Зозуля (Cuculus canorus)

Відомо, що зозулі самі не висиджують свої яйця, підкладаючи замість цього їх в гнізда до інших птахів. Науковці встановили, що з роками пернаті навчилися з цим боротися.

Успішність моделі поведінки зозуль ґрунтується на тому, що вони вибирають «в квочки» тільки ті види птахів, чиї яйця схожі з зозулиними. На перших порах чуже схоже яйце в гнізді розпізнати неможливо; але вилупившись, зозуленята розвиваються значно швидше. Вони не тільки відбирають їжу у інших пташенят, але можуть і виштовхнути їх із гнізда.


Яйце зозулі, підкинуте в гніздо чагарникової очеретянки

Птахи, що страждають від паразитизму зозуль, у відповідь виробили механізм захисту: деякі з них тепер несуть яйця з іншим малюнком, що дає змогу вчасно виявити в гнізді чужака. Такий висновок дослідники з Кембриджського і Гарвардського університетів зробили за результатами вивчення восьми видів птахів. Як виявилось, деякі види птахів несуть яйця, що мають ледь помітні відмінності від зозулиних за забарвленням або малюнком. Більше того, птахи еволюційно створили досить складну стратегію захисту. Так, наприклад, садові кропив’янки навчилися відкладати своєрідно забарвлені яйця: в межах одного гнізда вони однакові, але при цьому не схожі на яйця, відкладені іншою кропив’янкою. А самки іншого виду, в'юрків, навпаки, створили величезну кількість нових малюнків і забарвлень; притому в різних гніздах можна знайти схожі яйця.

Зозулі до цих змін поки-що не адаптувалися, а решта пернатих тепер здатні своєчасно помітити в гнізді чуже яйце і викинути його.