Птахи взимку. Регіональні особливості.
Карпати та Закарпаття
Взимку в Карпатах випадає помітно більше снігу, ніж на рівнині. Але деякі цікаві птахи і тут знаходять місця, де можна провести зиму не обтяжуючи себе дальніми перельотами. На гірських річках тут мешкають пронурок (Cinclus cinclus) та гірська плиска (Motacilla cinerea). Цим птахам для здобування їжі обов’язково потрібен доступ до води. Але деякі стрімкі ділянки гірських річок не замерзають впродовж всієї зими. Біля таких ділянок і проводять зиму ці птахи. Пронурків взимку зустрічають також і в передгір’ях, наприклад, відомі їх зимівлі в Чернівцях. На незамерзаючих ділянках річок тут зимують також деякі види пірникоз.
Пронурок взимку.
Фото:
У Закарпатті клімат помітно більш м’який, ніж на більшості рівнинних частин України. Взимку тут випадає відносно небагато снігу. Все це створює сприятливі умови для зимівлі багатьох дрібних птахів. Тут не зимують якісь унікальні види, яких неможна зустрінути на решті території країни, але чисельність деяких помітно більша. Наприклад, частіше можна зустріти зимуючих зябликів, а на південно-західному схилі Карпат та в Закарпатті місцями спостерігають великі скупчення юрків, які тут є нормальним зимуючим видом. Частіше зустрічаються такі комахоїдні птахи, як вільшанка та навіть лісова тинівка (Prunella modularis). Сірих чапель (Ardea cinerea), які на решті материкової території країни зустрічаються взимку дуже рідко, тут відмічали частіше.
Донецький кряж
В степах Луганщини та Донеччини зима порівняно сувора, інколи тут бувають сильні морози та вітри. Поза межами міст тут зимують в цілому ті ж самі види птахів, як і на іншій території країни. Але є деякі особливості. Донецький кряж розташований ближче до відносно добре збережених територій степів Євразії, тут досі залишились великі степові ділянки. Степ важко уявити без жайворонків. Окрім широко розповсюдженого польового, тут на гніздуванні нерідко зустрічається степовий жайворонок. Далі на схід, на великих просторах азійських степів гніздяться ще два близьких родича степового жайворонка: чорний (Melanocrypha yeltonensis) та білокрилий (Melanocrypha leucoptera) жайворонки. Самці і самиці чорних жайворонків проводять зиму в різних місцях: самки мігрують на південь від місць гніздування, а самці широко кочують в межах степової зони і залітають навіть на північ від свого гніздового ареалу. Деякі зграйки чорних жайворонків залітають і в степові райони західних областей, де тримаються на відкритих ділянках, іноді з зимуючими тут степовими жайворонками. Білокрилі жайворонки залітають в Україну рідше, в основному коли випадає мало снігу.
Чорний жайворонок
Фото:
Степи Приазов’я, Причорномор’я та степовий Крим
Зима у південних регіонах країни помітно біль м’яка. Інколи і тут випадає багато снігу, але тримається він недовго. Багато видів птахів знаходять тут зручні умови, щоб пережити зиму. Особливо приваблює птахів агроландшафт, де вони можуть збирати залишки зерна та поїдати молоді проростки озимих культур. У степових районах Приазов’я, Причорномор’я та у рівнинному Криму зимує велика кількість степових жайворонків (Melanocrypha calandra), які гніздяться у степових районах України та на навколишніх територіях. Поруч з ними взимку зустрічаються і широко поширені у нас на гніздуванні польові жайворонки (Alauda arvensis). Тут зустрічається ще один рідкісний вид – сірий жайворонок (Calandrella rufescens). Він поселяється у низькотравних ділянках сухих степів, деякі особини проводять зиму в таких же біотопах у Присивашші. У степовому Криму також знаходяться місця масових зимівель просянки (Miliaria calandra), інколи залишаються на зимівлю у материкових частинах країни, але у більшій кількості зимують тут очеретяні вівсянки (Emberiza schoeniclus), чисельність звичайних вівсянок тут також відносно висока. Якщо у більш сніжних континентальних частинах країни граки взимку пов’язані з населеними пунктами і на поля вилітають лише в околицях міст, то в малосніжних умовах півдня це масовий вид агроландшафту. Шпаки на півдні також зимують у великій кількості. В південних районах також на зиму концентруються сірі куріпки, які не схильні до далеких міграцій, але у малосніжних умовах почувають себе значно краще. Напівдомашні сизі голубі добре почувають себе біля людини впродовж всього року, а їх дикі родичі здебільшого вимушені мігрувати. Голуб-синяк (Columba oenas), лісовий вид, який в останні роки адаптувався до агроландшафту, зрідка зимує по всій лісостеповій та степовій зонах, але на півдні зустрічається трохи частіше. Зрідка на півдні може зимувати і найбільший лісовий голуб – припутень (Columba palumbus). Не тільки зерноїдні птахи проводять тут зиму: на відкритих просторах нерідко зустрічаються лучні щеврики (Anthus pratensis), гніздові птахи луків, які на гніздуванні тяжіють до північних районів країни.
