Майже весь пластик, що колись було виготовлено — а це сотні мільйонів тон — не розкладається, а й досі перебуває в довкіллі. Площа Великої тихоокеанської сміттєвої плями дорівнює двом Франціям і подвоюється кожні десять років.

Ці приголомшливі факти наводить телемандрівник Саймон Рів із британського телеканалу ВВС2. Він стверджує — людство платить смертельну ціну за своє захоплення одноразовим упакуванням.

Телемандрівник був шокований, коли під час зйомок однієї з передач опинився на Гавайях. Здавалося, сама лише віддаленість мала б захистити розташовані у Тихому океані райські острови від проблем довкілля, які вже відчуває на собі решта планети.

«Я був вражений, коли побачив пляжі, вкриті пластиковим сміттям, намитим із усього світу», — каже Рів.

«Незайманий пісок вкривали старі пластикові зубні щітки, гребінці, черевики, паски і карнизи», — згадує він.

Пізніше мандрівнику показали пляж, де 70 добровольців щойно прибрали тону сміття. Та варто було їм упоратися з цим, хвилі викинули на берег наступну гору непотребу.

Окрім того, пластик із часом не розкладається, а лише розколюється на дрібніші частини, перемішуючись із піщинками. «Коли я викопав шматок пластику, то збагнув, що піщаний пляж нині перетворюється на пластиковий», — розповідає Рів.

Британська організація Товариство охорони морських екосистем (Marine Conservation Society), яка опікується збереженням морів, узбереж і дикої природи, стверджує, що за період із 1994-го року кількість сміття збільшилася на 77%, тоді як обсяги викинутої пластикової тари зросли на 121%. Ще кілька десятків років тому прибережне сміття потроху розкладалося під впливом мікроорганізмів. Нині більшу його частину становить пластик. Навіть на пляжі, що на перший погляд видається чистим, у кожному літрі піску можна знайти 5 тисяч пластикових волоконець.

Окрім того сміття, яке потрапляє нам на очі на пляжах, є лише частиною пластикових відходів, якими заповнено океани. Майже весь пластик, ідо колись було виготовлено — сотні мільйонів тон — і досі перебуває в довкіллі в тій чи іншій формі. Закопування сміття призводить лише до забруднення ґрунтових вод токсинами. Непотріб, що припливає до берегів Гавайських островів, які відвідав телемандрівник, надходить із так званої Великої тихоокеанської сміттєвої плями, «пластикового супу», котрий за площею дорівнює двом Франціям і збільшується вдвічі протягом кожного десятиріччя.

Це неймовірно, але Велика тихоокеанська пляма є не єдиним у світі гігантським осередком сміття у світовому океані — вчені вважають, що таких плям існує щонайменше п'ять. Лише за перші десять років XXI -го століття фабрики виготовили більше пластикових виробів, аніж за все XX. Щороку виготовляється 300 мільйонів тон пластмаси, причому більша її частина йде на вироби одноразового використання.

«Пастки з пластикових уламків щороку душать і вбивають більше мільйона птахів і 100 тисяч морських ссавців. Неначе цього замало, він (пластик) може вбивати й нас,» — розповідає телемандрівник.

Йдеться про токсини, що забруднюють воду. Концентрація канцерогенів у залишках пластику, зібраних біля узбережжя Японії, була в мільйон разів вищою, ніж у воді. В деяких частинах Тихого океану кількість пластику в шість разів перевищує кількість планктону. Риба сприймає дрібні частки пластику за їжу. Рибою, в свою чергу, харчуємось ми.

«Ми повинні зректися основних винуватців: пластикових пакетів, упакувань і одноразових пляшок, це неприпустиме марнотратство. Це утворює більшу частину пластикового сміття. У Бангладеш відмовилися від пластикових пакетів, замінивши їх природними джутовими сумками. Якщо вони змогли зробити це, ми теж зможемо», — закликає Рів.

Інакше важко уявити, до яких наслідків призведе ця екологічна катастрофа, що нині цілком ігнорується світовими можновладцями. Ситуація в країнах басейну Чорного моря не краща. До зменшення вжитку пластику кожним із нас закликає і В'ячеслав Стоянов, який торік об'їхав Чорне та Азовське моря на велосипеді.

За його спостереженнями, ситуація зі сміттям відносно краща лише у Румунії — там смітники можна зустріти через кожні 20-100 метрів. А в інших країнах усе так само сумно і небезпечно, як описує і Саймон Рів.

У Чорному морі дрейфує купа пластикового сміття — і не лише тому, що пляжі перетво-рилися на звалища. Пляшки в море приносять ріки, які навесні піднімаються і змітають усе сміття, накопичене протягом року на берегах.

Змінити ситуацію може кожен із нас. Мандрівники закликають не купувати пластикові пакети при кожній покупці в магазині, а приходити зі своїми сумками, а при купівлі напоїв вибирати більшу тару. Розумне самообмеження — наше безпечне завтра.

За матеріалами «Daily Маіl» і «Українська правда. Життя»