Крячок чорнодзьобий (Gelochelidon nilotica)
![]() |
Вид – Крячок чорнодзьобий (Gelochelidon nilotica) Рід – Чорнодзьобий крячок (Gelochelidon) Родина – Мартинові (Laridae) Ряд – Сивкоподібні (Charadriiformes) |
Середовище існування
Чорнодзьобий крячок спорадично поширений у Західній Європі до Данії на півночі, гніздиться місцями вздовж узбережжя Чорного і Азовського морів, на островах Каспійського моря і на озерах волго-уральського степу та Середньої Азії. Крім того, гніздиться в Північній Африці, в Передній Азії, в Південному Китаї, на островах Малайського архіпелагу, в Австралії, південних частинах Північної Америки і в Південній Америці. Чорнодзьобі крячки, які гніздяться в помірному кліматі, зимують в Африці, Південній Азії та Південній Америці. На території Україна трапляються на півночі та заходу чорноморського побережжя, Сиваші та Керчинському півострові. Селяться чорнодзьобі крячки невеличкими, досить розкиданими колоніями (гнізда розміщуються, коли є досить місця, на відстані 10 і більше метрів одне від одного, в колоніях інших мартинових - на відстані 0,8—8 м), виключно на островах. В межах островів чорнодзьобі крячки майже завжди гніздяться на солончакових зниженнях, що заросли негустою рослинністю, переважно червоною солянкою (Salicornia herbacea) з домішкою обіони та атропіса. Було помічено, що на підвищених сухих солонцьових ділянках зустрічаються тільки повторні кладки птахів, які втратили перші кладки на низьких місцях.
![](pictures/krczrndzb/ser_m.jpg)
Опис
Довжина тіла – 11,5 см
Розмах крил – 17 – 21 см
Вага – 8 – 11 г
Тривалість життя - 9 років
Дорослий птах у весняному оперенні. Лоб, верх голови і шиї до її середини, а також боки голови до нижнього краю ока чорні. Весь верх і хвіст світло-сірого кольору. Низ від підборіддя до нижніх покривних пер хвоста і спід крил чисто-білі. Першорядні махові пера темно-сірі з сріблястим світлим нальотом і з білими полями на внутрішніх опахалах та білими стрижнями; внутрішні першорядні і другорядні махові пера світло-сірі. Дзьоб і ноги чорні.
![](pictures/krczrndzb/opys_m.jpg)
В шлюбному вбранні
Дорослий птах у зимовому оперенні. Відрізняється від птахів у весняному оперенні відсутністю чорної «шапочки» на голові; голова біла, з чорними штрихами на боках і потилиці; перед оком і за ним чорні плями.
![](pictures/krczrndzb/opys2_m.jpg)
В позашлюбному вбранні
Молодий птах. Верх голови сірий з вохристим відтінком і темно-бурими штрихами. Мантія світло-сіра з вохристими краями пер і з темно-бурими поперечними плямами на плечових перах. Вся нижня сторона тіла біла. Махові пера забарвлені, як у дорослих птахів, але сріблястий наліт слабший, через що вони здаються темнішими. Дзьоб і ноги червоно-бурі.
![](pictures/krczrndzb/opys3_m.jpg)
Молодий птах
Спосіб життя
Чорнодзьобі крячки живляться в гніздовий період майже виключно на суходолі. Так само, як чорноголові мартини, вони з гніздових колоній на островах вилітають за поживою далеко в степ і звідти у волах приносять їжу своїм пташенятам. Головне місце в живленні крячків займають ящірки і наземні комахи — в першу половину літа жуки, пізніше — сарануваті. Водяні комахи і їх лічинки зустрічаються в шлунках крячків нечасто, ще рідше — риба. На перельотах і зимівлях ці крячки частіше їдять рибу, бо вони в цей час тримаються звичайно на морських узбережжях. Свою здобич чорнодзьобі крячки ловлять переважно на землі, виглядаючи її з повітря; іноді хапають також літаючих комах.
![](pictures/krczrndzb/sp_m.jpg)
![](pictures/krczrndzb/sp2_m.jpg)
Розмноження
Приліт чорнодзьобих крячків на місця гніздування відбувається здебільшого в середині квітня. Під час весняного перельоту чорнодзьобі крячки тримаються зграйками і летять, очевидно, вздовж узбережжя моря на північний схід і схід. Гнізда чорнодзьобих крячків являють собою невеликі ямки у солончаковому ґрунті з незначною вистилкою, яка складається з частин рослин, що ростуть навколо гнізда — червоної солянки, атропіса, житняку, полину. В повних кладках буває звичайно по три яйця, дуже рідко чотири (видимо, від двох самок), у повторних— тільки два. Насиджують кладку самка і самець протягом 22—23 днів. Пташенята незабаром після вилуплення залишають гніздо і при небезпеці ховаються серед рослинності. Льотними вони стають у віці 28—35 днів. Після закінчення гніздового періоду, звичайно у липні, у дорослих птахів починається повне післяшлюбне линяння; до жовтня змінюється дрібне оперення; махові і рульові пера линяють пізніше. У молодих птахів линяння починається після старих, в залежності від часу виводу,— між вереснем і листопадом. Відліт з місць гніздування закінчується у вересні: у двадцятих числах вересня на затоках, де чорнодзьобі крячки гніздяться, їх уже нема. Проте вони, видимо, ще довго затримуються біля північного узбережжя Чорного моря; за спостереженнями, в Очакові відліт закінчується тільки на початку листопада. На зимовищах у чорнодзьобих крячків починається часткове (можливо, повне) передшлюбне линяння, яке закінчується перед прильотом на гніздові місця.
![](pictures/krczrndzb/rozm_m.jpg)
![](pictures/krczrndzb/rozm2_m.jpg)
Охорона
Чорнодзьобому крячку загрожує забруднення та комерційна забудова морських узбереж та лиманів, забруднення вод та деградація кормової бази через використання пестицидів. Для збереження виду необхідні суворі заходи охорони місць гніздування й заборона використання пестицидів. Крячок чорнодзьобий перебуває під захистом Бернської конвенції та Угоди AEWA.
![](pictures/krczrndzb/ox_m.jpg)