Птах 2017 року - Канюк звичайний
Канюк звичайний є одним із найпоширеніших хижих птахів України, а тому й відомим для людей. До того ж птах веде досить відкритий спосіб життя й через те дуже помітний: і коли взимку сидить на присідах у відкритих місцях, і коли полює над луками та полями; легко побачити й велике гніздо канюка, яке завжди розташоване на дереві - у лісі, парку чи посадці. З метою привернення уваги людей до цього птаха, накопичення цікавої інформації про вид Товариство охорони птахів України обрало канюка звичайного птахом року-2017.
Свою назву канюк отримав завдяки цікавій особливості поведінки: якщо опинитися на території гніздування птаха, то він літатиме навкруги, постійно подаючи довгі звуки, немов «канючить». Якось доводилося спостерігати за парою канюків, які «схитрували», вдало замаскувавши гніздо. Воші збудували його на сосні на «відьминій мітлі» - аномальному згущенні гілок, що має округлу форму. Гніздо було зовсім непомітним, тож люди, які опинялися в цьому місці в лісі, ніяк не могли зрозуміти, чому птахи літають над ними й постійно «канючать».
Гнізда канюк звичайний будує здебільшого сам. Проте охоче займає й чужі - інших хижих птахів, крука, лелеки чорного... При цьому канюк не намагається відібрати зайняті житла, а використовує винятково старі й покинуті. Якщо пара оселилася в чужому або своєму минулорічному гнізді, перед тим як відкласти яйця, вона його лагодить. Прикметно, що в гнізді канюка завжди є зелені гілочки листяних або хвойних порід дерев. По лотку, вимощеному в такий спосіб, можна визначити цього власника гнізда.
Як і всі хижі птахи, канюк починає насиджувати кладку з моменту появи першого яйця. Відповідно й пташенята вилуплюються неодночасно, з інтервалом у день або два. Коли настає момент вильоту, буває, що старші пташенята покидають гніздо, а менші ще залишаються в ньому. В цей період нерідко трапляється, що пташенята «випадають» з гнізда. Принаймні, так думають турботливі люди і забирають їх додому. Зазвичай це закінчується погано - пташеня або гине, або звикає до людей, втрачаючи здатність вижити на волі. Насправді немає нічого поганого в тому, що пташеня, яке, ще не вміючи літати, опиняється поза гніздом. Батьки ніколи його не залишать і продовжуватимуть годувати й охороняти. Одного разу під час негоди на землі опинилося гніздо, в якому були вже великі пташенята, але ще не літали. Не зрозумівши ситуації, люди забрали додому весь виводок й протримали два дні. На щастя, доглядачі пташенят звернулися до нас, аби отримати пораду, чим їх найправильніше годувати. Ми не натомість дали іншу рекомендацію: віднести їх назад у ліс у те саме місце, звідки було забрано. В результаті пара канюків прийняла своїх дітей і продовжила їх виховувати.
Цікаво, що в цьому зруйнованому гнізді було знайдено кільце з ноги впійманого канюками декоративного голуба. Однак така велика здобич рідко потрапляє у відносно малі й слабкі лапи канюка, як і куріпки та молоді зайці, що також є в раціоні цього хижака. Головна здобич канюка - дрібні гризуни, й за це його ще називають «мишоловом». Так, у сусідній Білорусі птах має відповідну наукову назву - кашок-мишолов. Окрім гризунів кашок також полює на невеликих птахів та їх пташенят, плазунів, земноводних, іноді комах. У гніздах канюків ми знаходили пір'я дрібних горобиних птахів, шкурки гризунів, рештки ящірок, а якось - крота. Споживання канюком великої кількості гризунів робить його відчутним регулятором їхньої кількості. Відносно незначною, але також корисною, є роль санітара, що її виконує канюк, адже птах їсть і загиблих тварин.
Канюк звичайний є перелітним птахом. До нас прилітають зимувати канюки зі Скандинавії, а ті, що гніздяться тут, зазвичай відлітають значно південніше. Нинішні м'які зими сприяють тому, що зимують у нас все більше й більше канюків, вони тримаються на відкритих просторах - полях, луках, залітають й до великих міст. Часто канюки тримаються групами, перебуваючи на незначній відстані один від одного. Це можна помітити під час поїздки в автотранспорті чи поїзді: птахів добре видно на різних присадах на полях та луках, на опорах ліній електропередачі, кущах і деревах,огорожах-затримувачах снігу або ж у польоті чи сидячих на землі. Під час весняної та осінньої міграції птахи також часто летять групами, нерідко з іншими хижими птахами, лелеками, граками, круками. Масовий проліт особливо добре спостерігати в теплі погожі дні, тим паче - після тривалої негоди. За день у небі можна нарахувати сотні пролітних птахів.
Канюк звичайний належить до родини Яструбових. В Україні птах має двох близьких родичів - канюка степового та зимняка. Як видно з їхніх назв, перший вид поширений переважно у степовій зоні країни і є гніздовим у нас, а зимняк трапляється на всій території, але тільки взимку. Всі три види птахів належать до одного роду й багато в чому подібні між собою, як зовні, так і за поведінкою. Якщо ви побачите хижака середніх розмірів, який ширяє у повітрі, зависає над землею, тріпочучи крильми, чи сидить на якійсь височині, відпочиваючи або підстерігаючи здобич, це може бути хтось із них. Але найімовірніше - це птах року-2017, канюк звичайний.
