Згідно з даними останнього видання Червоної книги (Гаврись, Хімін, 2009) на території Україні ймовірно гніздяться 1-2 пари скоп. Тому практично всіх птахів, що трапляються, можна зарахувати до мігруючих. Звідки і куди летять ці птахи?

Ще 20-30 років тому з цього приводу можна було висувати лише гіпотези. Передовсім, де зосереджені найбільші гніздові популяції виду, які можуть мати зв'язок з Україною? Це Швеція (3400-4100 пар), Фінляндія (1150-1300), Європейська Росія (2000-4000), а також Білорусь (120-180), Латвія (100-150), Естонія (40-45) і Литва (30 -40) (BirdLife International, 2004). В.М. Зубаровський (1977) писав про виявлення на території України трьох птахів, яких було окільцьовано в Швеції. За останні десятиліття завдяки інтенсивному (практично тотальному) кільцюванню пташенят скопи у Швеції та Фінляндії накопичено чимало даних про переміщення птахів з цих регіонів. В останнє десятиліття унікальні відомості було отримано завдяки супутниковій телеметрії. Отримані результати дають можливість зробити такі узагальнення.

Супутниковий перевач і кільце на лапі не перешкода для вдалої риболовлі

У Швеції до 1995 було окільцьовано близько 15000 цих хижаків і отримано близько 2000 повернень (Hake et al., 2001). Дані кільцювання показують, що скопа летить широким фронтом, не дотримуючись «екологічних коридорів». Птахи, окільцьовані в Швеції, переважно летять через Західну Європу в тропічну Західну Африку (Osterlof, 1977; Saurola 1994; Hake et al., 2001). Цей напрямок міграції було підтверджено також за даними супутникової телеметрії. З 18 скоп, позначених передавачами в Швеції (6 самців, 5 самок і дві молодих птаха), 17 мігрували восени в південно-західному напрямі через Центральну і Західну Європу, оминаючи територію України. Одна особина різко відхилилася на південний схід, долетівши майже до Каспію (Hake et al., 2001). Таким чином, лише незначна частина гніздової популяції скопи, яка гніздяться в Швеції, мігрує через територію України.

Місця зустрічі скоп, окільцьованих у Фінляднії (за: Saurola, 2005)

  Дещо інакшу картину показують скопи, що гніздяться у Фінляндії. Всього в цій країні станом на 2005 р. було окільцьовано майже 40000 цих птахів, і отримано близько 3000 повернень. Птахи також летять широким фронтом, однак він захоплює всю територію України. Ці дані було підтверджено також результатами супутникового стеження. З 15 птахів, позначених передавачами, вісім хоча б раз пролітали через територію Україну (інформація з сайту Фінського музею природної історії). Міграційні шляхи всіх цих птахів лежали через Західну або Центральну Україну.

Від самця на ім'я Sarsa на осінньому прольоті на території Україні сигнал було отримано 19.09.2003 р. Молода самка Justiina в Україні була 14.10.2003 р. Молоду самку Kaarina було помічено в нашій країні 7.09.2003 р., після чого вона перетнула Чорне море вночі 9-10 жовтня. Самка Marjaana пролетіла над територією Західної України на початку другої декади вересня 2002 р.

Самка Annikki мігрувала на південь з зупинками - тиждень, 20-27.09.2002 р., вона провела на площі кількох десятків квадратних кілометрів в межиріччі Дністра і Дніпра. Самець Harri перетинав Україна як на осінньому прольоті (1.10.2002 р.), так і на весняному (18-19.05.2003 р.). В останньому випадку він не побоявся перелетіти через Чорне море (фото). Цей птах подолав найбільшу відстань до місць зимівлі: він досяг Південної Африки, пролетівши 11500 км за 75 днів (в середньому 220 км / день).

Самець Lasse «відзначився» тим, що зробив «кидок» від озера Ладога до території України, подолавши менш ніж за 37 годин відстань 1153 км. Після такого перельоту він провів в Україні тиждень (30.09-6.10.2001 р.), просуваючись із зупинками на південь, досяг Криму і перелетів через Чорне море. Несподіваним також було його місце зимівлі - він провів зиму в Ізраїлі. Зворотний шлях Lasse лежав тим самим шляхом, Україну він перетнув протягом 15-19.04.2002 р. (фото).

