Він подав свій голос опівдні в суботу 26 лютого. Грудень та січень зими 2010-2011 років були відносно теплими. М'який січневий сніг, полежавши кілька днів, танув. Зате в лютому встановилася стійка, безсніжна холодна погода. Небо накинуло сіре покривало й не балувало грішних людей ні своєю блакиттю, ні теплом сонячного проміння. Час змерз, закляк і зупинився.

Орел-карлик

  ...І раптом цей трубний голос із неба. По дзвінкості й міці його можна було порівняти лише з журавлиним кличем. Підіймаю очі догори. Високо-високо наді мною пливе орел. Голос і характерний силует виключали помилку. Але який саме? Птах швидко розтанув у сутінках.

У післяобідню пору я вирішив ґрунтовно прогулятися вздовж балки, розуміючи, що гукав на мене він не даремно.

Не пройшло й години, як птах виник на півдні й почав планерувати в напрямку до мене, поступово гублячи висоту. Добре було видно V-подібний силует птаха в польоті. Силует характерний для лунів, яких я бачив у ці зимові дні майже щоденно на околицях балкових сіл: обох Сірогоз і Олександрівки. З великих хижих птахів луні найбільш розповсюджені в наших краях. Восени та взимку вони звичайні в степових подах. їх складно сплутати з іншими соколоподібними і не лише за характерним силуетом. Луні птахи стрункі, в них довгі тонкі крила, ноги та хвіст. Тримаються вони завжди досить низько облітаючи обмежену територію в полі. Цей же птах був масивніший, летів на великій висоті. Майже над моєю головою він врешті піймав потік повітря, що йшов догори й почав ширяти, набираючи висоту та швидко зміщуючись на захід до обрію, де й розтанув.

Зимняк

Міцний орлиний силует, широкі направлені трохи вперед крила, і швидкість, із якою він промайнув від обрію до обрію — усе свідчило про орла. Але якого? V-подібною поставою крил він нагадував беркута. Але в найбільшого (5-7 кг) із наших орлів важкий політ. Беркути іноді з'являються в наших краях узимку слідом за дрохвами, тримаються вони подалі від людей. Зрідка щасливці бачать їх у віддаленому степу. Наш птах був легким, це відчувалося з його польоту.

Ще кілька зустрічей допомогли зняти останні сумніви. Крім орлиного ширяння і планерування птах досить швидко пікірував. А ще він міг набирати висоту, зависати й вертикально падати вниз тріпочучи крильми. Найкраще це робить боривітер, уміють також канюки і скопа.

Канюк звичайний

Канюки, як звичайні, так і зимняки, й зрідка красені канюки степові, відносно часто з'являються взимку в наших краях. Свого часу я одночасно спостерігав за шістьома зимняками, які мишкували на покинутому кукурудзяному полі. У канюків хвіст ширший і дещо коротший, тримаються вони не дуже високо і в межах одного поля. До того ж, зимняки мають досить строкатий вигляд.

Зрештою орел вирішив, що він достатньо мене заінтригував, і з'явився в усій красі буквально на віддалі кількох метрів. Птах завис на узбіччі дороги і, дочекавшись доки автомобіль порівнявся з ним, стрімко, тріпочучи крильми, впав на здобич. Наша машина помчала далі полишивши мисливця. Добре було видно його міцну статуру й лахматі «штани», які сягали до самих кігтів. Було це напроти Верхніх Сірогоз.

У той же день він з'явився в сусідній Олександрівні. Вдалося роздивитися світлішу смугу на надхвісті й світліший вигин крил. Сонце освітило і яскраву руду «гриву» та спину.

Орел-карлик

Здається тепер уже все стало на своє місце. В наших краях з'явився орел-карлик. Скажемо прямо, що назву вчені мужі, для цього справді найменшого з наших орлів, вигадали невдалу. Розмах крил самки сягає до 1,5 м, вага до кілограму. Самець, щоправда, майже вдвічі менший. Відносно малий розмір при класично орлиній статурі (Чого варті лише покриті пір'ям до самих кігтів лапи) пояснюють влучну англійську назву «орел у чобітках». Кігті в нього сильні й міц-ні, а ось дзьоб дещо слабший. Це один із найгарніших представників орлиного племені, недаремно його звуть аристократом, шляхетним орлом. За зовнішнім виглядом учені виділяють дві форми: темну і світлу, трапляються й перехідні відтінки.

Орел-карлик - птах світлої морфи у польоті

Менший за інших він має надзвичайно високотональний і мелодійний голос. Його клекіт укла-дачі довідників передають звуками «клі-клі-клі», «кік-кік-кік», «ті-вью-вік». Звук подібний до останнього чув і я, він не йде ні в яке порівняння з «кікінанням» дрібних соколів чи «канючення» канюків. Клекіт орла степового порівнюють із хриплим гавканням собаки. Для шлюбних ігор у цього існує особлива мелодія, яка супроводжує цілий каскад акробатичних трюків жируючих орлів. Узагалі, орли відносно спеціалізовані тварини, що є однією з причин їх рідкості. Степовий орел дуже полюбляє ховрахів. А їх зараз у степу не знайдеш. Наш малюк більш універсальний. Про різновиди його польотів я вже говорив. Завдяки цьому він, як і інші орли, не лише чудово почувається у відкритому степу, а й, подібно до яструба, комфортно замешкує і в лісі. Улюблена його стихія — байрачні ліси. Тож не дивно, що він постійно зустрічався мені саме в межах русла балки Великі Сірогози. В орла-малюка жорсткі крила, вони забезпечують маневрений політ, але роблять його вразливим у дощ і холод.

Підсоколик малий

Природа раціональна і ощадлива до скупості. Знайшовши вдалу форму, вона творить її в різних розмірах. Серед хижих птахів це такі пари: сапсан — підсоколик великий, кречет — підсоколик малий, беркут — орел-карлик. Звичний наш боривітер нагадує пустельного сокола шахіна.

Понад усе наш малюк любить свободу. В дорослому віці він ніколи не підкориться людині, віддавши перевагу смерті, ніж неволі. Взяті з гнізда орли-карлики дуже важко піддаються дресируванню, залишаються свавільними й гордими. Якщо ж господар, усе-таки знайде спільну мову, то вихованець віддячить не характерною для орлів відданістю хазяїну.

Ось такий цей малий, але гордий і шляхетний аристократ неба. Хай убереже його доля від лихої людини!