато-біле; на крайніх стернових перах чисто-білий колір відсутній; ноги бурі; райдужна оболонка ока темно-коричнева.

Самець

Самка

Спосіб життя

Сіра кропив'янка живиться переважно комахами, яких ловить на траві, листі, гілках дерев; інколи споживає ягоди.

Розмноження

Гніздує окремими парами, які інколи розміщені одна від одної доволі близько, на відстані 60-80 м. Гнізда сіра кропив’янка зазвичай зводить у заростях кропиви, іван-чаю, полину та інших високостеблових трав, серед памолоді дерев, в низькорослих кущах. Гніздо закріплює на стеблах трав'янистих рослин, у розвилці гілок молодих дерев і кущів. Висота розміщення гнізда, переважно, 0,1-1 м. Іноді воно може бути розміщене безпосередньо на землі. Гніздо пухке, тонкостінне, з глибшим, ніж у інших кропив'янок, лотком. Будівельний матеріал одноманітний: стебла і листя дикорослих злаків, рідше корінці. Ззовні і по верхньому краю у гніздо вплітаються павутиння, кокони, рослинний пух. Лоток вистилається тоншими травинками, нерідко шерстю.

Повна кладка зазвичай налічує 4-6 яєць. Колір основного тла шкаралупи варіює від жовтувато-білого до світло-вохристого або зеленуватого. Поверхневе ряботиння буває двох типів — у вигляді дрібних оливкових, оливково-бурих і темно-сірих заокруглених плям або у вигляді більших бурих і сірувато-бурих розмитих плям. Глибоке ряботиння сірого кольору різноманітних відтінків. Відкладання яєць відбувається у третій декаді травня — у першій декаді червня, у окремих пар — до другої декади червня. Протягом року один виводок. Насиджують протягом 12-13 діб обидвоє батьків.

Для збереження виду необхідне природовідповідне ведення сільського господарства, збереження природного різноманіття в парках та скверах. Кропив’янка сіра перебуває під захистом Бонської та Бернської конвенцій.