Вид – Орлан-білохвіст (Haliaeetus albicilla) Рід – Орлан (Haliaeetus) Родина – Яструбові (Accipitridae) Ряд – Соколоподібні (Falconiformes)

Життя орлана-білохвоста пов'язане з різними водоймами (від порівняно великих озер та річок до морів) і деревною рослинністю. Отже, він живе і гніздиться переважно в заплавних лісах річкових долин і в інших лісах поблизу озер, річок і морських узбереж; на півночі поширений до лісотундри. Степова, напівпустельна і пустельна природні зони не властиві орлану-білохвосту, але по долинах річок, в яких є деревна рослинність, він проникає і в ці зони, переважно в степову. У високогірних місцевостях орлан відсутній. Ареал виду обіймає більшу частину Європи й Азії, вклинюється у Північну Африку в районі Червоного моря, захоплює деякі острови, прилеглі до цих континентів, а також Гренландію, в якій представлений окремим підвидом. Донедавна орлан-білохвіст гнiздився по всiй Українi, тепер трапляється переважно в басейні Днiпра, Сiверського Дiнця та в західних областях. На зимiвлi спостерiгається уздовж Днiпра (на водосховищах), на півночі Кримського півострова, у Присивашшi та Чорноморському бiосферному заповiднику.

Довжина тіла – 70 – 90 см
Розмах крил – 200 – 240 см
Вага – 3 – 7 кг
Тривалість життя – 30 років

Дорослий птах у свіжому оперенні бурий, темніший зверху і світліший знизу, з білим хвостом; верх голови, шия і горло значно світліші, ніж спина й верхні покривні пера крила, іноді білуваті. У дуже старих птахів зрідка з'являються на плечах великі білі плями. Колір райдужної оболонки блідо-вохристо-жовтий і наближається до кольору восковиці. Остання й ноги солом'яно-жовті. Дзьоб блідо-жовтий, найчастіше світліший за ноги. Кігті чорні. Статевий диморфізм досить добре помітний за розмірами — самки значно більші від самців. Молодий птаху першому річному вбранні значно темніший від дорослих птахів.

Птахи осілої української популяції після зимового кочування, яке спостерігається не кожного року, з'являються у своїх гніздових районах звичайно в середині лютого. З цього часу вони починають будувати нове гніздо або ремонтувати й лагодити старе. За гніздовий біотоп орлану-білохвосту служать заплавні або вологі листяні чи хвойні старі ліси у долинах рік, поблизу значних озер і ставків або в болотистій місцевості, причому він вибирає найглухіші ділянки лісу. Істотною умовою при виборі гніздової ділянки є відсутність люди-ни і близькість водоймища, що може забезпечити живлення. Гніздо будується звичайно на вершинах дуже високих старих дерев, на висоті 26—З0 м і розміщується в розгалуженні стовбура або біля нього, на великих товстих бічних гілках. До сусідства гнізд птахів інших видів, у тому числі й хижих, орлан байдужий. Живиться орлан-білохвіст різними тваринами, яких він ловить або знаходить загиблими. Асортимент їжі настільки різноманітний, що орлана можна вважати поліфагом. Проте він схильний до живлення рибою, якій він завжди віддає перевагу, якщо може знайти або впіймати. Здобуває їжу орлан найчастіше на берегах водоймищ або поблизу їх у різних біотопах. Під час кочування і перельотів часто полює в степовій місцевості. У гніздовий період полює на ділянці радіусом приблизно до 10—15 км від гнізда, але, як правило, на меншій. Шукаючи об'єкти полювання або падло, ширяючи, оглядає місцевість з висоти. Орлану властиве тривале вистежування здобичі із засідки і переслідування, розраховане на втому жертви. Полює майже завжди один. Живу рибу вихоплює лапами з води, побачивши її в польоті, або тривалий час чекає появу риби на поверхні води, сидячи на березі, на підвищеному місці чи заходячи іноді на мілководдя.

Розмножуватися птахи починають, здебільшого, не раніше як з трирічного віку, коли принаймні один з партнерів набуває остаточного вбрання. Під час шлюбного польоту самець переслідує самку, обидва птахи зрідка кричать, ширяючи, кругами підіймаються на велику висоту, звідки іноді стрімко падають униз. Самка за кілька днів перед відкладанням першого яйця подовгу сидить на гнізді. Орлан-білохвіст моногамний птах. Відкладання яєць дуже мало залежить від метеорологічних умов і починається в більш-менш постійні строки, з кінця лютого або ж першої декади березня. Яйце орлана-білохвоста велике, еліптичної форми з полюсами, білого іноді з ледве помітним блакитнуватим відтінком та світло-коричневими плямами. Кладку насиджують обидва птахи пари, але переважно самка. Пташенят буває одне-два, причому в останньому випадку друге пташеня здебільшого розвивається значно гірше. Пташенят годують обидва батьки, але відразу після появи потомства їжу для всієї сім'ї протягом 10—12 днів здобуває лише самець; самка в цей період тільки годує пташенят у гнізді; здобувати їжу вона починає пізніше. Молоді птахи перебувають у гнізді близько трьох місяців і покидають його червні-липні.

Орлан-білохвіст, який здавна був невід'ємним елементом природи долин багатьох українських рік, нині став вкрай рідкісним. В Україні протягом ХІХ — першої половини ХХ ст. чисельність катастрофічно скорочувалася головним чином через винищення дорослих птахів, їхніх яєць, вирубування лісів в місцях гніздування, створення каскаду водосховищ на Дніпрі, що супроводжувалося вирубування заплавних лісів, затопленням долини ріки, скороченням кормової бази. В наш час головними факторами загрози є: лісогосподарська діяльність, браконьєрський відстріл, збільшення рекреаційного навантаження поблизу водойм, збіднення кормової бази, забруднення довкілля. В наш час до загроз існування орланів-білохвостів додалась масова забудова берегів рік, чинник неспокою з боку людини (зокрема туристів), браконьєрство, лісогосподарська діяльність та забруднення водойм відходами. Охороняється вид Червоною книгою України (статус - рідкісний), Червоним списком МСОП (статус – близький до загрозливого), Європейського червоного списку, конвенцією CITIES, а також Бонської та Бернською конвенціями. Для збереження орланів-потрібно вжити заходів з охорони місць гніздування птаха (створення заповідників та заказників), підсилення контролю за незаконним відстрілом, а також пропаганда природоохоронних заходів серед населення.