Свою назву канюк отримав завдяки цікавій особливості поведінки: якщо опинитися на території гніздування птаха, то він літатиме навкруги, постійно подаючи довгі звуки, немов «канючить». Якось доводилося спостерігати за парою канюків, які «схитрували», вдало замаскувавши гніздо. Воші збудували його на сосні на «відьминій мітлі» - аномальному згущенні гілок, що має округлу форму. Гніздо було зовсім непомітним, тож люди, які опинялися в цьому місці в лісі, ніяк не могли зрозуміти, чому птахи літають над ними й постійно «канючать».
Гнізда канюк звичайний будує здебільшого сам. Проте охоче займає й чужі - інших хижих птахів, крука, лелеки чорного... При цьому канюк не намагається відібрати зайняті житла, а використовує винятково старі й покинуті. Якщо пара оселилася в чужому або своєму минулорічному гнізді, перед тим як відкласти яйця, вона його лагодить. Прикметно, що в гнізді канюка завжди є зелені гілочки листяних або хвойних порід дерев. По лотку, вимощеному в такий спосіб, можна визначити цього власника гнізда.
Як і всі хижі птахи, канюк починає насиджувати кладку з моменту появи першого яйця. Відповідно й пташенята вилуплюються неодночасно, з інтервалом у день або два. Коли настає момент вильоту, буває, що старші пташенята покидають гніздо, а менші ще залишаються в ньому. В цей період нерідко трапляється, що пташенята «випадають» з гнізда. Принаймні, так думають турботливі люди і забирають їх додому. Зазвичай це закінчується погано - пташеня або гине, або звикає до людей, втрачаючи здатність вижити на волі. Насправді немає нічого поганого в тому, що пташеня, яке, ще не вміючи літати, опиняється поза гніздом. Батьки ніколи його не залишать і продовжуватимуть годувати й охороняти. Одного разу під час негоди на землі опинилося гніздо, в якому були вже великі пташенята, але ще не літали. Не зрозумівши ситуації, люди забрали додому весь виводок й протримали два дні. На щастя, доглядачі пташенят звернулися до нас, аби отримати пораду, чим їх найправильніше годувати. Ми не натомість дали іншу рекомендацію: віднести їх назад у ліс у те саме місце, звідки було забрано. В результаті пара канюків прийняла своїх дітей і продовжила їх виховувати.
Цікаво, що в цьому зруйнованому гнізді було знайдено кільце з ноги впійманого канюками декоративного голуба. Однак така велика здобич рідко потрапляє у відносно малі й слабкі лапи канюка, як і куріпки та молоді зайці, що також є в раціоні цього хижака. Головна здобич канюка - дрібні гризуни, й за це його ще називають «мишоловом». Так, у сусідній Білорусі птах має відповідну наукову назву - кашок-мишолов. Окрім гризунів кашок також полює на невеликих птахів та їх пташенят, плазунів, земноводних, іноді комах. У гніздах канюків ми знаходили пір'я дрібних горобиних птахів, шкурки гризунів, рештки ящірок, а якось - крота. Споживання канюком великої кількості гризунів робить його відчутним регулятором їхньої кількості. Відносно незначною, але також корисною, є роль санітара, що її виконує канюк, адже птах їсть і загиблих тварин.
Канюк звичайний є перелітним птахом. До нас прилітають зимувати канюки зі Скандинавії, а ті, що гніздяться тут, зазвичай відлітають значно південніше. Нинішні м'які зими сприяють тому, що зимують у нас все більше й більше канюків, вони тримаються на відкритих просторах - полях, луках, залітають й до великих міст. Часто канюки тримаються групами, перебуваючи на незначній відстані один від одного. Це можна помітити під час поїздки в автотранспорті чи поїзді: птахів добре видно на різних присадах на полях та луках, на опорах ліній електропередачі, кущах і деревах,огорожах-затримувачах снігу або ж у польоті чи сидячих на землі. Під час весняної та осінньої міграції птахи також часто летять групами, нерідко з іншими хижими птахами, лелеками, граками, круками. Масовий проліт особливо добре спостерігати в теплі погожі дні, тим паче - після тривалої негоди. За день у небі можна нарахувати сотні пролітних птахів.
Канюк звичайний належить до родини Яструбових. В Україні птах має двох близьких родичів - канюка степового та зимняка. Як видно з їхніх назв, перший вид поширений переважно у степовій зоні країни і є гніздовим у нас, а зимняк трапляється на всій території, але тільки взимку. Всі три види птахів належать до одного роду й багато в чому подібні між собою, як зовні, так і за поведінкою. Якщо ви побачите хижака середніх розмірів, який ширяє у повітрі, зависає над землею, тріпочучи крильми, чи сидить на якійсь височині, відпочиваючи або підстерігаючи здобич, це може бути хтось із них. Але найімовірніше - це птах року-2017, канюк звичайний.