Годівниця для пернатого друга 2015-2016. Підсумки конкурсу.
Завершився наш конкурс спостережень за птахами біля годівниць. Цього року зима видалась короткою, на більшій частині країни сніг тримався приблизно з півтора місяця, при цьому в центральній та західній частині менше, а на північному сході – довше. У південних регіонах, як завжди, зима була дуже коротка зі стрімким похолоданням в січні. Це відобразилось в поведінці птахів, котрі більш за все залежать від годівниць саме в сніжний період. Підведемо деякі результати нашого конкурсу.
В цьогорічному конкурсі взяло участь всього сімнадцять учасників з різних частин країни, їх роботи можна подивитись тут. Окрім заповненої анкети, чотири учасники прислали свої спостереження або описи годівниць.
Географічний розподіл конкурсних робіт
Окрім географічних відмінностей у розташуванні годівниць були ще ландшафтні. Приблизно половина з годівниць була встановлена в міській забудові, а інша – в сільській, або на околицях селищ, де можна зустріти нетипових для міста птахів. Це вплинуло на видовий склад птахів. Ще один чинник, який суттєво впливає на видовий склад птахів – це види кормів, якими підгодовують птахів.
Які корми використовували учасники конкурсу
Найбільш популярним видом поживи було насіння соняшника, яке використовували майже всі учасники конкурсу. Воно дуже популярне у синиць, також насіння поїдають горобці та інші зерноїдні птахи з міцним дзьобом. На другому місці за популярністю було несолоне сало: цей корм також люблять синиці, а окрім них він приваблює дятлів та воронових птахів. Конструкції деяких годівниць не дозволяють таким великим птахам там годуватись, але, як писали деякі учасники, великі птахи ходять по землі і підбирають те, що впало. Приблизно половина учасників використовували горіхи. Здебільшого це були очищені або подрібнені волоські горіхи, в одному випадку арахіс та в ще одному тип горіхів був не визначений. Ці корми споживали сойки та синиці. Також половина людей використовувала для підгодівлі хліб. Але нагадаємо, що хліб все-ж таки не найкращій вид корму для птахів.
Серед інших кормів популярними були зернові: просо, пшоно, пшениця, льон, кукурудза, овес та вівсяні пластівці, нут та відходи переробки зерна. Ці корми популярні серед горобців, вівсянок та в’юркових птахів. Учасник Alex зі Львова відмічав, що насіння льону взагалі не користувалось успіхом у птахів, а пшоно їли також сойки. Окрім того, він підгодовував сойок заготовленими жолудями. Ще наші учасники використовували для підгодівлі сушені ягоди та фрукти, такі як яблука, абрикоси, вишні, калину та аронію (чорну горобину). За словами того ж таки Alex’а, калину птахи також не любили, а яблука полюбляли чикотні. Вікторія Аніщенко з Київщини годувала птахів маргарином, цей корм підходить для синиць та інших всеїдних птахів. А Святослав Білітюк з Волині використовував сир та кутю.
Загалом учасники конкурсу відмітили біля годівниць щонайменше 29 видів птахів. В усіх випадках біля годівниць зустрічались великі синиці, частіше за все вони домінували за чисельністю, або постійно тримались поруч. Визначити їх кількість не завжди було легко, в більшості випадків учасники відмічали від 5 до 10 птахів, в двох випадках їх було більше 30. Дуже часто разом з великими синицями зустрічаються 1-3 блакитні синиці. Цікавими були спостереження біля годівниць чорної синиці. Якщо для Львівщини та Волині це досить звичайні птахи, то південніше вони зустрічаються дуже нерегулярно. Чорну синицю впродовж зими відмічали на Хмельниччині та навіть в Донецькій області. Скоріш за все, це пов’язано з інвазією цього виду на південь, про який ми писали восени. Якщо поруч є ліси або посадки, де мешкають повзики, вони також охоче прилітають на годівниці. Їх раціон схожий з синицями.
Чотири учасники відмічали біля годівниць дятлів. Вони частіше за все навідувались нерегулярно і цікавились тваринною їжею на зразок сала. В населених пунктах зустрічаються кілька видів дятлів, і учасники конкурсу відзначали, що до них залітали як великий строкатий, так і сирійський дятли.
Серед воронових птахів частіше за все зустрічаються сойки та сороки, але конструкція гніздівель здебільшого не дозволяє їм зручно харчуватись. Граки та сірі ворони, які часто зустрічаються в наших населених пунктах взимку, інколи підбирали корм на землі під годівницями.
