(Замітки на полях)

В історії горлиці садової (Streptopelia decaocto) є один цікавий аспект, - зв'язок її розселення зі ставленням людей. Це один з класичних прикладів того, наскільки добробут виду може залежати від народних вірувань.



На думку багатьох дослідників, первісне розселення горлиці садової на півдні Європи було цілком пов'язане з турецьким завоюванням. До XIX в. її ареал тут практично не виходив за межі Османської імперії (Glutz von Blotheim, Bauer, 1994). Садова горлиця - священний птах турків. Вони всіляко охороняли її і сприяли поширенню. Європейці настільки міцно зв'язали цього птаха з турками, що в багатьох мовах вона донині зветься турецьким голубом або турецькою горлицею (наприклад, німецька назва - Türkentaube, французьке - tourterelle turque, іспанське - tórtola turca, фінське - turkinkyyhky, словенське - turska grlica, тощо).

Скорочення ареалу садової горлиці в міру розвалу Османської імперії пояснюється якраз достатньо просто. Священних птахів турків ненавиділи в підкорених країнах не менше, аніж самих поневолювачів. У багатьох місцях їх просто масово знищували. Після звільнення Греції, наприклад, від стихії народного гніву постраждала не тільки садова горлиця, але навіть всенародний улюбленець - білий лелека (Ciconia ciconia).



На зорі XX ст. за межами Османської імперії садова горлиця гніздилася лише локально, причому переважно в місцях, де залишилася турецька національна меншина або ісламізоване населення - в Боснії і Герцеговині, Чорногорії, Албанії, тощо. (Glutz von Blotzheim, Bauer, 1994). Подальша експансія стала можливою лише через кілька десятиліть, після того, як старі образи були здебільшого забуті. Все-таки виражено синантропний птах може гніздитися в населених пунктах тільки за умови хоча б нейтрального ставлення до нього з боку людей. Інший аналогічний приклад - скопа (Pandion haliaetus). У США вона спокійно гніздиться в містах, але такого не побачиш в Європі. Тривала епопея "боротьби зі шкідливими хижаками" не пройшла безслідно для обох сторін.

Література:

• Борейко В.Е., Грищенко В.Н. (1999): Экологические традиции, поверья, религиозные воззрения славянских и других народов. Т. 2. Птицы. Киев. 1-172. Грищенко В.М. (1996): Білий лелека. Чернівці. 1-127.
• Glutz von Blotzheim U.N., Bauer K.M. (1994): Handbuch der Vögel Mitteleuropas. 9: 1-1148.