Дрохви взимку
Фото:
Дрохва (Otis tarda) колись була поширена по всіх степових районах країни, але через розорювання степів та полювання стала дуже рідкісною. У південних районах України ці птахи ще збереглись на гніздуванні. Проводять зиму вони також тут, переважно на півдні Херсонщини, у Присивашші, Приазов’ї та у Криму: на Тарханкутському та Керченському півостровах. Сюди ж на зиму прилітають птахи з поволзьких популяцій. Тримаються дрохви на озимині та на скошених полях подалі від людських осель. Місцями на Керченському півострові взимку зустрічається ще більш рідкісна хохітва (Tetrax tetrax).
Гуси відносяться до коловодних птахів, але основу їх живлення складає молода трав’яниста рослинність. Основні місця зимівлі гусей в Європі знаходяться далі на південь та на захід, але в невеликій кількості вони зимують у південних районах України. На полях Присивашшя взимку регулярно зустрічаються білолобі гуси (Anser albifrons), подекуди великими зграями. В районі дельти Дунаю частіше зимують сірі гуси (Anser anser). Поруч з гусями зустрічаються рідкісні червоноволі казарки (Rufibrenta ruficollis). Великі водойми вони використовують як місця ночівлі і звідти роблять щоденні вильоти на навколишні поля.
Скупчення птахів та мала кількість снігу на полях приваблюють на південь хижих птахів. Як і у більш північних районах, тут зимують зимняки, чисельність канюків більша, ніж у континентальних районах. Зустрічаються поодинокі курганники (Buteo rufinus), родичі канюків, що на гніздуванні пов’язані зі степовими ділянками. Балабан (Falco cherrug) – дуже рідкісний сокіл, поширений переважно у степовій зоні України. Тут же у південних районах він у невеликій кількості зимує. Зрідка на півдні зимує типовий лісовий хижак великий підорлик (Aquila clanga), у дельті Дунаю зустрічали також чорного шуліку (Milvus migrans). Вухата сова (Asio otus) схильна радше до кочівель, ніж до справжніх міграцій. Підчас таких кочівель вони формують скупчення та затримуються у місцях, багатих кормами. Такі скупчення можна зустріти на всій території країни, але у південних степових районах вони бувають особливо великими, до сотень особин. Зрідка на півдні зимує справжній мігруючий вид – болотяна сова (Asio flammeus).
Слуква взимку
Південь Криму
На південному березі Криму погодні умови взимку найбільш м’які, сніг майже не випадає, а після нечастих снігопадів швидко тане. Дрібні птахи, особливо деякі комахоїдні, тут почуваються значно краще. Наприклад, чисельність зимуючих вільшанок тут значно вища, ніж далі на північ. Частіше зимуюьб волове очко, лісова тинівка, нерідко у лісах на схилах гір проводять зиму слукви (Scolopax rusticola), лісові жайворонки (Lullula arborea), відомі навіть випадки зимівлі перепілок (Coturnix coturnix).
У Кримських горах гніздяться деякі цікаві види хижих птахів. По-перше це великі падальники, чорний гриф (Aegypius monachus) та білоголовий сип (Gyps fulvus). Ці птахи осілі та пов’язані з гірською місцевістю, але в зимовий період можуть залітати у передгір’я. Там же на скелях гніздиться осіла популяція сапсана, їх можна зустріти і взимку, тоді як на континентальній Україні зимують мігранти з півночі.