Серед в’юркових птахів частіше за все на годівниці залітали зеленяки. Окрім того, прилітали чижі, снігурі, щиглики, костогризи, зяблики та в’юрки. Останні два види зустрічались на півдні та заході країни, де вони зимують у більшій кількості. Завдяки своєму яскравому забарвленню в’юркові птахи є справжньою окрасою годівниць, але вони досить сторожкі і прилітатимуть тільки якщо поруч є парки, пустирі або відкриті місця, та якщо на годівниці присутні досить різноманітні зернові корми.
Звичайна вівсянка також в більшій кількості зимує на півдні та заході країни. Серед міської забудови вони майже не зустрічаються, частіше в селах та біля відкритих місць. В Хмельницькій області біля місця підгодівлі відмічали скупчення до двохсот особин.
Досить численними на годівницях є горобці. Їх у нас два види, і цікаво те, що в двох випадках, коли учасники відмічали чисельність кожного виду, виявилось, що хатніх горобців було більше, ніж польових горобців. Це цікаво тому, що чисельність хатнього горобця в останні роки скорочується і в великих містах він став менш чисельним, ніж польовий. Цікаво, що в сільській місцевості досі можна зустріти багато хатніх горобців.
У трьох випадках на годівницях зустрічали дроздів: в Новій Каховці зграю чикотнів, а у Львові чикотнів та чорного дрозда. Чорні дрозди не чисельні на зимівлі на більшій частині України, але на заході зустрічаються частіше, у Львові є осіла міська популяція. Разом з дроздами інколи прилітають омелюхи. Їх відмічали Святослав Білітюк з Волині та Alex зі Львова у попередні роки.
Користувач Alex, повідомив також цікавий випадок живлення чорноголової кропив’янки яблуками та калиною на годівниці у квітні 2014 року (після прильоту). Хоча на півдні та на заході Європи, де ці птахи зимують, вони часто навідуються до годівниць, для нас це досить незвично.
У трьох випадках відмічали садових горлиць. Ці птахи мешкають в населених пунктах, але розподілені по них нерівномірно. Анатолій Сальнік з Кривого Рога вів також підгодівлю фазана та сірої куріпки. А самі скупчення дрібних птахів приваблюють хижаків. Звичайним гостем годівниць є яструб малий, але цього спритного та потайливого птаха буває важко спостерігати. Святослав Білітюк з Волині також повідомив про полювання чорного шуліки на птахів біля годівниці. Але, на нашу думку, це малоймовірно, бо цей перелітний птах рідко зустрічається у нас взимку, до того ж він скоріше живиться падлом, йому важко ловити дрібних птахів.
Більшість учасників почали підгодівлю в листопаді або в грудні. Розподіл строків початку підгодівлі виглядає таким чином:
жовтень 1
листопад 4
грудень 4
січень 1
Один з користувачів взагалі не припиняв підгодівлю впродовж року, і повідомляє про візити синиць до годівниці навіть в серпні. Аліна Іносова з Києва почала підгодівлю в листопаді вже після того, як синиці прилетіли до місця підгодівлі. Інші учасники відмічають, що синиці з’являлись біля годівниць дуже швидко після початку підгодівлі. Загалом просліджується зв'язок кількості птахів біля годівниці та сніжності. В трьох випадках птахи навіть почали регулярно навідуватись до годівниці тільки після настання морозів в січні. Цілком закономірно, що після потепління чисельність птахів біля годівниць зменшується, але багато учасників відмічають, що птахи прилітають ще й тоді, коли вже весна повним ходом, після сніготанення. Деякі учасники надіслали свої фотографії, або цікаві розповіді. Найбільше запам’ятались наступні учасники:
Little Blind Chicken з Харкова з історією про непотрібні корми, які поклали в годівницю перехожі.
Катерина Кужель з Донеччини зі спостереженнями чорних синиць.
Андрій Кохалик зі Львова надіслав багато спостережень впродовж зими та замітки, хто з птахів які корми любить.
Вікторія Аніщенко з Київщини надіслала деталі спостережень та цікаві конструкції годівниць з фотографіями.
Alex зі Львова та Анатолій Сальник з Кривого Рога явно творчо підходять до підгодівлі та приваблюють незвичні види птахів.
