Вирішуючи, де розташовувати гніздо, молоді птахи покладаються не так на результати власних спостережень, як на «відгуки» родичів. Молодим самцям співочих птахів, котрі прилітають навесні, доводиться, як і більшості мігрантів, терміново залагоджувати безліч невідкладних справ. Одна з перших — знайти найкраще місце для гнізда. Співробітники Університету штату Орегон у Корваллісі з'ясували, що для цього майбутні новоспечені батьки прислухаються до співу досвідчених сусідів. Це вкотре підтверджує: пісня несе набагато більше соціальної інформації, ніж вважали довгий час.

Із одного боку, птахам потрібен надійний захист від хижаків, тому бажано, щоб гніздо було добре сховане (майже в половини досвідчених батьків пташенята стають здобиччю хижаків). Із іншого боку — їх ваблять місця, де можна побачити та почути родичів. Що візьме гору, вирішили з'ясувати Метью Беттс і його колеги.

Об'єктом їх спостережень став синьоспинний лісовий співун Dendrioca caerulescens, котрий прилітає в США після зимівлі на Ямайці. Щасливий батько виводив рулади своїм уже опереним малюкам, перш за все, щоб навчити їх співу. Але з'ясувалося, є в його арії й прихований зміст: «Гей, у мене прекрасне потомство, а все тому, що я обрав чудове місце для гнізда!»

Дослідники записали на плівку спів тих птахів, котрі облюбували дев'яностолітній ліс у Білих горах Нью-Гемпшира. Потім відтворили його в 18 майже не придатних для життя співочих птахів місцях, де нещодавно повністю вирубали ліс.

«Молодики», що пролітали повз, зафіксували в пам'яті розташування цих голісіньких зрубів і наступної весни оселилися саме тут. Виявилося, що птахи в чотири рази частіше дотримувалися «рекомендацій» родичів, а не побаченого на власні очі. «Результат приблизно такий, якби пугач поселився посеред автостоянки», — говорить Беттс.

Уперше вдалося експериментально довести, що для птахів почута інформація несе більшу цінність, аніж власні спостереження. Близько 80% самців зробили помилковий вибір, поклавшись на чутки, за ними потяглися й самки. Отже, пісня — найважливіше джерело інформації, значення якого не можна недооцінювати, вважає Ханна Коко з Гельсінського університету.