Одного представника великої родини куликів можна сміливо назвати справжніми водоплавними. Мова піде про плавунців, а точніше про високоарктичний вид – плавунця плоскодзьобого (Phalaropus fulicarius). На території України цей вид трапляється як залітний в період міграцій птах на морському узбережжі та деяких водоймах в глибині суходолу.



Пристрасть до води в цих птахів - відразу впадає в око. Ці кулички поводяться як крихітні качечки, без зусиль пересуваючись по воді і пірнаючи. Звісно сказати, що весь вільний час плавунці проводять на воді, не можна. Дуже часто вони бігають і тундрою, тут же досить багато часу витрачають на годівлю, хоча успішно ловлять комах і з поверхні води, а так само з товщі. Звичайно ж і гнізда облаштовують на землі, але на відміну від більшості інших куликів, люблять вологі болота і часто яйця лежать серед сирого моху і осок.


На березі плавунці відпочивають, здобувають поживу і облаштовують гнізда. Але після вилуплення пташенята прямують у воду і проводять тут серед густих заростей рослинності більшу частину часу, майже не виходячи на берег. Взимку ж плавунці тижнями і місяцями проводять у відкритому океані, далеко від суходолу.



Побачив щось смачненьке і пірнув.


Всім плавунцям властивий надзвичайно цікавий спосіб здобуття поживи, коли птах, що сидить на воді, крутиться навколо своєї осі, створюючи тим самим невеликої вир на поверхні. Туди потрапляє всяка різну водяна дрібнота, яка захоплена водним потоком, втрачає орієнтацію і стає легкою здобиччю плавунців.

На двох знімках нижче можна оцінити відмінності між самками (ліворуч) і самцем (праворуч).


Ще одна яскрава особливість плавунців пов'язана з їхнім сімейним життям. Загалом для всіх плавунців властива реверсивна роль статей. Самки й більші за розміром, і яскравіше забарвлені ніж самці. При цьому їх основна роль - відкладання яєць, на чому все для них і закінчується. Тобто в насиджуванні і догляді за пташенятами вони не беруть жодної участі. Після утворення пари і формування кладки, яка як і у всіх куликів складається з 4-х яєць, самка залишає самця і зазвичай знаходить собі нового партнера... з тією ж метою. Відзначено випадки, коли самки відкладали до трьох кладок. Насиджують же кладки виключно самці, вони ж піклуються про пташенят.


Ось так виглядає гніздо плоскодзьобого плавунця. Кладку тут ще не завершено.


Плавунці не захищають своєї території, птахи можуть облаштовувати гнізда буквально поруч один від одного, проте самки завжди захищають своїх партнерів від незаміжніх самок. До відкладання останнього яйця їх ще вдається зустріти на гнізді, хоча й зрідка, але тільки-но справу зроблено, любі нащадки перекладаються в піклування на плечі сильної статі, а самка зникає в невідомому напрямку. Втім і татусі покидають своїх нащадків задовго до того, як ті стають на крило, приблизно через два тижні після вилуплення. Пташенята звичайно вже повністю самостійні до цього часу в плані і терморегуляції, так і в здобутті поживи.


Нерідко плавунці відпочивають прямо на воді. Тут головне що б сильного вітру не було.


Не можна не згадати ще про одну особливість плавунців, у них практично повністю відсутні зв'язки з "батьківщиною", тобто місцем, де вони народилися і виросли. У більшості інших видів куликів це тенденція більш-менш, але проявляється, а тут ось ніяк. Причина цього, очевидно, криється у виборі улюблених гніздових місць - низинних, часто дуже вологих, болотистих тундр в улоговинах озер, заплавах і дельтах річок. Ці місцини звільняються від снігу останніми і буває дуже пізно – аж до початку липня. А це вже критично, оскільки птахам елементарно може не вистачити залишку літа для відкладання яєць і вирощування пташенят. В результаті плавунці повинні бути здатними перелетіти з несприятливих районів у ті, де умови прийнятні для розмноження.