«Бог створив птахів для того, щоб люди пам’ятали про красу та свободу, але ми рідко дивимося в небо”, - сказав колись Гомер. І дійсно, хто, як не птахи, є втіленням легкості та свободи? Маленькі легкі створіння, що без видимих зусиль порхають повітрям… Забарвлені при цьому багатющою гамою кольорів, співаючи при цьому пісні, що годі перевершити найліпшим співкам серенад… І вони є повсюду, варто лише придивитися. Але де ми можемо в усій красі насолодитися багатством форм, кольорів і звуків диких птахів? В Києві є такі місця…

Голосіївський ліс разом з Національним виставковим центром «Експоцентр України» - одне з найзручніших місць для любительського бьордвочінгу (спостереження за птахами), в зв’язку з близькістю лісу до громадського транспорту (метро, автобуси і т.д). Це гарне місце для спостереження за співочими птахами, особливо в травні-червні, на які припадає пік шлюбного сезону. Найкращим часом для насолодження пташиним співом є перші вранішні години до і після сходу сонця, коли саме повітря в лісі коливається від багатоголосого пташиного хору. Спостерігач матиме змогу побачити і почути в цьому лісі таких співочих горобиних, як співочий та чорний дрозди, що шумно стрибають в кущах, зяблика, чий спів лине ледь не з кожного дерева, елегантну багряногруду вільшанку, малу та білошия мухоловки, крихітних жовтобрового та весняного вівчариків, чорноголову кропив’янку, чий флейтовий спів далеко розноситься лісом, велику та блакитну синиць тощо. З решти горобиних поширеними тут є крук, зеленяк, костогриз, шпак, сіра ворона та ряд інших. В ділянках старого лісу трапляється найбільший дятел Європи – чорна жовна, дійсно чорна як смола, а також середній та строкатий дятел. З хижаків, якщо пощастить, є шанс побачити нічного привида - сіру сову,а також денних повітряних піратів - канюка та великого яструба. А на озерах, що кількома групами розкидані в лісі, часто тримається водоплавна перната братія - крижні, лиски та озерні мартини.

Як доїхати: м. Голосіївська (один із виходів виходів прямо до лісу), м. Виставковий центр (при виході перейти проспект Глушкова).

Найбільший лісовий масив Києва, кілька десятків квадратних кілометрів площею, що, на відміну від Голосіївського лісу, є справжнім диким лісом, який лише одною стороною межує з міською забудовою. Тому тут трапляється ряд рідкісних видів птахів, що відсутні в більш обжитому Голосіївському лісі. Зокрема, це ряд хижих птахів Червоної книги України, таких як змієїд та малий підорлик, що годуються на сусідній заплаві річки Ірпінь. Змієїда можна побачити із «лентою» в дзьобі – ця лента і є змією – здобиччю, за що він і отримав свою назву. На ставках рибгоспа Нивка, серед лісу, годується ряд водно-болотних птахів, таких як сірі чаплі і бугайчики, що годинами можуть стояти не рухаючись, мов живі скульптури, чекаючи на здобич – рибу чи жабу; лиски, попелюхи та крижні, що, мов діти, плюскаються на плесах, завбачливо не віддаляючись від очеретів; великі пірникози, що впевнені в своїх пірнаючих здібностях і не бояться раптового нападу зверху, та непосидючі озерні мартини, що кружляють над водою. Всі вони настільки звикли до людей, що не сильно то і бояться спостерігачів.

Як доїхати: маршрутки, що йдуть Житомирською або Варшавською трасою, проходять повз ліс і можна вийти на прохання на одній із зупинок при в’їзді в ліс; або 437 і 438 маршрутками від м. Академмістечко до вул. Наумова, а також електричкою від платформи м. Святошино до станції Біличі.

Деякі кординати:

50° 27.599'Пн, 30° 17.599'С – рибгосп Нивка
50° 30.096'Пн, 30° 16.163'С – місце, де старий і заболочений ліс підходять до заплави р. Ірпінь
50° 27.065'Пн, 30° 18.701'С – зупинка «аеродром Чайка» на Житомирській трасі
50° 26.967'Пн, 30° 16.827'С – зупинка «рибгосп «Нивка» на Житомирській трасі
50° 28.146'Пн, 30° 19.756'С – зупинка 437 і 438 маршруток
50° 30.898'Пн, 30° 21.716'С – зупинка на Великій Кільцевій дорозі
50° 31.576'Пн. 30° 21.975'С – дачний масив Пуща-Водиця

