Сільське господарство – ворог чи друг біологічному надбанню?
Втрачений спадок
Кожна країна має кілька видів надбання. Матеріальне та культурне добре відомі кожному. А чи пам'ятаємо про біологічне надбання?
...Пригадується раннє дитинство. За межами ділянки на Донеччині, яку було виділено моїм батькам під город, розпочинався степ. Із ковилою і величезною кількістю найрізноманітніших пташок. Найбільше тоді вражали фазани. У променях сонця, що сідало, вони влаштовували дивний танок, за яким я був згоден спостерігати хоча б щовечора.
Пермакультурний сад
Нині за межами цієї ділянки - купа однакових "шести соток". І вже нічого не нагадує про минулі простори та їх чаруючих мешканців. Польові горобці, граки та поодинокі синиці іноді пролітають над головами людей, яким лише залишається дивуватися, де ж зникли солов'ї, куріпки та багато відомих із дитинства пташок. Безперечно, в Україні ще чимало місць, де можна зустріти і більш рідкісні види. Але чомусь ці місця вже треба шукати десь далеко. А поруч із нашою оселею ці птахи частіше вже не селяться. Вони зникли. Зникли, як і багато інших тварин і корисних рослин, які, зазвичай, милували око наших батьків чи дідів не на малюнках книжок, а поруч із рідною домівкою.
Сіра куріпка (Perdix perdix)
Природа бідніє. З цим болючим процесом пов'язане важливе явище, яке ми також втрачаємо - біорізноманіття. Це комплексне поняття, яке охоплює флору, фауну на одиницю певної площі та екосистеми, які їх оточують. Це можуть бути степи, гори й ліси, водно-болотні екосистеми, тощо. Біологічне різноманіття е національним багатством України. Це і б те біологічне надбання, яке отримане нами у спадок. Проте, лише погані спадкоємці не прагнуть зберегти його для нащадків.
"Мов тихий докір"
Однією а найсуттєвіших загроз біорізноманіттю вважають сільське господарство. Основи» наслідки сільськогосподарського виробництва - бруднення води та фунтів пестицидами і мінеральними добривами. Широко відоме «цвітіння» водойм. Але не всі знають, що його причиною найчастіше в потрапляння мінеральних та органічних добрив у водойми. Результат очевидний: стави та водосховища перетворюється на зелені смердючі калюжі, де вже не можу жити ні більшість риб, ні інших вимогливих до якості води організмів. Проблем додають тваринницькі комплекси та їх відходи, які забруднюють ґрунтові води та спричиняють загибель риб, меліорація, безгосподарне зберігання та транспортування отрутохімікатів. Осушення боліт для створення полів призвело до перетворення величезних тертор«!І слугували домівкою численним видам рив водоплавних птахів і болотних рослин у малопродуктивні поля. Також болота виконували Функції очищення забрудненої води, контролю паводків сприяли розвитку мисливства, рибальства та туризму. На жаль, сьогодні ми втрачаємо багатобічні ресурси під час розорювання земель, забудов, спорудження водосховищ, створення шляхів тощо. Переущільнює ґрунт на полях і використання важкої сільгосптехніки.
Зацвітання води
Проте зовсім відмовлятися від сільськогосподарської діяльності ніхто не збирається. Подолати кризу мають розробки вчених, наприклад, про органічне сільське господарство, ґрунтозахисне та контурне землеробство, а також практичні поради природоохоронців і суворе слідування закону, зокрема щодо дотримання прибережних водозахисних смуг.
Мислення з перспективою
Для мене було цікаво дізнатися, що по-перше, дотримання простих порад може зберегти життя чималій кількості видів птахів. Для цього їм треба дати змогу втекти під час викошування трави на сіно, заохочуючи роботу від середини ділянки до країв і залишати острівці природної рослинності, де вони знайдуть захист та місце для розмноження.
Ластівка сільська годує ластів'ят
По-друге, стайні, клуні та корівники можна обладнати таким чином, щоб забезпечити доступ кажанів і гніздування птахів. Лише один вбитий у споруду цвях може стати місцем, де ластівка віртуозно збудує своє гніздо. Велика синиця, як і багато інших птахів, поїдає в садах та на полях багато шкідників, особливо у період годівлі пташенят.
По-третє, різні хижі види або в йди-паразити можуть бути використані селянами як біологічні помічники у боротьбі зі шкідниками.
Важливу роль у збереженні біорізноманіття відіграють ліси, лісосмуги, своєрідні компенсаційні "зелені коридори", а також водно-болотні угіддя. Порослі вересом торфовища, невеличкі водойми сприяють розмноженню та розселенню живих організмів. Такі острівці допомагають їм пересуватися у просторі та заселяти нові території.
Самка горобця хатнього
У вас залишилися неорані ділянки землі, які поросли бур'янами? "Поганий господар", - подумають сусіди. "Друг природи та хазяїн із мисленням на перспективу", - скажуть науковці та природоохоронці. На думку деяких дослідників, такі "дикі клаптики" навіть допомагають боротися зі шкідниками. Ті швиденько звикають до сучасних отрутохімікатів, отже їх нові покоління вільно почуватимуться на полях. Якщо ж шкідники схрещуються з родичами, котрі зростали на неораних ділянках, к протидія отрутам менша, тож бур'яни та шкідники загинуть швидше.
Біологам добре відомо, що найстійкішим те біологічне угрупування, яке складається з максимуму різноманітних видів. А тільки-но застосовується монокультура, як стають потрібні добрива та отрути... Вона сама по собі існувати не може, бо "моно" нестійка.
Збереження біологічного різноманіття стає суттєвою допомогою у веденні сільського господарства, сприяє розвитку «зеленого» туризму. Саме тому сільському керівництву та фермерам час приділяти більше уваги примноженню біологічного надбання. Завжди мудрий господар той, хто прислухається до потреб своєї Землі.