Золотомушка червоночуба (Regulus ignicapillus)

Фауна України є цікавою, дивовижною, вона нараховує 424 види птахів. У нашій країні живуть дуже різні птахи: від крихітної пташки — золотомушки (рос. королек), яка важить не більше 6 грамів і є найменшою пташкою СНД, до найважчого літаючого птаха — дрохви, вага дорослих самців деяких особин досягає 15-17 кілограмів. Природно, що ці птахи живуть на різних "поверхах" природного простору: золотомушки будують гнізда на гілках дерев на висоті 4-12 метрів, а дрохва — на землі, у степу.

Очеретянка прудка (Acrocephalus paludicola)

На вологих луках Волині можна зустріти одного з найрідкісніших птахів України і світу — прудку очеретянку (рос. вертлявая камышевка). Якщо влітку ви почуєте серед болотяної рослинності дзвінке "ді-ді-ді" та горлове "ерр", то, швидше за все, десь самець прудкої очеретянки приваблює пташок протилежної статі. Поруч з одним "чоловіком" буває по 3-5 гнізд — справжній гарем! Проте багатодітний батько не дуже опікується долею нащадків, залишаючи насиджування, годування та вирощування пташенят жіночій половині.

Гніздо очеретянки прудкої

На жаль, останнім часом чисельність цього виду значно скоротилась через масштабні осушення. Зараз цей вид включений до Червоної книги і має статус глобально вразливого. Спів самця прудкої очеретянки можна почути лише в декількох країнах Європи, кількість птаха є дуже обмеженою і скорочується з року на рік.

Бій тетеруків (Lyrurus tetrix) на токовищі

У весняний час на Поліссі можна побачити і почути токування темпераментних самців тетерука (рос. тетерев), які з'ясовують свої стосунки на очах сором'язливих самиць. А в ранкових сутінках комусь пощастить підкрастися до лісових велетнів глушців (рос. глухарь), які токують спочатку на дереві, а потім спускаються на землю, куди злітаються і самки. Самець то здіймає, то опускає хвіст, піднімає і навіть закидає назад голову, а по землі "пише крилами". Пісня глушця — це тріскотіння і скрекотіння, що нагадує скрипіння снігу під ногами у лютий мороз. Під час такого "співу" птах зовсім нічого не чує (від цього і назва глушець).

Сич волохатий (Aegolius funereus)

А у тиші вечірніх сутінок, навіть в той час, коли ще лежить сніг, випадає рідкісна нагода послухати пісні нічних птахів — сов та сичиків. А якщо цих птахів спровокувати магнітофонною плівкою, на якій записано їхні голоси, то господар території може ще довго незадоволено, галасуючи на всю околицю, супроводжувати вас нічним лісом, щиро вважаючи, що проганяє зі своєї території конкурента. Від такого крику у нічному лісі у жилах стигне кров, а по спині пробігає половина населення великого мурашника. Це незабутні враження.

Деркач (Crex crex)

Увечері і вночі на луках, поблизу річки, часто лунає розмірене низьке крякання: "крек-крек, крек-крек, крек-крек", неначе хто розриває полотно чи папір. Це деркач. Побачити птаха майже неможливо; він неохоче вилітає на відкрите місце. Якщо наближається людина, деркач перебігає на інше місце, і серед кущів трави його зовсім не видно.

Слуква (Scolopax rusticola)

З циканням та хорканням, лісовий кулик слуква (рос. вальдшнеп), дочекавшись вечірніх сутінок, починає кувати, пролітаючи то поодинці, то парами над кронами дерев. Закінчивши токувати, птахи сідають на землю і починають своїм довгим дзьобом «прочісувати» лісовий килим, збираючи улюблену їжу — дощових хробаків. Цікаво, що цей птах у разі небезпеки може переносити у лапах своїх маленьких пташенят.

Журавель сірий (Grus grus) з пташенятами

На болотах Полісся курличуть після повернення з далекого півдня граційні сірі журавлі. У затишному місці вони збудують гніздо і виростять дві точні копії роду свого. Щоправда, на крило підніметься лише один молодий птах, інший, як правило, гине.

Навесні ліс пробуджується від зимового сну і наповнюється співом численних маленьких та середніх за розмірами пташок, котрі повернулися до рідної землі щоб вивести пташенят.

