За останніми дослідженнями, принаймні деякі морські птахи здатні виключно за запахом відрізняти своїх родичів. В спеціальному “розпізнавчому тесті” морські качурки (Hydrobates pelagicus) уникали запаху птахів – своїх родичів на користь запаху особин, не пов’язаних з ними генетично. Дослідники вважають, що це допомагає птахам уникнути випадкового інбридингу (близькоспорідненого схрещування). Стаття, присвячено цьому відкриттю, була оприлюднена в часописі Animal Behaviour. 

Качурка морська (Hydrobates pelagicus) - вна території України рідкісний, залітний птах. Спостерігавсь на Азовському морі

Науковець, який очолював дослідження, д-р Франческо Бонадонна (Dr Francesco Bonadonna) з Центру функціональної та еволюційної екології (Монпельє, Франція) сказав, що «пташки таким чином використовують запахи та здатність їх відчувати для розпізнавання та повідомлення іншим своєї «генетичної відповідності»». Пошук генетично відповідного партнера з допомогою запаху – добре відомий феномен у звірів. Однак науковці до цього часу вважали, що в птахів головними сигналами при виборі партнера є зір та слух.

Тепер стало зрозуміло, що завдяки тонкому відчуттю і здатності розрізняти запахи качурки уникають своїх родичів при виборі партнера і можуть вертатись на гніздову колонію точно до своїх пташенят.

Качурка морська біля входу до гнізда

Морські качурки залишаються в тій же гніздові колонії, в якій з’явились на світ, все своє життя. Тому це місце є також і місцем розмноження для декількох їхніх близьких родичів. Також відомо, що птахи намагаються залишитись з одного разу обраним партнером на все життя. Тому його помилковий вибір може обернутись катастрофою.

Відомо, що відчуття запахів і хімічна сигналізація – одні з найдавніших і порівняно простих форм комунікації в тваринному світу, тому не дивно, що птахи також можуть нею користатись.

Качурки – це невеликі морські птахи з переважно нічною активністю, які гніздяться в темних норах або скальних щілинах. Ще однією цікавою рисою качурок є те, що вони пахнуть «теплим», мускусним запахом. Також відомо, що для того, щоб знайти свою їжу і орієнтуватись в океані, вони мають чудово розвинути ольфакторну систему (або ж систему відчуття запахів).

Качурка морська на гнізді

Щоб визначити участь цієї системи в розпізнаванні інших особин качурок, науковці «збирали» запах птахів за допомогою спеціальних ганчірок, що вбирають запахи, відловлюючи різних птахів з гніздової колонії, яка знаходиться неподалік від берегів Іспанії на острові Бенідорм. Завдяки попередньо позначеним птахам і вивченню колонії останні 20 років, науковці докладно знали які птахи доводяться родичами одним одному.

Після збору запахів, дослідники змащували бавовняні ганчірки запахом птахів, пов’язаних родинними зв’язками з піддослідними в одному відгалужені Y-подібного лабіринту, а ганчірки з запахом неспоріднених птахів – в іншому. Майже всі птахи обрали відгалуження нори з запахом не родичів. Ці дослідження підтвердили попередньо зібрану за 18 років інформацію на цій колонії качурок. Бо за цей час наукоці жодного разу не відзначали пару птахів, яка б складалась з двох особин, пов'язаних родинними зв'язками.

Отримані дані, окрім чисто наукового значення, мають ще й важливі практичні результати. Забруднення довкілля чи не злочинні зміни місць проживання тварин людиною можуть призвести до катастрофічних наслідків, оскільки останні не зможуть ефективно використовувати свої комунікаційні системи.