Контурні пера покривають усі зовнішні ділянки тіла, перекриваючи одне одного, і виконують цілу низку важливих функцій. Вони підтримують тепло, забезпечують водонепроникність і надають обтічної форми, необхідної в польоті. Найдовшими, найжорсткішими та найбільш витривалими є пера крил і хвоста, адже вони дозволяють пересуватися в повітрі. Тому кажучи про величезні відстані, які долає птах, замість вислову "легкий, як пір'їна", краще казати - "міцний, як пір'їна". У повітрі більшість поступальних рухів забезпечує основна група пер, що складається лише з 10 довгих, схожих на пальці, пір'їн, які утворюють кінцівку крила.

Самець крижня приземляючись демонструє махові пера

Звідкіля ж у пера така сила? Типове махове перо складається з довгого, конусоподібного стрижня. І тут скрізь помітно ознаки енергозбереження. Стрижень має порожнину, а опахала поєднує між собою складна структура борідок і ниток, що зчеплені між собою і відходять назовні від стрижня. Звучить, можливо, трохи складно, проте така схема будови подібна до застібки "блискавка". Розчісуючи себе, птахи проводять кінчиком дзьоба вздовж пера. Те, що вони роблять - це надають перу форму, зчіплюючи кожне відокремлене опахало й переконуючись, що більше немає отворів або щілин, а перо повністю придатне до експлуатації.

Велика біла чапля

Деякі види птахів мають куприкову залозу, що розташована в основі хвоста. Оліїстою рідиною залози птахи змащують своє оперення, що робить його водонепроникним або, як у випадку з водоплавними та морськими птахами. - триматися на воді. Чаплі мають спеціальну "пудру", що утворюється з ламкого й крихкого пуху, який безперервно відростає й скочується на рогову пудру. Втерта в оперення така пудра надає чаплям лоску й яскравого блиску, а також робить їх вбрання водонепроникним. Особливе шлюбне оперення червоного кольору навколо голови і грудей, у яке вбирається самець коноплянки, з'являється не після линьки, а в ході стирання світлих кінцівок пер, на яких проявляються яскраві кольори, що лежать під ним. Деякі інші птахи, що живляться насінням, використовують такий же спосіб заміни тьмяного зимового оперення на яскраве літнє. Проте це радше виняток, аніж правило, тому навіть із найкращим доглядом більшість птахів змушені щороку замінювати (линяти) усе своє оперення.

Для видів, котрі щорічно здійснюють кругосвітню подорож, час і тривалість линьки має дуже важливе значення. Крячки полярні розпочинають свою велику щорічну подорож із берегів Антарктики до полярних широт Північної півкулі на початку нового року й не встигають прибути на гніздові території м до пізньої весни. А до кінця літа вони вже мусять відлітати на південь. Лише повернувшись назад на узбережжя Антарктики, крячки линяють. Процес зміни оперення поступовий і загалом триває близько 60 діб. У цей час птахам потрібно літати і пірнати за рибою, тому вони не можуть дозволити собі жодної хвилини бути позбавленими здатності літати.

Галагаз

Водоплавні є однією з небагатьох груп птахів, у яких линяння всього їх махового оперення проходить дуже швидко й одразу. Відповідно під час линьки вони ледве здатні літати небезпечна справа в природі. Галагази надають перевагу безпеці, тому майже вся їх північно-західна європейська популяція мігрує для линьки на приливні ділянки, розташовані в дельті Ельби на південному узбережжі Північного моря. Зграї залишають місця гніздування в липні й прямують, перетинаючи Пеннінські гори в Великобританії на висоті понад 1000 м. Дорослі особини, що піклуються про підростаюче покоління, не мають змоги відлетіти, а тому змушені линяти на місці, навідуючи водночас і малечу в яслах.

Мартин в ювенальному оперенні

Мартинам, щоб змінити ювенільне крапчасто-коричневе на привабливе чорно-біле оперення дорослої особини, необхідно до чотирьох років. Сонячне світло згубно впливає на пігмент пера, проте різною мірою, адже воно знебарвлює світле оперення швидше, ніж темне. В молодих мартинів у пері поєднуються світлі й темні кольори, але до середини літа світлі кінчики зношуються так сильно, що можуть повністю вилиняти й залишаються лише темні облямівки. Але повернімося до нашого запитання - скільки ж зрештою пер у птаха? Загальна кількість контурних пер залежить від розміру птаха. Чим більший птах, тим більша кількість пер. У таких великих видів, як лебідь, ця кількість досягає близько 25 тис. окремих пір'їн. А в яких видів найменша кількість пер? У цій категорії "перемагає" колібрі, в деяких із них усього кілька сотень пір'їнок.