Масові обліки проходять у рамках європейських днів спостережень за птахами у перші вихідні жовтня та під час Великого зимового обліку в останні вихідні січня. Крім того, навесні всі ми пильно стежимо за прильотом принаймні чотирьох видів, що є вісниками весни у рамках акції «Весна прийшла». Дані різноманітних обліків використовують перш за все в дослідженнях чисельності та розповсюдження певних видів птахів, ними послуговуються фахівці при вивчені таких загальних питань як, наприклад, вплив глобального потепління на популяції птахів.

Дійсно, для того щоб дізнатися про деякі сторони життя птахів, ми їх рахуємо. Облік дає нам інформацію про те, яка кількість птахів використовує певне середовище або принаймні його частину для годівлі, гніздування, ночівлі чи денного відпочинку. Регулярні обліки птахів дозволяють відстежувати зміни в їх популяціях.

У деяких місцях, наприклад, на невеликому озері, всіх птахів можна розгледіти досить чітко, але в лісі такого ж розміру, це практично неможливо. Птахи та середовища їх існування настільки різноманітні, що кожен випадок має свої особливості обліку, хоча тут варто зауважити, що ідеального методу не існує. Обліки бувають безпосередніми або такими, що базуються на певному оцінюванні. Під час безпосереднього обліку ви повинні бачити кожного птаха окремо. Таким методом можна рахувати птахів на озерах, у дельтах, на лиманах, скелях, відкритих територіях, а також невеликі зграї в небі чи на морі. Якщо неможливо побачити всіх птахів одразу, наприклад, в лісі або під час обліку великих зграй птахів, що летять зі значною швидкістю, слід рахувати птахів в одній або кількох групах, а потім обчислити загальну кількість, додавши чисельність усіх різних груп.

Безпосередні обліки

Безпосередній облік дає більш точні дані, оскільки, у випадку з невеликим озером, усіх птахів можна побачити одразу. Натомість, на великому озері частина зграї може переміститися на інший бік озера і залишиться не поміченою.

Регулярні обліки птахів на озерах, що розташовані в вашій місцевості, мають значну цінність. Варто також рахувати птахів на будь-яких відкритих угіддях, наприклад, на пасовищах, полях або в дельтах чи лиманах, особливо якщо ви маєте змогу відвідувати такі середовища регулярно. З часом, результати можуть демонструвати цікаві зміни.

Обліки з оцінюванням

Інший метод, за допомогою якого можна з'ясувати загальну чисельність птахів під час обліку, полягає в оцінюванні. Ним послуговуються тоді, коли, через велику чисельність пташиної зграї або умови в біотопі, складно провести безпосередній облік. Він майже завжди складається з двох частин: по-перше, проводять безпосередній облік однієї або кількох стандартних груп птахів, по-друге, умовно ділять зграю на групи, що є головною одиницею обліку. Наприклад, спершу рахуємо птахів у частині зграї, скажімо, їх там десять, а далі оцінюємо, скільки в зграї таких груп із десяти птахів. Зграя повинна бути такою великою, щоб оцінена чисельність вимірювалася тисячами. Щоб врахувати будь-які похибки, необхідно оцінити найбільшу і найменшу чисельність, яку може мати зграя. Цей метод потребує чималої практики, а більш точну оцінку можна отримати, сфотографувавши і підрахувавши птахів згодом, на дозвіллі. Інша проблема полягає в тому, що деякі спостерігачі намагаються переоцінити чисельність великих птахів і недооцінити чисельність дрібних. Якщо є можливість, варто порівняти ваші значення з даними, отриманими іншими спостерігачами.

Оцінювання використовують під час обліку чисельності птахів у будь-якому біотопі. Тут можна використати кілька методів. Якщо ви проводите обліки в сезон розмноження, спробуйте встановити місця розташування всіх гнізд у певній частині біотопу, втім ця справа потребує надзвичайно багато часу, тому краще рахувати співаючих самців, припускаючи, що вони охороняють територію і, очевидно, є гніздовими. Щоб отримати оціночні дані для всього біотопу, який має приблизно однакову екологічну структуру, обраховують одну або кілька ділянок схожого розміру і отримують середнє значення для різних видів птахів у межах однієї ділянки. Далі обчислення загального розміру популяції роблять, перемноживши чисельність популяції досліджуваної ділянки на кількість ділянок, на які розділена загальна площа біотопу. Наприклад, площа досліджуваної ділянки 8 га, а загальна площа біотопу 80 га. Загальна кількість пар синиці блакитної на досліджуваній ділянці становить 9, тоді в біотопі приблизно мешкатиме 80/8 * 9 = 90 пар. Іноді складно підрахувати чи розбити на досліджувані групи зграю птахів. У такому випадку, для того щоб дати хоча 6 загальне уявлення про чисельність, можна навести показники максимальної і мінімальної кількості птахів, зазначивши порядок розміру популяції.

Маршрутний метод обліку

Використовуючи маршрутний метод, спостерігачі пересуваються обраним біотопом вздовж звичного маршруту і фіксують усіх птахів, яких вдалося визначити за забарвленням чи за покликом. Більшість спостерігачів рекомендують пересуватися з середньою швидкістю близько 3 км на годину. Також необхідно рахувати всіх птахів у радіусі 25 м.

Із даних маршрутного обліку, який є вибірковим дослідженням, можна отримати оцінку загальної кількості птахів у лісі. Більше того, продовжуючи такі обліки протягом року, ви зможете виявити сезонні та річні зміни в популяціях птахів.

Під час піших прогулянок або на транспорті, наприклад, на човні, коли необхідно рухатися швидше, ніж цього вимагає маршрутний метод, варто вести п'ятнадцятихвилинний список птахів, яких ви спостерігаєте. Зазвичай для цього використовують аркуш із записника, з лівого боку пишуть список птахів і колонки для кожних п'ятнадцяти хвилин. Кожне спостереження птаха позначають паличкою чи «галочкою», додаткові символи використовують для позначення пісні, гнізда тощо. Якщо до цього додати опис біотопу, в якому ви перебуваєте, ці записи стануть більш ніж цінним.

Облік із пунктів спостережень

Це приклад іншого методу, який можна використовувати протягом усього року, для оцінки відносної поширеності птахів у різних середовищах існування. Облік із пунктів спостережень проводять кількома різними способами. Наприклад, під час спостережень у лісі можна використати десять різних пунктів, розташованих приблизно на однаковій відстані один від одного, важливо, щоб ці пункти можна було легко виявити. У кожному пункті перебувають протягом п'яти хвилин і фіксують усіх птахів, яких бачать або чують у радіусі 25 м.

Один учений чи навіть команда фахівців не в змозі документувати та відстежувати роз-повсюдження та переміщення такої великої кількості видів птахів. їм потрібна ваша допомога. І не має значення чи повідомите ви про 5 видів, що прилетіли до вашої годівнички, чи сповістите про 75 побачених під час цілоденної прогулянки лісом. Сподіваємося, що ви й надалі допомагатимете нам у вивчені розповсюдження та чисельності птахів в Україні, адже це не вимагає особливих зусиль, потрібно лише рахувати та реєструвати птахів, яких ви спостерігаєте дивлячись у вікно чи гуляючи у природі, а найближча нагода — Європейські дні спостереження за птахами, що відбуватимуться 4-5 жовтня 2008 року.

У статті використано матеріали із книги «RSPB Guide to Birdwatching», Peter Conder