Насправді вона не відноситься до справжніх синиць, ця своєрідна крихітна пташка. Зустрівши довгохвосту синицю лише одного разу, запам'ятаєте її надовго. Пташка має яскраво-біле пухнасте оперення з рожевим відтінком на спині та боках, крила та непомірно довгий хвіст — чорні, з домішкою білого кольору. Лапки та крихітний дзьобик також чорні.

В усьому вигляді та поведінці цієї пташки є щось дитяче. Довірливий погляд намистинок-оченят, постійне копирсання у гілках по-дитячому безпосереднє схоже на пустотливу гру. Синички рішуче не хочуть помічати спостерігача, хоча той знаходиться у кількох кроках від зграйки.

Тихенькі голоси допомагають "лісовим дітлахам" не загубити одне одного серед хащі. Природно, птахи стурбовані лише однією справою — знайти за короткий зимовий день якомога більше дрібних комах та павуків, що сховалися — лише таку найдрібнішу їжу здатні подолати їхні мініатюрні дзьобики.

Навесні довгохвості синиці займають свої гніздові місця - листяні чи мішані ліси, зазвичай біля води. Невдовзі птахи діляться на пари і починають будувати свої оригінальні гнізда. їхнє гніздо являє собою непомірно велику порівняно з розмірами “будівельників” кулю, сплетену з рослинних волокон, моху, павутини. Вхід - маленька дірочка збоку. Будівля розміщується впритул до стовбура дерева чи у розвилці товстих гілок. Можна зблизька дивитися й не помітити хатку - настільки майстерно вона замаскована плівочками кори та лишайником. Звичайно, таке серйозне будівництво забирає багато часу у пари довгохвостих синиць.

Пташка дуже плодюча — у гнізді можна знайти 10 чи навіть 12 яєчок. Висиджують їх лише самки, 12-13 днів, а ще через два тижні пташенята, одягнені в брудно-біле оперення, з темними "масками" на "личках" вилітають з домівки. Виводок якийсь час вештається околицями, потім дорослі за бажанням можуть вивести нащадків вдруге.

Літо минає... Молодь вже не відрізнити від дорослих — такі ж, кольору снігу голівки. Знову холоди. Височенний старим ліс стоїть непорушною мовчазною стіною. Та зграйці синичок він ніяк не страшний вони ж разом, і кожен - ні хвильки на місці. До весни, крихітки. Мандруй на здоров'я, лісова дітвора!