Глобальний колапс популяції лучної вівсянки (Emberiza aureola) та її нелегальний вилов в Китаї
В теперішній час головним фактором зниження чисельності видів вважаються непрямий вплив через зміну або руйнування місць існування. Пряме знищення видів відходить на другий план та найбільш актуальне для спеціалізованих видів з невеликою чисельністю. Тим більш разючим є приклад стрімкого скорочення чисельності лучної вівсянки, або дібровника (Emberiza aureola) – широко поширеного перелітного виду, який розмножується на великих просторах Євразії, а зимує у південно-східній Азії. Нещодавно вийшла стаття міжнародної групи дослідників, у якій чітко пов’язується падіння чисельності виду з надмірним виловом птахів для їжі на території Китаю.
Самець лучної вівсянки.
Раніше дібровник був досить чисельним, а місцями масовим. Але в останні десятиріччя в науковій літературі почастішали повідомлення про скорочення чисельності птахів у різних частинах ареалу. Для того, щоб оцінити масштаби скорочення та з’ясувати його можливі причини, дослідники зібрали великий масив опублікованих даних моніторингу чисельності птахів з різних частин Євразії, додали опитування спеціалістів з різних країн. Виявилось, що скорочення чисельності лучної вівсянки в період з 1980 по 2013 рр. є досить стрімким та охоплює велику частину гніздового ареалу. Так, за цей період птахи майже зникли з території Європи, Західного та Центрального Сибіру та Казахстану: на ділянках, де раніше гніздували десятки або сотні птахів, зараз відмічають поодинокі пари.
Дані по скороченню чисельності були співставлені з інформацією щодо змін клімату, землекористування та економічного стану країн, на території яких мешкає цей вид. Тут варто зазначити, що лучна вівсянка, як і багато видів азійського походження, летить на місця зимівлі не прямою, а якби повторюючи свій шлях розселення зі Східної Азії. Наприклад, європейські птахи спочатку рухаються кілька тисяч кілометрів на захід, і тільки на території Центрального та Східного Сибіру повертають на південь, до місць зимівлі. Таким чином на території Китаю утворюється так зване «пляшкове горло», де сходяться шляхи мільйонів птахів, що летять з території Росії. В Китаї дрібні птахи є традиційним об’єктом харчування: мешканці сіл щорічно відловлюють мільйони птахів.
Поширення лучної вівсянки. Рожевий – гніздовий ареал, блакитний – район зимівель, стрілки – точки, для яких відомі зміни чисельності виду (в усіх випадках зниження), помаранчеві кола – місця виловів птахів в Китаї. Карта з російськомовного перекладу цитованої статті.
Використовуючи програми, які моделюють популяційну динаміку, дослідники вирахували, з якими факторами може бути пов’язане відмічене зниження чисельності. Вилов птахів також був закладений в моделі, але, оскільки прямих даних щодо об’ємів вилову немає, дослідники вираховували його з об’ємів партій вівсянок, вилучених поліцією у торгівців та зміни купівельної спроможності для цього недешевого товару. На основі сучасних уявлень про біологію птахів було виявлено, що ні кліматичні зміни, ні збільшення використання отрутохімікатів або трансформація ландшафтів не могли призвести до такого стрімкого скорочення чисельності. Тільки масовий щорічний вилов міг дати такий ефект.
Розрахунки свідчать, що для досягнення такого падіння чисельності щорічний вилов птахів в Азії повинен був збільшитись з 2 мільйонів у 1980 році до 8,6 мільйонів у 2013 році! Це призвело до відступу західної межі поширення виду на 5000 км на схід, що відповідає щорічному скороченню ареалу в 200 кілометрів.
Не дивлячись на те, що у 1997 році вилов птахів для їжі в Китаї був заборонений, там регулярно вилучають контрабандні партії. Дрібні птахи в Китаї не є принциповим джерелом харчування, це скоріш смачний делікатес для відносно заможних людей. В статті наведений вражаючий приклад, коли «з 1992 по 1997 рр. більше 10 000 туристів відвідали місто Саншуй для участі в щорічному фестивалі продовольства, де були з’їдені кілька сотень тисяч лучних вівсянок». Розрахунки свідчать, що після заборони вилову птахів темпи їх нелегального вилучення з природи тільки збільшились та пішли в тінь. З ростом достатку китайців ростуть їх можливості витрачати гроші на такі кулінарні зиски.