Переміщення молодої самки Mirja вдалося простежити протягом трьох років. Під час першої осінньої міграції (2002 р.) вона облетіла територію Україну із заходу, і в наступний сезон не поверталася на місця гніздування, залишаючись влітку в Африці. Під час міграції на північ навесні 2004 р. вона летіла через Центральну Європу, потрапивши 25-26 травня на територію Україну за 12 км від місця, де сходяться кордони Польщі, Словаччини та України. Досягнувши місць свого народження, дворічна Mirja провела у Фінляндії всього 4 дні. Як відомо (Cramp, Simmons, 1980) скопа приступає до розмноження найчастіше на третій - п'ятий рік життя. Тому не дивно, що Mirja на другий рік життя не приступала до розмноження; терміни весняної міграції були запізнілими. Почавши рух на південь вже 5.06.2004 р., з кінця червня скопа провела місяць, полюючи на Поліссі на території України, Білорусі та Польщі, покривши площу 100000 кв. км. Сигнал, що свідчить про продовження міграції, було отримано 1.08.2004 р. вже з Сербії. Її шлях на південь лежав через Середземне море і Сахару. Під час весняної міграції на третьому році свого життя Mirja пролетіла через Західну Україну також досить пізно - на початку першої декади травня, досягнувши місць розмноження в кінці травня (фото). У цьому році вона ще не гніздилася і почала осінню міграцію в кінці липня 2005 р. Прямуючи на південь, вона перетнула Західну Україну після 15.08 (фото). Під час весняної міграції 2006 року сигнал було отримано з території України 8.04 в 62 км на схід від Львова (фото). Коли скопа досягла місць гніздування, сигнали від передавача перестали надходити. Можливо, він перестав функціонувати?

Таким чином, скопи, що гніздяться у Фінляндії, зимують переважно у тропічній Західній Африці і в долині Нілу (досягаючи в цьому напрямку півдня Африки). Варто звернути також увагу на терміни міграції - більшість осінніх зустрічей припадає на період з середини серпня до середини жовтня, що відповідає візуальним спостереженням скоп в Україні. Більш цікаві дані про зустрічі пізньопролітних птахів у травні, а також особин, які не розмножуються в червні - липні. Саме таких особин при короткочасних спостереженнях легко переплутати з гніздовими.

Таким чином, через територію України переважно мігрують скопи, що гніздяться у Фінляндії, а також невелика кількість зі Швеції. Виходячи з географічного положення, також можуть пролітати особини, що гніздяться в країнах Балтії, Білорусі та півночі Європейської Росії.

Література:

Гаврись Г. Г., Химин М. В. Скопа // Червона книга України. Тваринний світ / За ред. І. А. Акімова. – К.: Глобалконсалтинг, 2009. – С. 417.

Зубаровський В. М. Фауна України. Т. 5. Птахи. Вип. 2. Хижі птахи. К.: Наук. думка, 1977. 322 с.

BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).

Hake M., Kjellen N., Alerstam T. Satellite tracking of Swedish Ospreys Pandion haliaetus: autumn migration routes and orientation // Journal of Avian Biology. 2001. Vol. 32. P. 47–56.

Saurola P. Monitoring and conservation of Finnish ospreys Pandion haliaetus in 1971–2005 // Status of raptor population in Eastern Fennoskandia. Proc. of the Workshop, Kostomuksha, Karelia, Russia, November 8–10, 2005. ? Petrozavodsk: KarRC RAS, 2006. P. 125–132.

Saurola P. African non-breeding areas of Fennoscandian Ospreys Pandion haliaetus: a ring recovery analysis. – Ostrich. 1994. Vol. 65. Р. 127–136.Cramp S., Simmons K. E. L. The birds of Western Palearctic. Oxford: Oxford Univ. Press, 1980.

Osterlof S. Migration, wintering areas, and site tenacity of the European Osprey Pandion haliaetus. – Ornis Scand. 1977. 8: 61–78.