Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Ряд Хижі (Carnivora)

Ursus aritos (Linnaeus, 1758)

Найбільший хижак України. Маса сягає понад 300 кг, висота у холці - до 120 см. Потребує великих малозмінених територій з різноманітною лісовою рослинністю та ягідниками. Харчується переважно рослинною їжею — плодами, ягодами, кореневищами та пагонами, любить мед (звідки й походить його назва). М'ясна їжа становить незначний додаток до ведмежого раціону і складається з риби, мурашок та диких ссавців. Напередодні зими ведмідь нагулює жир, готує барліг та залягає у ньому до весняного потепління - впадає в сплячку. В цей час він найменш захищений від браконьєрів. Ведмежатка (вагою близько 500 г) родяться взимку, у барлозі. Вони два роки тримаються коло матері і сплять з нею в барлозі другу зиму. Повного розвитку ведмеді набувають лише на 10-15-й рік життя. Тривалість життя, зареєстрована у неволі, перевищує 45 років. На початку другого тисячоліття нашої ери ведмідь був широко поширений по всій сучасній території України. Але його поширення невпинно скорочувалося і на другу половину XX сторіччя охоплювало лише Карпати. На Лівобережжі ведмеді зрідка заходять в Сумську (Деснянсько-Старогутський національний природний парк) та Київську обл.

В Українських Карпатах чисельність ведмедів до середини XIX ст. була значною, але згодом стала швидко зменшуватись. Найбільша чисельність цього виду зареєстрована тут в 70-х роках (близько 1300 особин). У наступних десятиліттях поголів'я зменшувалося: у 1991 р. ведмедів було налічено 597 особин, у 1995 р. - 474, а в 1998 р. - 396. На кінець XX ст. залишилося 340 тварин, на початок XXI - близько 300.

Зникає через браконьєрство (кожного року браконьєри вбивають 50-70 особин), руйнування середовища існування (вирубку старих лісових масивів та їх розчленування), зменшення кормової бази через Інтенсивне вирубування дуба та бука, через необгрунтований промисловий збір ягід та непокоєння. Ведмеді зареєстровані в Карпатському біосферному заповіднику, природному заповіднику Ґоргани, у більшості національних природних парків Карпат. Для збереження цього виду необхідно прийняти відповідну державну програму, взяти під охорону всі місця його оселення, в місцях зимівлі заборонити рубки лісу взимку та значно обмежити їх в інші сезони року, забезпечити фактичну заборону полювання (сформувати спеціальний підрозділ для охорони бурого ведмедя) та торгівлі продукцією з цього звіра.

Ведмідь став першим видом, занесеним до Червоної книги України за поданням громадськості (у 2003 р., завдяки зусиллям івано-франківської Асоціації «Наш Дім»). Але за роки, які минули з того часу, Україна не вживала жодних реальних заходів для його охорони. Більш того, виключення ведмедя з цінника Державного комітету лісового господарства на мисливські трофеї відбулося лише завдяки громадській кампанії із захисту зубрів.