Лучні вівсянки з партії, конфіскованої поліцією. Фото з російськомовного перекладу цитованої статті.
Дібровник – не єдиний вид, що страждає від такого вилову, але більш вразливим його робить схильність утворювати великі ночівельні скупчення підчас міграції, де цих птахів легше ловити. Автори прогнозують щонайменш перетворення цього виду на надзвичайно рідкісний, якщо не буде організований контроль за їх виловом.
До речі, в Україні теж є місце, де гніздиться (або гніздився) цей вид. З 1920-х років птахів відмічали в долині Десни на межі Сумської та Чернігівської областей. В 1990-х роках район поширення дібровників був обмежений 80-кілометровою ділянкою заплави від державного кордону. Ці птахи мешкають на прирічкових луках, порослих поодинокими вільхами та верболозом. Ще у кількох місцях відмічали поодиноких птахів. Дібровник занесений до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи та червоної книги Сумщини.
Поширення лучної вівсянки в Україні. Точки – місця зустрічей поодиноких птахів. Основні місця гніздування – долина Десни на межі Чернігівської та Сумської областей.
Гніздові біотопи лучної вівсянки в заплаві Десни поблизу села Радичів навесні (але ці птахи прилітають лише наприкінці травня!). Джерело: http://www.panoramio.com/photo/52401292
За матеріалами:
Kamp J.et al (2015) Global population collapse in a superabundant migratory bird and illegal trapping in China.Conservation Biology.doi: 10.1111/cobi.12537 (http://www.birdsrussia.ru/about/articles/globalnyy-kollaps-populyatsii-sverkhmnogochislennoy-pereletnoy-ptitsy-i-nelegalnyy-otlov-v-kitae/)
Про лучну вівсянку в Україні:
Книш М.П. (1995) Матеріали до поширення та біології дібровника в Україні. Беркут 4 (1-2). 43-44. (http://www.aetos.kiev.ua/berkut/berkut04/ecology4-6.pdf )
Грищенко В.М. (1998) Про занесення нових видів птахів до Червоної книги України. Беркут 7 (1-2). 94-103. (http://www.aetos.kiev.ua/berkut/berkut07/conserv7.pdf)
Грищенко В.М., Яблоновська-Грищенко Є.Д., Атамась Н.С., Кушка Т.Я., Негода В.В. (1999) До орнітофауни середньої течії Десни. Беркут 8 (1). 108-117. (http://www.aetos.kiev.ua/berkut/berkut08-1/shortcom8-1-1.pdf)
Самець лучної вівсянки.
Раніше дібровник був досить чисельним, а місцями масовим. Але в останні десятиріччя в науковій літературі почастішали повідомлення про скорочення чисельності птахів у різних частинах ареалу. Для того, щоб оцінити масштаби скорочення та з’ясувати його можливі причини, дослідники зібрали великий масив опублікованих даних моніторингу чисельності птахів з різних частин Євразії, додали опитування спеціалістів з різних країн. Виявилось, що скорочення чисельності лучної вівсянки в період з 1980 по 2013 рр. є досить стрімким та охоплює велику частину гніздового ареалу. Так, за цей період птахи майже зникли з території Європи, Західного та Центрального Сибіру та Казахстану: на ділянках, де раніше гніздували десятки або сотні птахів, зараз відмічають поодинокі пари.
Дані по скороченню чисельності були співставлені з інформацією щодо змін клімату, землекористування та економічного стану країн, на території яких мешкає цей вид. Тут варто зазначити, що лучна вівсянка, як і багато видів азійського походження, летить на місця зимівлі не прямою, а якби повторюючи свій шлях розселення зі Східної Азії. Наприклад, європейські птахи спочатку рухаються кілька тисяч кілометрів на захід, і тільки на території Центрального та Східного Сибіру повертають на південь, до місць зимівлі. Таким чином на території Китаю утворюється так зване «пляшкове горло», де сходяться шляхи мільйонів птахів, що летять з території Росії. В Китаї дрібні птахи є традиційним об’єктом харчування: мешканці сіл щорічно відловлюють мільйони птахів.
Поширення лучної вівсянки. Рожевий – гніздовий ареал, блакитний – район зимівель, стрілки – точки, для яких відомі зміни чисельності виду (в усіх випадках зниження), помаранчеві кола – місця виловів птахів в Китаї. Карта з російськомовного перекладу цитованої статті.