Учасники клубу "Aves" з Хмельниччини та Римма Голованова з Херсонщини проводили систематичні спостереження та підраховували чисельність птахів.
І наймолодші учасники – В'ячеслав Данчевський з Вінничини та Владислав Стронський зі Львівщини також надіслали свої спостереження.
В цьогорічному конкурсі взяло участь всього сімнадцять учасників з різних частин країни, їх роботи можна подивитись тут. Окрім заповненої анкети, чотири учасники прислали свої спостереження або описи годівниць.
Географічний розподіл конкурсних робіт
Окрім географічних відмінностей у розташуванні годівниць були ще ландшафтні. Приблизно половина з годівниць була встановлена в міській забудові, а інша – в сільській, або на околицях селищ, де можна зустріти нетипових для міста птахів. Це вплинуло на видовий склад птахів. Ще один чинник, який суттєво впливає на видовий склад птахів – це види кормів, якими підгодовують птахів.
Які корми використовували учасники конкурсу
Найбільш популярним видом поживи було насіння соняшника, яке використовували майже всі учасники конкурсу. Воно дуже популярне у синиць, також насіння поїдають горобці та інші зерноїдні птахи з міцним дзьобом. На другому місці за популярністю було несолоне сало: цей корм також люблять синиці, а окрім них він приваблює дятлів та воронових птахів. Конструкції деяких годівниць не дозволяють таким великим птахам там годуватись, але, як писали деякі учасники, великі птахи ходять по землі і підбирають те, що впало. Приблизно половина учасників використовували горіхи. Здебільшого це були очищені або подрібнені волоські горіхи, в одному випадку арахіс та в ще одному тип горіхів був не визначений. Ці корми споживали сойки та синиці. Також половина людей використовувала для підгодівлі хліб. Але нагадаємо, що хліб все-ж таки не найкращій вид корму для птахів.
Серед інших кормів популярними були зернові: просо, пшоно, пшениця, льон, кукурудза, овес та вівсяні пластівці, нут та відходи переробки зерна. Ці корми популярні серед горобців, вівсянок та в’юркових птахів. Учасник Alex зі Львова відмічав, що насіння льону взагалі не користувалось успіхом у птахів, а пшоно їли також сойки. Окрім того, він підгодовував сойок заготовленими жолудями. Ще наші учасники використовували для підгодівлі сушені ягоди та фрукти, такі як яблука, абрикоси, вишні, калину та аронію (чорну горобину). За словами того ж таки Alex’а, калину птахи також не любили, а яблука полюбляли чикотні. Вікторія Аніщенко з Київщини годувала птахів маргарином, цей корм підходить для синиць та інших всеїдних птахів. А Святослав Білітюк з Волині використовував сир та кутю.
Загалом учасники конкурсу відмітили біля годівниць щонайменше 29 видів птахів. В усіх випадках біля годівниць зустрічались великі синиці, частіше за все вони домінували за чисельністю, або постійно тримались поруч. Визначити їх кількість не завжди було легко, в більшості випадків учасники відмічали від 5 до 10 птахів, в двох випадках їх було більше 30. Дуже часто разом з великими синицями зустрічаються 1-3 блакитні синиці. Цікавими були спостереження біля годівниць чорної синиці. Якщо для Львівщини та Волині це досить звичайні птахи, то південніше вони зустрічаються дуже нерегулярно. Чорну синицю впродовж зими відмічали на Хмельниччині та навіть в Донецькій області. Скоріш за все, це пов’язано з інвазією цього виду на південь, про який ми писали восени. Якщо поруч є ліси або посадки, де мешкають повзики, вони також охоче прилітають на годівниці. Їх раціон схожий з синицями.
Чотири учасники відмічали біля годівниць дятлів. Вони частіше за все навідувались нерегулярно і цікавились тваринною їжею на зразок сала. В населених пунктах зустрічаються кілька видів дятлів, і учасники конкурсу відзначали, що до них залітали як великий строкатий, так і сирійський дятли.
Серед воронових птахів частіше за все зустрічаються сойки та сороки, але конструкція гніздівель здебільшого не дозволяє їм зручно харчуватись. Граки та сірі ворони, які часто зустрічаються в наших населених пунктах взимку, інколи підбирали корм на землі під годівницями.
