Приємно відзначити, що останнім часом птахолюби і фотографи-натуралісти виказують інтерес до змієїда, одного з найцікавіших хижих птахів України, а на мій суб’єктивний погляд — найцікавішого. Це, безумовно, позитивне явище. Крім того, задля ефективнішого моніторингу хижих птахів варто залучати більшу кількість спостерігачів. Але треба зазначити, що в сучасних умовах надмірний інтерес до цього птаха з боку людини швидше може завдати йому шкоди, ніж принести користь. Тому, спираючись на свій багаторічний досвід, хочу висловити деякі застереження потенційним спостерігачам, які збираються самостійно шукати гніздові ділянки цього рідкісного птаха, занесеного до Червоної книги України.

На моє щире переконання, змієїдові саме тому вдалося зберегти стабільну чисельність протягом багатьох років, що його спосіб життя майже не привертає уваги випадкових людей. Перш за все, саме так зазвичай влаштована гніздова ділянка змієїда: складно помітити гніздо, ще складніше виявити ознаки використання ділянки хижаками, часто дуже нелегко просто до неї дістатися. Тому спостерігач не повинен вчиняти нічого, що може зробити гніздову ділянку більш помітною та доступною, за винятком випадків, коли птахам загрожує пряма небезпека. Навіть якщо у вас є гарний джип, не треба наближатися на ньому через ліс до міста гніздування: по ваших слідах потім поїде багато, якщо й не браконьєрів, то любителів грибів та пікніків. Треба слідкувати за тим, щоб не утворювати в лісі нові дороги та стежки.



Друге важливе питання: в які періоди можна наближатись до гніздового дерева, а коли цього робити категорично не треба. Спробую розташувати такі періоди в порядку зменшення ризиків:

• Початок червня — середина липня. Пташеня в гнізді у віці до 3 тижнів без нагляду дорослих птахів вразливе не лише до атак різних хижаків, але й до погодних умов, насамперед дощу.
• Середина квітня — початок червня. Яйце, залишене в гнізді без нагляду птахів — бажана здобич для багатьох хижаків, спеціалізованих та випадкових.
• Кінець березня — середина квітня. Дорослі змієїди обирають гніздове дерево та ремонтують чи будують гніздо. У цей період найлегше вплинути на їхній вибір у поточному році та наперед стати причиною невдалого розмноження.
• Середина липня — кінець серпня. Пташеня в гнізді оперене і може самостійно дати відсіч деяким хижакам (крукам, наприклад), але не може протидіяти куниці без допомоги дорослих змієїдів. Відвідувач гніздового дерева, сліди його перебування можуть також привернути увагу цього хижака до наявної здобичі. Тому таких слідів бажано залишати якомога менше.
• Кінець серпня — кінець вересня. Молодий змієїд залишив гніздо та тримається на гніздовій ділянці, його ще підгодовують батьки. У цей період ви, спостерігаючи за його маневрами, хіба що можете привабити якогось браконьєра, якому закортіло одержати опудало великого красивого птаха.

Тобто найбільш безпечні періоди 4-й і 5-й. Дуже корисно було б заздалегідь захистити гніздо від наземних хижаків. Засоби захисту — окрема і доволі складна тема. Засіб одночасно повинен забезпечувати надійний захист від куниці, легко та швидко встановлюватись на вже обране птахами і навіть зайняте гніздове дерево, не привертати зайвої уваги випадкових відвідувачів лісу.

Ні в якому разі не можна забиратись у жиле гніздо! Такий візит може здійснюватись лише професійним орнітологом з конкретною метою, яка прямо і чітко обґрунтована з точки зору збереження виду, і ніяк інакше. Наслідки ж візит може мати непередбачувані, навіть якщо були вжиті всі відомі запобіжні заходи.

Найменша відстань від гнізда, на якій може знаходитись спостерігач без маскування, щоб не турбувати змієїдів, становить 200 метрів. Це підтверджено неодноразово з допомогою GPS, але стосується лише однієї людини та умов Київського і Чернігівського Полісся. Збільшення кількості неприхованих спостерігачів може викликати у птахів іншу реакцію. Також ця відстань може бути більшою в інших місцях, особливо тих, що мало відвідуються людьми, наприклад, у лісах Рівненщини. При цьому покладатися на маскування я б не радив. Змієїд має надгострий зір навіть серед хижих птахів: зафіксований випадок, коли змієїд побачив веретільницю на землі з відстані більш ніж 500 метрів. Тому сподіватися, що птахи вас не побачать — це наївно. Ці хижаки приділяють більше уваги небу в районі гнізда, ніж землі навколо, але рано чи пізно вони вас помітять.

Що робити, аби уникнути наближення до гнізда менш ніж на 200 метрів у випадку, якщо ви ще не визначили його точне місце знаходження? На це питання можу відповісти лише персонально, тому що моя порада може бути використана як вказівка для пошуку гнізда не тільки доброзичливим птахолюбом.



В Україні залишилось не так багато ділянок лісу, що придатні для гніздування змієїда. Вочевидь, коли птахи вибирають гніздову ділянку та гніздове дерево, вони враховують багато різних факторів, забезпечуючи доволі високий репродуктивний успіх: в середньому гнізда успішно залишають 6 молодих птахів на 10 територіальних пар. Гніздова ділянка зазвичай постійна, птахи використовують її багато років поспіль, хоча і змінюють регулярно гніздові дерева. Тому кількість відвідувань ділянки слід звести до мінімуму, найкраще до 3 разів на рік, щоб не підштовхнути птахів до переселення в менш вдале місце. Інша мета — своєю присутністю не привернути увагу випадкових людей до гнізда. Зрозуміло, що чим частіше ви з’являєтесь поблизу гнізда, тим більше шансів, що ще хтось його помітить. Люди загалом рідко дивляться в лісі вгору, але пильно придивляються до інших представників свого ж виду, цікавлячись, чим ті зайняті. От тут якесь маскування не завадить.

Ну і наостанок банальне: ніколи не повідомляйте точне місце знаходження гніздової ділянки байдужим людям і тим, хто не здатен зберігати цю інформацію в таємниці.

Власно кажучи, коли орнітолог вже має неабиякий досвід і може вірно інтерпретувати поведінку змієїдів, йому набагато легше самостійно вчасно визначити, що турбує птахів, заважає їм або становить загрозу, а що — ні. Але до того, як така здібність буде здобута, настійливо рекомендуємо дотримуватись всіх порад, що приведені. Сподіваємося, вони виявляться корисними як для спостерігачів, так і для об’єктів спостереження. Будемо дуже вдячні за ідеї та пропозиції щодо більш дбайливих методів вивчення змієїдів та інших хижаків, а також загалом щодо охорони та збереження рідкісних видів птахів. Ми всіляко вітаємо приєднання більшої кількості любителів птахів до програм спостереження та моніторингу, але закликаємо бути обережними. Поширення захоплення птахами не повинне завдавати їм шкоди через необізнаність птахолюбів.

Література

Галушин В. М., Костин А. Б. Хищные птицы и толерантная орнитология // Новітні дослідження соколоподібних та сов. Матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції «Хижі птахи України», м. Кривий Ріг, 24−25 жовтня 2008 р. / Відпов. ред. М. Н. Гаврилюк, Г. В. Фесенко. − Кривий Ріг, 2008 − С. 86−90.