Використовуючи програми, які моделюють популяційну динаміку, дослідники вирахували, з якими факторами може бути пов’язане відмічене зниження чисельності. Вилов птахів також був закладений в моделі, але, оскільки прямих даних щодо об’ємів вилову немає, дослідники вираховували його з об’ємів партій вівсянок, вилучених поліцією у торгівців та зміни купівельної спроможності для цього недешевого товару. На основі сучасних уявлень про біологію птахів було виявлено, що ні кліматичні зміни, ні збільшення використання отрутохімікатів або трансформація ландшафтів не могли призвести до такого стрімкого скорочення чисельності. Тільки масовий щорічний вилов міг дати такий ефект.
Розрахунки свідчать, що для досягнення такого падіння чисельності щорічний вилов птахів в Азії повинен був збільшитись з 2 мільйонів у 1980 році до 8,6 мільйонів у 2013 році! Це призвело до відступу західної межі поширення виду на 5000 км на схід, що відповідає щорічному скороченню ареалу в 200 кілометрів.
Не дивлячись на те, що у 1997 році вилов птахів для їжі в Китаї був заборонений, там регулярно вилучають контрабандні партії. Дрібні птахи в Китаї не є принциповим джерелом харчування, це скоріш смачний делікатес для відносно заможних людей. В статті наведений вражаючий приклад, коли «з 1992 по 1997 рр. більше 10 000 туристів відвідали місто Саншуй для участі в щорічному фестивалі продовольства, де були з’їдені кілька сотень тисяч лучних вівсянок». Розрахунки свідчать, що після заборони вилову птахів темпи їх нелегального вилучення з природи тільки збільшились та пішли в тінь. З ростом достатку китайців ростуть їх можливості витрачати гроші на такі кулінарні зиски.
Лучні вівсянки з партії, конфіскованої поліцією. Фото з російськомовного перекладу цитованої статті.
Дібровник – не єдиний вид, що страждає від такого вилову, але більш вразливим його робить схильність утворювати великі ночівельні скупчення підчас міграції, де цих птахів легше ловити. Автори прогнозують щонайменш перетворення цього виду на надзвичайно рідкісний, якщо не буде організований контроль за їх виловом.
До речі, в Україні теж є місце, де гніздиться (або гніздився) цей вид. З 1920-х років птахів відмічали в долині Десни на межі Сумської та Чернігівської областей. В 1990-х роках район поширення дібровників був обмежений 80-кілометровою ділянкою заплави від державного кордону. Ці птахи мешкають на прирічкових луках, порослих поодинокими вільхами та верболозом. Ще у кількох місцях відмічали поодиноких птахів. Дібровник занесений до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи та червоної книги Сумщини.
Поширення лучної вівсянки в Україні. Точки – місця зустрічей поодиноких птахів. Основні місця гніздування – долина Десни на межі Чернігівської та Сумської областей.
Гніздові біотопи лучної вівсянки в заплаві Десни поблизу села Радичів навесні (але ці птахи прилітають лише наприкінці травня!). Джерело: http://www.panoramio.com/photo/52401292
За матеріалами:
Kamp J.et al (2015) Global population collapse in a superabundant migratory bird and illegal trapping in China.Conservation Biology.doi: 10.1111/cobi.12537 (http://www.birdsrussia.ru/about/articles/globalnyy-kollaps-populyatsii-sverkhmnogochislennoy-pereletnoy-ptitsy-i-nelegalnyy-otlov-v-kitae/)
Про лучну вівсянку в Україні:
Книш М.П. (1995) Матеріали до поширення та біології дібровника в Україні. Беркут 4 (1-2). 43-44. (http://www.aetos.kiev.ua/berkut/berkut04/ecology4-6.pdf )
Грищенко В.М. (1998) Про занесення нових видів птахів до Червоної книги України. Беркут 7 (1-2). 94-103. (http://www.aetos.kiev.ua/berkut/berkut07/conserv7.pdf)
Грищенко В.М., Яблоновська-Грищенко Є.Д., Атамась Н.С., Кушка Т.Я., Негода В.В. (1999) До орнітофауни середньої течії Десни. Беркут 8 (1). 108-117. (http://www.aetos.kiev.ua/berkut/berkut08-1/shortcom8-1-1.pdf)