Коли моє бажання допомагати птахам із житлами зіткнулося з неможливістю проведення теслярських робіт у міській квартирі, став шукати вихід. Так виникла ідея використання пластикових пляшок для виготовлення штучних гніздівель. Аби переконатися, що птахи оберуть запропоноване житло та безпечно виведуть потомство, слід було поекспериментувати. За підсумками трьохрічної роботи птахи охоче заселяли ці гніздівлі та вдало виводили в них пташенят. Так, вже першого року з 50 гніздівель зайнятими були 28, з яких 16 – синицею великою та 12 – шпаком звичайним. В наступні роки до видів, яких привабили гніздівлі, додалися горобець хатній і синиця блакитна. У ході експерименту деякі гніздівлі були заселені білками та ліскульками. Останні мали й виводки, у більшості випадків ці гризуни займали використані птахами житла після вильоту пташенят. Окрім птахів та ссавців поселенцями пластикових гніздівель виявилися й комахи – джмелі та оси.













По закінченню мого експерименту ідею підхопили друзі-орнітологи, іноді пропонуючи свої модернізовані й максимально адаптовані до природних умов варіанти. Зокрема в одному з таких, трилітровому бутлі з вирізаним та одягненим на пеньок днищем, успішно загніздилися синиці білі, а в гніздівлі, льоток якої знаходився позаду справжнього льотка, що лишився на місці зламу дерева, зробили кладку крутиголовки. Ще від друзів отримав повідомлення про заселення пластикової гніздівлі мухоловками роду Строката мухоловка, а в цей час у одній із моїх гніздівель теж була цікава знахідка - виводок білки звичайної.



«Пластикові» гніздівлі мають багато переваг. Це можливість виготовлення їх будь-де, дешевизна, економія часу, мала вага, зручність при транспортуванні та розвішуванні, при спостереженні та фотографуванні. Матеріалом для таких гніздівель є всюди доступне «сміття» - пластикові бутлі з-під води ємкістю 3-6 літрів. Схема їх виготовлення така. Пуста пляшка кладеться в поліетиленовий пакет чорного кольору, з допомогою клейкої стрічки (скотча) спіралеподібними рухами знизу догори пакет стягується по формі бутля (найкраще використовувати стрічку коричневого кольору, тоді гніздівля буде зливатися зі стовбуром дерева). Далі вирізається льоток потрібного діаметру, залежно від виду птахів, який хочемо привабити. У днищі гніздівлі робляться кілька невеликих отворів, щоб у разі потрапляння туди води (взимку – снігу) вона могла збігти. Перед вивішуванням всередину гніздівлі бажано покласти трохи сухого листя, трави. Прикріпляти її до стовбура дерева можна мотузкою чи дротом. Для надійності гніздівлю бажано поставити на гілку, сучок, а потім вже прив’язувати, - так вона буде міцно триматися і не сповзатиме по стовбуру.



Ось деякі практичні поради по використанню гніздівель:

1. Вивішувати гніздівлі бажано восени або взимку, адже більшість дуплогніздних птахів – це зимуючі види і тому вони можуть обирати місця гніздування з ранньої весни.



2. Розміри льотків для видів, які можуть загніздитися у штучних гніздівлях мають бути такими: для синиці великої – 32 мм, синиці блакитної і чорної – 28 мм, мухоловки строкатої – 28 мм, горихвістки звичайної – 35 мм, горобця польового – 35 мм, шпака звичайного – 45 мм. Для горихвісток, плиски білої та мухоловки сірої слід робити відкриті гніздівлі типу ящика.

3. Вивішувати гніздівлі потрібно льотком на схід на висоті 3-5 метрів (для садів і молодого лісу) або 8-10 метрів (у старих лісах та парках). Обирати бажано захищені від сонячного проміння місця.



4. Після 1-2-х років використання гніздівлю бажано замінити на нову, а стару викинути у смітник або утилізувати.

5. Під час виготовлення варто не забувати робити отвори у днищі гніздівлі, які потрібні для запобігання наповнення її водою.

6. Проводити спостереження та фотографування можна через отвір, відкрутивши кришку пляшки. При потребі слід підсвітити ліхтариком, просунувши його через льоток.