Птах із майже людським поглядом
Учені вважають галок істотами, здатними не просто «впіймати» людський погляд, але й, перехопивши його, зрозуміти всю інформацію, яку він містить. Відомо, що люди здатні чимало розуміти з одного лише погляду співрозмовника. Що ж стосується аналогічного засобу комунікації в тварин, тут не все так однозначно. Деякі представники фауни негативно реагують на погляд очі в очі, інші здатні визначити за розворотом голови родича напрямок його погляду, що іноді допомагає їм на спільному полюванні.
Однак останнє дослідження зоолога Аугусте фон Байерн показало, що галки спостерігають саме за очима, і не лише своїх родичів, але й людини. Чи означає це, що вони єдині тварини, здатні розуміти погляд людини і оцінювати його важливу роль у передачі інформації?
Коли Аугусте проводила свої спостереження, навчаючись у Кембриджі, вона помітила, що приручені галки (котрі, до речі, є близькими родичами ворон і круків) можуть простежити за поглядом своїх «покровителів» і визначити, куди саме його спрямовано.
Очі галок схожі на людські. Темні зіниці й срібляста райдужна оболонка одразу привертають до себе увагу. Ця фізична подібність дозволила вченим припустити, що птахи можуть спілкуватися за допомогою поглядів не гірше від людей.
«Вони чутливі до людського погляду тому, що чутливі до поглядів своїх родичів», — говорить фон Байерн. Аби упевнитися у своїй правоті, Аугусте і її колеги вирішили провести невеличкий тест. Вони хотіли з'ясувати, скільки часу забере у птаха пошук їжі, коли він дивиться на людину, яка в свою чергу дивиться в напрямку схованої нагороди.
Виявилося, що в галок більше часу йшло на пошук ласого шматочка, якщо людина була їм не знайома (імовірно, вони їй просто не довіряли). Також учені з'ясували, що не мало значення, чи дивиться людина на сховану нагороду одним оком, чи одразу двома. Це було зроблено, щоб виключити імовірність того, що птах визначав розташування їжі не за поглядом, а наприклад, за поворотом голови того, хто підказував.
У другій серії тестів учені сховали винагороду й повторили ті ж експерименти. І птахи знову змогли «спрацюватися» з людиною.
Незважаючи на свою вельми суперечливу заяву, зоологи вважають, що необхідно провести додаткові експерименти. Адже, як і раніше, існує імовірність, що птахи не народилися з цим умінням, а перейняли здатність у людей, із якими вони виросли.