Вид – Подорожник лапландський (Calcarius Lapponicus) Рід – Подорожник (Calcarius) Родина – Вівсянкові (Emberizidae) Ряд – Горобцеподібні (Passeriformes)

Середовище існування

Лапландський подорожник поширений в Сибіру, Східній та Північній Європі. Його ареали гніздування існують на півночі Росії, у Норвегії та Швеції. Він населяє простір, де вже, в силу суворого клімату, відсутні дерева. Тяжіє до горбистих, не кам'янистих місцевостей, порослих карликовими чагарниками. Деякі підвиди трапляються в субарктичних, частково арктичних регіонах Канади. В Україні зимуючий птах лісової, лісостепової та півночі степової смуги.

Опис

 Довжина тіла – 14—18 см
  Розмах крил – 24—29 см
  Вага – 20—31 г  

Самець у шлюбному вбранні: верх голови, вуздечка, щоки, покривні пера вух, горло і вола чорні; над оком біла «брова», яка з’єднується з білою смугою на боці шиї і вола; задня частина шиї іржасто-руда; верх тулуба і крил бурий, з темною і світлою строкатістю; боки тулуба спереду чорні, ззаду – білі, з чорними рисками; груди, черево і підхвістя білі; махові пера темно-бурі, зі світлою облямівкою; хвіст чорно-бурий, на крайніх стернових перах біла барва; дзьоб жовтий, на кінці чорний; ноги чорно-бурі.

Самець в позашлюбному вбранні: голова та спина рудувато-бурі, з темною строкатістю, пера задньої частини шиї руді, зі світлою облямівкою; «брови» світлі; низ білий, з чорними плямами на боках горла, на волі і боках тулуба; дзьоб буруватий.

Самка в шлюбному оперенні: верх голови і щоки буруваті; «брови» і смуги на шиї вохристі; горло біле; на волі чорна пляма або чорні риски.

Спосіб життя

У польоті лапландські подорожники видають короткі й пронизливі звуки, що нагадують лісову тинівку. Під час шлюбного періоду ці птахи люблять співати під час пікіруючого польоту, а сам їх спів часто порівнюють з поганим співом польового жайворонка, на якого подорожник дуже схожий особливостями способу життя і, зокрема, тим, що співає в польоті. Харчується подорожник комахами або насінням, залежно від пори року. Взимку, він підбирає насіння на землі, вкрай рідко шукаючи поживу безпосередньо на рослинах. Вони перебувають в пошуках їжі на тій самій території від кількох хвилин до години, відтак перелітаючи на нову ділянку. Їх насіннєва дієта складається переважно насіння трави, чумизи, проса, тонконогових та пиши ниці. Протягом шлюбного періоду, птахи мігрують на північ, де їх раціон переключається на членистоногих. Пташенята годуються виключно комахами, які також складають поживу батьків в цю частину року (з червня по липень). Подорожники ловлять комах в повітрі, але вдаються, до пошуків поживу на ґрунті у випадках, коли кліматичні умови заважають комахам літати. Подорожник може спожити від 3000 до 10000 одиниць їжі (комах чи насіння) за день, залежно від їх енергетичних потреб. Личинки та дорослі особини двокрилих складають основну частину їх тваринної поживи.

Розмноження

Самці лапландського подорожника першими з'являються на місці майбутнього гнізда і намагаються встановити межі свого ареалу. Після того, як більша частина снігу розтанула, безпосередньо на землі починається будівництво гнізда. Воно складається з тонких травинок, моху і коренів, а всередині вистелене травою і шерстю тварин. Самка відкладає по 5-6 зеленувато-коричневих яєць величиною 21 мм. Відкладання яєць буває тільки раз на рік, Насиджування триває близько 12-14 днів.

Охорона

Подорожник лапландський перебуває під охороною Бернської конвенції. Основними загрозами є антропогенне забруднення середовищ існування, зокрема хімікатами та наслідками видобутків вуглеводнів.