Змієїд на гнізді (Circaetus gallicus)

Рідкісний та величезний орел-змієїд, який дійсно живиться зміями та ящірками, будує своє гніздо на верхівці дерева та насиджує єдине яйце. Ніякої різниці між отруйними чи неотруйними зміями він не робить, до "столу" потрапляють всі. У гніздах цих птахів знаходили ще живих гадюк, які вели себе дуже жваво. Коли змієїд хапає лапами змію, він паралізує її ударом дзьоба по голові і ковтає, починаючи з голови. У орла, який знаходиться у повітрі зі здобиччю, якщо змія великих розмірів, з рота стирчить частина її тулуба та хвіст. Імунітету проти зміїної отрути змієїд не має, тому повинен хапати свою здобич за голову. Таким чином він рятує себе від небезпечних зубів змії. У такій боротьбі перемагає швидка реакція птаха.

Беркут (Aquila chrysaetos) в польоті

У горах Карпат є можливість побачити одного з найрідкісніших орлів нашої фауни — беркута. Всього їх тут мешкає близько 10-15 пар. Вся гніздова популяція беркута в Україні зосереджена тільки тут. А якщо вам пощастить ще й стати свідком полювання цього птаха, потім ви ще довго будете розповідати своїм друзям та знайомим, з якою неймовірною швидкістю орел йшов у напад на намічену жертву і як спритно та ухилялася від гострих пазурів свого нападника.

Пронурок (Cinclus cinclus)

По берегах гірських річок мешкає чудо-пташка — пронурок (рос. оляпка). Вона пірнає у бурхливі потоки стрімких вод, де збирає свою поживу: комах та їх личинок. Під водою вона може перебувати до 20 секунд. Гніздо своє пронурок будує за водяною завісою невеликих водоспадів, таким чином ховаючи пташенят від хижаків.

Пугач (Bubo bubo)

Найбільша сова — пугач (рос. филин), оселяється в лісах та скелях Карпатських гір, на Поліссі. Коли цей птах вилітає на нічне полювання, він не пропускає нікого, з ким може впоратися. У гніздах пугача знаходили рештки інших сов, яструбів, невеликих зайців та, уявіть собі, звичайних їжаків. Суворість та виразність його зовнішнього вигляду залишиться у вашій пам'яті, як на найякіснішому знімку.

Пісочник морський (Charadrius alexandrinus)

На півдні України, на морському узбережжі Чорного моря, де велика кількість лиманів чи на Гнилому морі (Сиваш) існує справжній пташиний рай у всі пори року. Влітку на узбережжях лиманів та заростях очерету гніздиться багато птахів водно-болотяного комплексу, від маленьких куличків до великих мартинів (рос. чаек) та граційних білих, рудих та сірих чапель. Бажаючі прогулятись біля колонії птахів, будуть змушені забиратися геть через агресивність мешканців. А того, хто набереться сміливості наблизитися до самого серця пташиного царства, де в гніздах знаходяться маленькі пташенята чи яйця, може наразитися на справжню небезпеку. Блискавкоподібні атаки крячків (рос. крачки) перетворюються на град ударів по голові, тоді вже треба рятуватися негайною втечею.

Крячок малий з пташеням (Sternula albifrons)

Під час міграцій птахів, сотні тисяч їх збирається на мілководдях Сивашу та інших водойм, де вони живляться і набираються сил для продовження важкого перельоту до місць зимівлі. Але багато птахів залишиться зимувати у цій місцевості. У деякі зими до мільйону гусей відмічалося у цьому регіоні.

Сапсан (Falco peregrinus)

У непідступних скелях Кримських гір гніздиться найшвидший птах у світі — сокіл-сапсан. Атакуючи здобич, цей сокіл набуває швидкості 100 метрів за секунду. Полюючи на пташку, сокіл може без остраху переслідувати її, залітаючи досить далеко у відкрите море.

Білоголовий сип (Gyps fulvus) атакує лисицю

Велетні неба — чорні грифи та білоголові сипи, які мають розмах крил до 2,5 метрів, ширяють у повітрі, уважно оглядаючи землю у пошуках загиблих тварин, котрими живляться. Знайшовши падло, наприклад, оленя, птахи за лічені хвилини залишать від нього лише шкіру та кістки. Це дуже рідкісні птахи. Чорних грифів у горах Криму залишилося всього 19 особин, 4-5 пар розмножується. Вигодовують вони одне пташеня, і то не кожного року. У степовій частині Кримського півострова мешкає рідкісний птах — дрохва. Побачити її — велика вдача. Цікаво, що дрохви мають голос тільки під час токування. При цьому в самців розтягується воло, яке є повітряним мішком стравоходу, і від цього посилюються звуки, що їх видає птах під час токування.

Дрохва (Otis tarda)

Звичайно, цей короткий екскурс — це навіть не спроба розказати вам про птахів України, це, швидше, запрошення познайомитися з ними ближче, побачити на власні очі багато цікавого і незвичного та захопитися на все життя.