На Кара-Дазі, із західного й східного боку гори Зуб та поблизу хребта Сюрю-Кая досить часто вдається почути квохкання гірських, або, ж кам'яних куріпок – кекликів (Alectoris chukar). До Криму їх було завезено в XIX столітті з Середньої Азії для акліматизації. Однак браконьєри швидко винищили жалюгідну жменьку цих птахів. Вдруге завезли кекликів в 1947 році, проте результати також були невтішними. Втретє цих милих на вигляд птахів випустили в 1961 році, й цього разу птахам вдалося прижитися. Ареал цього птаха розширився від Алушти до угідь Феодосійського району, а з іншого боку півострова від Бахчисарайського району до Севастополя.

Кеклик зазвичай перебуває в скелястих місцях, з розсипами каміння, порослих чагарником і густим травостоєм. Зазвичай тяжіє до води. Лісочагарниковий покрив в місцях проживання складають: дуб скелястий, граб, дика груша, глід, гледичія, барбарис, кизил, терен, шипшина, ліщина, дереза, ялівець. Трав'янистий покрив в основному представлений злаковими, типчаком, ковилою, чебрецем, зірочником, горицвітом, звіробоєм, суницею, ожиною та іншими рослинами.

  Кеклик дуже гарний птах. Дещо куций й майже безхвостий. Голівка у нього маленька, акуратна. Навколо очей, як оправа від окулярів, червоні кільця, дзьоб яскраво-червоний, оперення щільне, перлинно-сіре, а на вохристих грудях ніби розсипане чорне «намисто». Уздовж голови з боків, оминаючи кругле вічко, чорна пір'яна смужка, боки рожево-руді, місцями з блакиттю і з каштановим розчерками. Завершують всю цю небачену красу багряно-малинові зі шпорами ніжки. Так виглядає кеклик-півник на початку весни. У самички шпор немає, та й загалом її вбрання скромніше.  

Взимку ці птахи тримаються поодинці або невеликими групами, а вночі збираються щільною купкою десь в безвітряному місці для взаємного обігріву. Якщо їх сполохає хижак або людина, кеклики розбігаються і, не знайшовши потім в темряві один одного, замерзають і гинуть.

У березні кеклики починають відокремлюватися від своїх зграй і придивлятися один до одного. В кінці місяця, напередодні гніздового періоду, самець з самкою ходять і шукають поживу на гірських схилах і осипах вже сімейними парами.

Яйцекладка починається в кінці квітня - травні. Цікаво відзначити характерну для кекликів особливість: у них іноді буває дві кладки одночасно. Одну старанно насиджує самка, іншу - не менш ретельно самець. Гніздо самка влаштовує в кам’яних розвалах, під кущем або просто в траві в заглибині, вистеленій сухою травою. У кожній з кладок 9-12 яєць. Термін насиджування залежить від погодних умов і триває 18-25 днів. Пташенята, ледве обсохнувши, вже бігають з матір'ю, здобуваючи собі поживу.

Сполохані кимось птахи найчастіше не відлітають, а прудко тікають, досягаючи при цьому швидкості до 30 км / год. Кеклик птах немовірно цікавий. Якщо він бачить людину, а людина при цьому оминає його увагою, кеклик стежитиме за нею. А якщо в одязі людини присутня якась яскраво забарвлена, особливо червона за кольором деталь, кеклик ще побіжить за нею на відстані.

Затри місяці молоді птахи досягають розмірів дорослих, однак відрізняються менш яскравим оперенням. Кам’яні куріпки Криму, крім тваринної їжі, харчуються різними ягодами і насінням трав. В зимовий період, коли випадає сніжний покрив завтовшки 25-30 см, в якості підгодівлі використовується насіння проса, сорго, зерновідходи, які вони охоче не поїдають.

У вересні - жовтні кеклики знову збираються в зграї. Основними ворогами кам’яних куріпок є лисиця, кам'яна куниця, великий яструб, ворона, сорока.