Серед в’юркових птахів частіше за все на годівниці залітали зеленяки. Окрім того, прилітали чижі, снігурі, щиглики, костогризи, зяблики та в’юрки. Останні два види зустрічались на півдні та заході країни, де вони зимують у більшій кількості. Завдяки своєму яскравому забарвленню в’юркові птахи є справжньою окрасою годівниць, але вони досить сторожкі і прилітатимуть тільки якщо поруч є парки, пустирі або відкриті місця, та якщо на годівниці присутні досить різноманітні зернові корми.
Звичайна вівсянка також в більшій кількості зимує на півдні та заході країни. Серед міської забудови вони майже не зустрічаються, частіше в селах та біля відкритих місць. В Хмельницькій області біля місця підгодівлі відмічали скупчення до двохсот особин.
Досить численними на годівницях є горобці. Їх у нас два види, і цікаво те, що в двох випадках, коли учасники відмічали чисельність кожного виду, виявилось, що хатніх горобців було більше, ніж польових горобців. Це цікаво тому, що чисельність хатнього горобця в останні роки скорочується і в великих містах він став менш чисельним, ніж польовий. Цікаво, що в сільській місцевості досі можна зустріти багато хатніх горобців.
У трьох випадках на годівницях зустрічали дроздів: в Новій Каховці зграю чикотнів, а у Львові чикотнів та чорного дрозда. Чорні дрозди не чисельні на зимівлі на більшій частині України, але на заході зустрічаються частіше, у Львові є осіла міська популяція. Разом з дроздами інколи прилітають омелюхи. Їх відмічали Святослав Білітюк з Волині та Alex зі Львова у попередні роки.
Користувач Alex, повідомив також цікавий випадок живлення чорноголової кропив’янки яблуками та калиною на годівниці у квітні 2014 року (після прильоту). Хоча на півдні та на заході Європи, де ці птахи зимують, вони часто навідуються до годівниць, для нас це досить незвично.
У трьох випадках відмічали садових горлиць. Ці птахи мешкають в населених пунктах, але розподілені по них нерівномірно. Анатолій Сальнік з Кривого Рога вів також підгодівлю фазана та сірої куріпки. А самі скупчення дрібних птахів приваблюють хижаків. Звичайним гостем годівниць є яструб малий, але цього спритного та потайливого птаха буває важко спостерігати. Святослав Білітюк з Волині також повідомив про полювання чорного шуліки на птахів біля годівниці. Але, на нашу думку, це малоймовірно, бо цей перелітний птах рідко зустрічається у нас взимку, до того ж він скоріше живиться падлом, йому важко ловити дрібних птахів.
Більшість учасників почали підгодівлю в листопаді або в грудні. Розподіл строків початку підгодівлі виглядає таким чином:
жовтень 1
листопад 4
грудень 4
січень 1
Один з користувачів взагалі не припиняв підгодівлю впродовж року, і повідомляє про візити синиць до годівниці навіть в серпні. Аліна Іносова з Києва почала підгодівлю в листопаді вже після того, як синиці прилетіли до місця підгодівлі. Інші учасники відмічають, що синиці з’являлись біля годівниць дуже швидко після початку підгодівлі. Загалом просліджується зв'язок кількості птахів біля годівниці та сніжності. В трьох випадках птахи навіть почали регулярно навідуватись до годівниці тільки після настання морозів в січні. Цілком закономірно, що після потепління чисельність птахів біля годівниць зменшується, але багато учасників відмічають, що птахи прилітають ще й тоді, коли вже весна повним ходом, після сніготанення. Деякі учасники надіслали свої фотографії, або цікаві розповіді. Найбільше запам’ятались наступні учасники:
Little Blind Chicken з Харкова з історією про непотрібні корми, які поклали в годівницю перехожі.
Катерина Кужель з Донеччини зі спостереженнями чорних синиць.
Андрій Кохалик зі Львова надіслав багато спостережень впродовж зими та замітки, хто з птахів які корми любить.
Вікторія Аніщенко з Київщини надіслала деталі спостережень та цікаві конструкції годівниць з фотографіями.
Alex зі Львова та Анатолій Сальник з Кривого Рога явно творчо підходять до підгодівлі та приваблюють незвичні види птахів.
Учасники клубу "Aves" з Хмельниччини та Римма Голованова з Херсонщини проводили систематичні спостереження та підраховували чисельність птахів.
І наймолодші учасники – В'ячеслав Данчевський з Вінничини та Владислав Стронський зі Львівщини також надіслали свої спостереження.