У допитливої людини зустріч з незнайомим птахом завжди викликає особливу цікавість. А якщо згодом виявляється, що цей птах раніше не траплявся в якомусь регіоні чи країні, то натураліста проймає відчуття, яке буває при відкритті чогось зовсім невідомого.

[...] Тож тепер в орнітофауні України 420 видів.

З одним новим видом пов'язана особлива історія, його спостерігали в Криму – це щеврик (Anthus richardi). Цікаво, що Ю. Костін з якихось причин не навів його у книзі "Птицы Крыма", внаслідок чого він не потрапив у згаданий визначник.

Щеврик азійський (Anthus richardi)

Втім підстави для включення цього щеврика у вітчизняну фауну все-таки є. Про нього у книзі, присвяченій птахам Криму, згадує Т. Блекістон (The Birds of Crimea by T. Blekiston), який під час Кримської війни служив у 1855-1856 рр. в англійській армії, що окупувала частину Криму. У своїй роботі він посилається на У. Карта (W. Carte), який мав у колекції щеврика вказаного виду, здобутого в Криму. Згодом опудало цього птаха потрапило до музею Королівського дублінського товариства. Уривок з роботи Т. Блекістона наведено в одній зі статей журналу "Бранта" за 2003 рік. Інших доказів перебування цього щеврика на території України з того часу нема, хоча в країни Західної Європи, як повідомлялось в журналі "British Birds", він залітав неодноразово.

У російській мові, з якої в українську найчастіше переходять назви залітних птахів, вказаний вид називається "конёк степной". Але поспішати запо-зичувати означення "степовий" для цього щеврика не варто. У російській мові слово "степной" використовується і для іншого виду щевриків. Так склалося: орнітологи спочатку дали цю назву одному виду щевриків, а потім виявилося, що в цей вид були об'єднані два окремі види. І тепер в російській мові утворилась деяка плутанина у використанні назв, яку небажано вносити в українську. Крім того, означення "степовий" не зовсім вірно вказує на місця перебування щеврика, якого бачили в Криму. Він дійсно тримається серед відкритих просторів, але, за описами в багатьох довідниках, однаково полюбляє і луки біля річок, і заболочені території. В українській мові новий вид краще називати – щеврик азійський (Anthus richardi), тому що місця його гніздування знаходяться в північній частині Азії, а області зимівлі – у Південно-Східній та Південній Азії.

Отже про азійського щеврика можна сказати, що він поновлений у фауні України, хоча і з зауваженням про необхідність отримання нових даних стосовно його перебування у нас.

Подібна ситуація склалася і з іншим видом птахів, якого нібито спостерігали в Криму ще у ХІХ столітті, але не здобували. Мається на увазі берестянка (Hippolais olivetorum). Нещодавно у вищезгаданому журналі "Бранта" з'явилась стаття колективу авторів, де описано обставини нової реєстрації цієї пташини. Її у 2001 році на території зоопарку Одеси відловив Б. Олександров і тримав у вольєрі близько півтора року. Видову належність птаха визначив відомий орнітолог Й. Черничко.

Берестянка оливкова (Anthus richardi)

При виборі української назви для цієї берестянки, як і для нового виду щеврика, не слід орієнтуватися виключно на російський варіант. У російській вона називається "пересмешка средиземноморская", мабуть, через те, що гніздиться на середземноморському узбережжі Малої Азії та на Балканах, зимує ж у південній частині Африки. В українських назвах птахів означення "середземноморський" справді трапляється: буревісник середземноморський, мартин середземноморський, очеретянка середземноморська, кропив'янка середземноморська. Вказані назви повинні такими й залишатися, оскільки їх можна вважати цілком усталеними. Внесення якихось змін вестиме до плутанини. Втім означення "середземноморський" досить довге і в написанні, і у вимові. Тому для нового виду птахів доцільно обрати коротшу, зручнішу назву – берестянка оливкова (Hippolais olivetorum). Власне, така назва відповідає значенню латинського слова "olivetorum", що означає "існуючий серед заростей олив (маслин)".

Повідомлення про третій новий вид птахів в Україні було опубліковано в минулому випуску бюлетеня "Птах". Незвичного для нашої країни птаха на початку травня 2004 року на о. Зміїний, що в Чорному морі, відловили А. Корзюков та Д. Ківганов. Йдеться про сорокопуда (Lanius nubicus). У російській мові він має назву "сорокопут маскированный". В українській мові найприйнятніший для використання варіант перекладу – "сорокопуд маскований", але найточніший – "сорокопуд, якого замаскували". Мимоволі виникають запитання – хто його замаскував, навіщо і як замаскували?

Якщо звернутися до латинського "nubicus", то птаха можна було б назвати "нубійським", тобто таким, що поширений у Нубії. Земля з такою історичною назвою знаходиться в Африці на території нинішнього Судану. Втім в Африці цей птах лише зимує, а гніздиться в регіонах, значно ближчих до нас, – на Балканах, Близькому Сході, в Малій Азії та Месопотамії.

Ось і виникає інтрига – в якій мові, російській чи латинській, птаха охарактеризовано найвдаліше? Та вихід, мабуть, в іншому. У нового виду сорокопуда дуже прикметним є білий лоб – ознака, яка є тільки у нього, з тепер уже 5 видів сорокопудів, які трапляються у нас. А ще на противагу сорокопуду чорнолобому, більш-менш звичайному для України, рідкісного нового птаха варто назвати – сорокопуд білолобий (Lanius nubicus).

Сорокопуд білолобий (Lanius nubicus)

Сорокопуд білолобий - самка (Lanius nubicus)

Четвертий новий вид птахів був зареєстрований також у 2004 році, але в Криму. Орнітологи В. Попенко, О. Форманюк і У. Баухінгер в травні відловили кропив'янку (Sylvia mystacea), яка гніздиться вздовж західного узбережжя Каспійського моря, в Центральній Азії і Месопотамії, а зимує на Аравійському півострові та в Африці понад західним узбережжям Червоного моря. Повідомлення з детальним описом обставин спостереження цього птаха буде опубліковане авторами в одному з наукових журналів. У російській мові вид називається "славка белоусая". Така назва виникла через те, що у самців цієї кропив'янки, які трапляються у Прикаспійському регіоні і в Центральній Азії, між темно-сірим кольором голови і рожевуватим горлом проходить вузька білувата смуга, подібна до "вусів", яка більше або менше помітна в різні пори року. Саме такого птаха було відловлено в Криму. В українській мові новий вид правомірно називати – кропив'янка біловуса (Sylvia mystacea). Таке запозичення з російської цілком виправдане.

Кропив'янка біловуса (Sylvia mystacea)