Якщо Вам закортілося подивитись на водоплаваючих птахів серед зими в люті морози, не турбуйтесь, Київ надає Вам і такий шанс. Відкритті ополонки з незамерзлою навіть у сильні морози водою вище і нижче по течії від дамби Київської ГЕС в усі зими приваблюють великі скупчення зимуючих водоплавних птахів. Зокрема, тут трапляються крижні і широконіски, що не переймаються необхідністю далекого польоту в теплі краї, великі зграї рідкісних птахів Червоної книги України – гоголів,що чорно-білими точками гойдаються на хвилях в будь-яку погоду; з ними тримаються довгоносі великі крохалі, а за ними чатують найбільші орли Європи – орлани-білохвости. Тут же годуються оглушеною турбінами ГЕС рибою озерні та жовтоногі мартини, великі баклани тощо.

Як доїхати: маршрутки від м. Героїв Дніпра до м. Вишгород

Станція аерації очисних вод міста Києва, яка, поряд з дамбою Київської ГЕС, є найкращим місцем для спостереження зимуючих водоплавних птахів. Наявність підігрітих вод привертає сюди птахів в суворі зими, але для спостерігачів неприємною несподіванкою може стати часто неприємний запах, що відходить від відстійників станцій. Втім, це не заважає побачити тут взимку таких качок, як крижень, широконіска, занесений до Червоної книги України гоголь, великий крохаль, а також лиску, озерного мартина, сіру чаплю тощо. Влітку ж широкі мулові поля приваблюють на Бортничі різноманітних куликів, що, пересуваючись своїми довгими ногами по багнюці, дістають своїм не менш довгим дзьобом хробаків з мулу.

Як доїхати: від м. Бориспільська 474 і 543 маршруткою

Просто прекрасне місце для весняних, літніх і осінніх спостережень за птахами заплави Десни і Дніпра, де можна водночас і насолодитися купанням в чистій річковій воді, і запахом пахучих лугових трав. Тут тримаються типові річкові водно-болотні птахи, як річковий і білощокий крячки, озерний та жовтоногий мартини, чиї голоси часто є «фоновими» в багатьох документальних і художніх фільмах про морське чи озерне узбережжя. Тут, на мілинах і піщаних косах, годуються спритні кулики – набережники, малі пісочники, червонокнижні кулики-сороки, що нагадують таких собі дивних звичайних сорок, яким вкоротили хвіст та наростили дзьоб. В очеретах і на плавнях тримаються крижні, попелюхи, полюють сіра та велика біла чаплі, а також надзвичайно скритні чаплі з напівнічним способом життя – бугай та бугайчик. В урвистих берегах мешкають берегові ластівки, що ловлять комах низько над водою,а заплавні вербові та вільхові ліси надають притулок численному співочому птаству, зокрема птахам-кішкам - вивільгам,що м’явкають не гірше будь-якого кота, а коли злітають, то дивують надзвичайно яскравим жовтим опереннням. Крім них, в чагарях співають і літають звичайні вівсянки, тернові сорокопуди, лучні трав’янки, милозвучні садові та чорноголові кропив’янки, зяблики, та не менш милозвучні за кропив’янок солов’ї, без співу яких неможливо уявити травневий ранок. На трав’янистих луках Десни і Жукова острова є шанс почути деркача – птаха Червоного спису Європи, чия латинська назва – Crex crex - повністю відповідає його голосу, а також польового жайворонка, чий спів дзвенить на недосяжній оку висоті. В очеретах і чагарях подають голоси велика та болотяна очеретянки, на просторах заплави шукають здобич хижаки – болотяний лунь, рідкісний чорний шуліка, канюк, а також орлан-білохвіст та – навесні і восени – скопа.

Як доїхати: до гирла Десни – їхати 236 маршруткою на кінцеву зупинку, а звідти кілька хвилин ходу пішки заплавними луками, звідти дамбою – на острів Муромець; також маршрутками на лівий берег з м. Петрівка (зупинка – Парк Дружби Народів, що розташований на південній стороні Муромця, звідти пішки можна пройти на Труханів острів південніше) і по пішохідному мосту на Труханів острів. На Жуків острів їхати 557 маршруткою з м. Либідська і 193 маршруткою з м. Видубичі до Корчуватого.

Кординати:

Луки заплави р.Десна - 50° 32.410'Пн, 30° 34.834'С
Дамба на о. Муромець - 50° 32.662'Пн, 30° 33.584'С
Центр о.Муромець - 50° 30.937'Пн, 30° 32.725'С
Труханів острів - 50° 27.540'Пн, 30° 32.254'С
Жуків острів - 50° 21.183'Пн, 30° 34.109'С