Білий лелека є незмінним супутником нашого народу від ХVII ст., відколи оселився на теренах України. Цей птах супроводжує нас з раннього дитинства. Про нього співають колискові, розповідають казки, вірші, загадки та прислів'я, говорять, що він приносить дітей і через усе життя супроводжує селян у їх нелегкій повсякденній праці. Лелека давно став одним з символів України, що найяскравіше говорить про його місце в житті українців.

Охорона білого лелеки в Україні закріплена законодавчими актами. Він охороняється законом України „Про тваринний світ”, а також Боннською, Бернською та Рамсарською конвенціями. Таким чином цей вид захищений від фізичного винищення і руйнування середовищ його існування. Однак повсякденне життя білого лелеки це низка небезпек, з якими постійно стикаються птахи і багатьом вони коштують життя.

Основні загрози для лелеки можна розділити на дві групи. Перша – природного походження, друга – антропічного (людського).

До першої належать: атмосферні явища: посухи, тривалі дощі, несподівані заморозки; сильний вітер; попадання блискавки в гніздо; напади хижаків. Ці небезпеки існували завжди. Вони є частиною природного добору і серйозно не впливають на загальний стан популяції.

Основні небезпеки, які можуть привести навіть до знищення виду, виникають внаслідок діяльності людини. Для лелек це насамперед: відсутність місць придатних для влаштування гнізда; втрата місць живлення; загибель птахів внаслідок людської діяльності; несприятливі зміни середовища на місцях зимівель і міграційних шляхах.

З 2004 року Західноукраїнським орнітологічним товариством здійснюється Програма охорони білого лелеки в України. Метою програми є збереження виду в Україні й поширення знань про лелеку серед населення.

Завданнями програми є охорона гнізд білого лелеки та освіта шкільної молоді через реалізацію Освітньої програми "Лелека".