У яструба і хатнього сича однакове забарвлення очей, але їх вираз абсолютно різний. Погляд жовтих, з чорними зіницями, яструбиних очей виражає хижий, злісний і грізний настрій птаха. Яструб пронизує поглядом ще до того, як запустить пазурі в тіло жертви. Натомість очі сича випромінюють лукавість та пустощі. Погляд таких очей дещо заворожує та дуже-дуже приваблює.

  Хатній сич - істота мила і симпатична. Невеликий розмір тіла, пухке і м'яке оперення, округла форма голови, «обличчя» майже як у людини - на ньому і навіть дзьоб не виділяється! Він примружує очі наче кіт, і цим навіває затишок і спокій. Ну не сова, а казкова, чарівна істота. От тільки гачкуваті і гострі кігті видають істинний характер хатнього сича. Це хижак, і хижак досить відважний! Хатній сич сміливо нападає на щурів, які важать ані скільки не менше самого мисливця. Ще в раціон цій маленької сови входять мишоподібні гризуни, великі комахи та дрібні птахи.  

Вже з назви птаха зрозуміло, що він не цурається людини. Справді, цей вид совиного племені довіряє людям: дуже часто оселяється в населених пунктах, обирає для гнізда горища, комори, криниці, зруйновані будівлі, купи великого каменя. Тільки от не часто хатні сичі трапляються людині на очі. Ставлення до хатнього сича з боку людей неоднозначне. Наприклад, у Німеччині цього птаха вважають вісником горя, втрати людини . Якщо світло привабить з темряви до вікна цього птаха, якщо всядеться відтак він на підвіконня - вважай, що буде в цьому домі небіжчик.

Інакше ставлення до хатнього сича в інших країнах. В Італії цих сов обожнюють, на горищах будинків залишаються спеціальні місця, щоб сичі виводили нащадків. У деяких італійців сичі живуть як домашні птахи: з підрізаними крилами бігають по двору, ловлять мишей і садових равликів. У Греції сичів також шанують. Живий хатній сич вважається королівським подарунком, а латинська назва цієї сови (Athene noctua) присвячена грецькій богині мудрості Афіні . У Палестині люди вірять, що хатні сичі приносять удачу і велике щастя. Тому їх тут люблять і охороняють.

  Ось такий він - сич із затишною назвою. І якщо навесні в своєму селі чи містечку ви почуєте у темряві повторювані протяжно-жалібні крики - знайте, що це хатній сич. Можливо, і вам пощастить зазирнути в жовті очі волелюбної сови з домашньою назвою.