Відомо, що яскравість деяких елементів забарвлення птахів може відображати стан особини та впливати на те, наскільки привабливою є та чи інша особина для протилежної статі. Так, британськими та шведськими дослідниками ще наприкінці 1990-х було встановлено, що яскравість шапочки самців блакитних синиць (Cyanistes caeruleus) в ультрафіолетових променях слугує показником їх привабливості для самиць.

Синиця блакитна

Група польських орнітологів взялася дослідити зв'язок між червоним забарвленням у середніх дятлів та деякими показниками їх життєвого успіху. Середній дятел (Dendrocopos medius) мешкає у листяних лісах Європи і є менш чисельним та поширеним, ніж близький до нього великий строкатий дятел (D. major). Характерними рисами його забарвлення є рожево-червона шапочка та блідо-червоне підхвістя. Раніше було встановлено, що у червоному пір’ї дятлів міститься велика кількість каротиноїдів –органічних пігментів, що синтезуються рослинами або бактеріями. Організм птаха може використовувати ці пігменти двома шляхами: ці речовини мають імуностимулюючі та антиоксидантні властивості, якщо включати їх у метаболічні процеси організму, або надають певне забарвлення, якщо відкладаються їх у пір’ї без можливості подальшого використання. З метою виживання організму доцільно використовувати їх в перший спосіб, а потім вже відкладати надлишок у пір’ї.

Снігур

Ці ж самі пігменти надають рожевого чи червоного забарвлення таким птахам з родини в’юркових, як звичайна чечевиця (Carpodacus erythrinus), шишкарі (Loxia), снігур (Pyrrhula pyrrhula). Відомий факт, що при утриманні в неволі самці цих птахів втрачають червоні тони в забарвленні після линяння, якщо в їх поживі недостатня кількість каротиноїдів. Такі птахи набагато менш привабливі для самиць, ніж яскраво забарвлені.

Ідея роботи полягала в тому, щоб порівняти розмір та яскравість забарвлення шапочки птахів з розміром території, яку вони використовують та продуктивністю їх гніздування. Дослідження провадились в центральній частині Польщі в околицях Познаня. В період з 2009 по 2011 роки на дослідній ділянці було відловлено 20 особин, у яких провели заміри особливостей червоного забарвлення голови, 16 з них помітили радіопередавачами для визначення розміру їх територій.

Середній дятел

Виявилось, що самці середніх дятлів мали більші за розмірами червоні шапочки, ніж самиці. Яскравість шапочок не відрізнялась у самиць та самок, але у середньому в парах самиці мали менші та менш яскраві шапочки, ніж самці. Яскравість червоного забарвлення також залежала від стану птаха: більш вгодовані птахи мали яскравіші шапочки. Більш яскраві птахи мали більшу кількість яєць у гніздах, але це могло бути спричинено тим, що вгодованіші птахи мали більше шансів виростити потомство.

Не зовсім очікуваним результатом було те, що птахи з яскравішими шапочками, тобто з кращими показниками вгодованості та успішності гніздування мали відносно невеликі за розмірами території. Дослідники пояснюють це тим, що такі птахи ймовірно мешкали на більш продуктивних територіях з доступнішим кормом. Таким чином дане дослідження виявило, що розмір шапинки є скоріш статевою ознакою, а її яскравість ознакою стану особини. При цьому автори наголошують, що яскравість забарвлення може залежати як від кількості пігментів, так і від того, скільки часу птах проводить чистячи своє оперення. Для дятлів особливо важливо чистити оперення голови, оскільки вони часто засовують голову в дупла та тріщини дерев та забруднюють їх гнилою деревиною.

За матеріалами:
Leniowski K., Wegrzyn E. 2013. The carotenoid-based red cap of the Middle Spotted Woodpecker Dendrocopos medius reflects individual quality and territory size. Ibis 155 (4). P. 804-813.

Підготував: Єгор Яцюк